Мацей Плажинський

Мацей Плажинський
Мацей Плажинський
пол. Maciej Płażyński
Народився	10 лютого 1958; Млинари, Ґміна Млинари, Ельблонзький повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер	10 квітня 2010 (52 роки); Смоленськ, Росія; ·Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Поховання	Базиліка Святої Діви Марії
Країна	Республіка Польща
Діяльність	політик, правник
Alma mater	Faculty of Law and Administration, University of Gdańskd
Знання мов	польська
Членство	Kashubian-Pomeranian Associationd
Посада	маршал Сейму і член Сейму Польщі[d]
Військове звання	воєвода
Конфесія	католицтво
Діти	Кацпер Плажинський
Нагороди
Сайт	plazynski.pl/site.php5/
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Мацей Плажинський (10 лютого 1958(1958-02-10), Млинари, Вармінсько-Мазурське воєводство — 10 квітня 2010(2010-04-10), Смоленськ) — польський правник і політичний діяч. Воєвода Гданського воєводства (1990—1996), Маршалек Сейму 3-го скликання (1997—2001), один з лідерів виборчої акції «Солідарність», а потім співзасновник «Громадянської платформи», голова партії та її парламентського клубу в 2001—2003 роках, член Сейму III, IV i VI скликань, сенатор та віцемаршалек Сенату VI скликання у 2005—2007 роках.

Біографія

Почав свою політичну кар'єру в 1980—1981 роках яу керівника студентської «Солідарності».

У 1987 році став президентом гданського консервативного клубу політичної думки ім. Леха Бондковского.

У 1989 році став одним із співзасновників асоціації «Конгрес лібералів».

У 1990 році — учасник Республіканської коаліції, в 1992 р — вступив в Консервативну партію Польщі.

У 1991 році закінчив юридичний факультет Гданського університету^[1].

У 1990—1996 роках — воєвода Гданського воєводства, пішов у відставку після серії акцій протестів місцевих профспілок^[2].

У 1997—2001 роках- депутат польського сейму і Маршал сейму.

У 2001 році спільно з Дональдом Туском і Анджеєм Олеховським був одним із співзасновників партії Громадянська платформа.

У 2001—2005 роках — депутат сейму^[3]. У 2003 році вийшов з партії через особисті обставини, залишившись незалежним депутатом.

У 2005—2007 роках — член і віце-маршал польського сенату.

З 2007 року — депутат польського сейму від партії «Право і справедливість».

З 2008 року — голова Асоціації «Вспульнота польск��».

Трагічно загинув в Росії в авіакатастрофі під час аварії літака Ту-154 поблизу міста Смоленськ^[4].

Нагороди

Великий хрест ордена Громадянських заслуг (2001)
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2000)^[5]
Великий Хрест ордена Відродження Польщі (2010, посмертно)^[6]

Примітки

↑ Maciej Płażyński. ww2.senat.pl. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 16 квітня 2021.
↑ Poczet Wojewodów Pomorskich - Pomorski Urząd Wojewódzki w Gdańsku. www.gdansk.uw.gov.pl. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
↑ Państwowa Komisja Wyborcza: Wybory Parlamentarne 2001. wybory2001.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
↑ Administracji, Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154. Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji (пол.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 16 квітня 2021.
↑ Le onorificenze della Repubblica Italiana. www.quirinale.it. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 16 kwietnia 2010 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

[1] Maciej Płażyński. ww2.senat.pl. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 16 квітня 2021.

[2] Poczet Wojewodów Pomorskich - Pomorski Urząd Wojewódzki w Gdańsku. www.gdansk.uw.gov.pl. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

[3] Państwowa Komisja Wyborcza: Wybory Parlamentarne 2001. wybory2001.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

[4] Administracji, Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154. Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji (пол.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 16 квітня 2021.

[5] Le onorificenze della Repubblica Italiana. www.quirinale.it. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

[6] Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 16 kwietnia 2010 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

[1]

Генеалогія та некрополістика	Sejm-Wielki.pl
Словники та енциклопедії	Internetowa encyklopedia PWN · Prabook
Довідкові видання	OpenSanctions
Нормативний контроль	Freebase: /m/05076 · ISNI: 0000000112300789 · LCCN: n2019055763 · MAK: 9810644222105606 · NLP: a0000003042832 · NUKAT: n00023780 · VIAF: 163582390

п о р Маршалки Сейму Польщі
II Річ Посполита	Войцех Тромпчинський (1919—1922) • Мацей Ратай (1922—1928) • Ігнацій Дашинський (1928—1930) • Казимир Світальський (1930—1935) • Станіслав Цар (1935—1938) • Валерій Славек (1938) • Вацлав Маковський (1938—1939)
Польська Народна Республіка	Владислав Ковальський (1947—1952) • Ян Дембовський (1952—1957) • Чеслав Вицех (1957—1971) • Дизма Ґалай (1971—1972) • Станслав Ґуцва (1972—1985) • Роман Маліновський (1985—1989) • Міколай Козакевич (1989—1991)
III Річ Посполита	Веслав Хшановський (1991—1993) • Юзеф Олекси (1993—1995) • Юзеф Зих (1995—1997) • Мацей Плажинський (1997—2001) • Марек Боровський (2001—2004) • Юзеф Олекси (2004—2005) • Влодзімеж Цімошевич (2005) • Марек Юрек (2005—2007) • Людвік Дорн (2007) • Броніслав Коморовський (2007—2010) • Ґжеґож Схетина (2010—2011) • Ева Копач (2011—2014) • Радослав Сікорський (2014—2015) • Малґожата Кідава-Блонська (2015) • Марек Кухцінський (2015—2019) • Ельжбета Вітек (2019—2023) • Шимон Головня (2023-т. ч.)