Перейти до вмісту

Каплинці

Координати: 50°18′14″ пн. ш. 32°32′22″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 32.53944° сх. д. / 50.30389; 32.53944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Каплинці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090200014228
Облікова картка Каплинці 
Основні дані
Засноване 1764
Населення 479
Площа 2,938 км²
Густота населення 163,04 осіб/км²
Поштовий індекс 37030
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°18′14″ пн. ш. 32°32′22″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 32.53944° сх. д. / 50.30389; 32.53944
Середня висота
над рівнем моря 		103 м
Водойми р. Удай
Місцева влада
Адреса ради 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
Каплинці. Карта розташування: Україна
Каплинці
Каплинці
Каплинці. Карта розташування: Полтавська область
Каплинці
Каплинці
Мапа
Мапа

Капли́нці — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського районі Полтавської області. Населення становить 479 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Каплинцівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Каплинці знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Усівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Харківці, на протилежному березі — села Кейбалівка та Замостище. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

[ред. | ред. код]

На 1731 у складі Пирятинської сотні Лубенського полку, 75 дворів.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1074 особи, налічувалось 215 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 12 вітряних млинів і 5 маслобійних заводів[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1324 осіб (651 чоловічої статі та 673 — жіночої), з яких 1324 — православної віри[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 631 особа, з яких 262 чоловіки та 369 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 478 осіб.[6]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 96,45 %
російська 3,34 %
інші 0,21 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ВАТ «Каплинцівське».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа І-ІІ ст.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Дерев'яний міст у селі Каплинці

У селі знаходиться дерев'яний міст через річку Удай довжиною 240 і шириною 4 метри.[8] Міст збудовано у 1933 році. Вважається найдовшим дерев'яним мостом України[9]. Міст був збудований як транспортний, але за багато років поступово занепав і станом на 2023 рік використовується лише пішоходами.

У 2024 році силами місцевих жителів міст було відремонтовано.https://youtu.be/fpTbszB0Bk4?si=hN0jEPcm3vOiVOnA

Постаті

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Найдовший дерев'яний міст України в Каплинцях — Українська правда
  9. ↑ Будерацький, Євген; Сарахман, Ельдар (25 червня 2023). Тут колись німецький танк впав! Як виглядає найдовший дерев’яний міст України у Каплинцях. Українська правда. Процитовано 25 червня 2023.


Історія Полтавщини Це незавершена стаття про Полтавщину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каплинці&oldid=43067290