Марбурзький університет
Марбурзький університет імені Філіппа | |
---|---|
50°48′39″ пн. ш. 8°46′25″ сх. д. / 50.810833333333° пн. ш. 8.7736111111111° сх. д. | |
Тип | громадський університет і повний університетd |
Країна | Німеччина[1] |
Назва на честь | Філіпп I (ландграф Гессену)[2] |
Засновано | 1 липня 1527 року |
Президент | Катаріна Краузе |
Студентів | 20 982 (2009/10) |
Співробітників | 3.951 (2006) |
Професорів | 358 (2006) |
Членство у | |
Складається з | Marburg University Libraryd, Marburg Institute for Innovation Research and Business Start-up Promotiond, Institute of Art History, Philipps-Universität Marburgd і Chemikum Marburgd |
Мова викладання | німецька |
Випускники | Категорія:Випускники Марбурзького університету |
Штаб-квартира | Марбург |
Адреса | Марбург, Гессен, Німеччина |
Сайт | Офіційний сайт |
Philipps-Universität Marburg у Вікісховищі |
Марбурзький університет імені Філіппа (нім. Philipps-Universität Marburg) — університет Марбурга, перший протестантський університет Німеччини; заснований в 1527 році гессенським ландграфом Філіппом Великодушним в Марбурзі.
Марбурзький університет разом з Гейдельберзьким, Геттінгенським, Тюбінгенським та Фрайбурзьким належить до числа історичних німецьких університетів, які протягом багатьох століть зробили Німеччину загальноєвропейським центром науки й освіти.
Марбурзький університет виник як головний німецький протестантський університет. Відомий своїми давніми традиціями неприйняття обскурантизму.
В 1527 році ландграф-протестант Філіпп Великодушний заснував у місті Марбург університет, який зараз носить його ім'я. Першими аудиторіями Марбурзького університету були будівлі католицьких монастирів. У 1541 році гессенському ландграфові вдалося домогтися затвердження імператором статусу університету й надання йому належних імперських привілеїв.
З включенням в 1866 році провінції Гессен до складу Королівства Пруссія прусський уряд на чолі з канцлером Бісмарком став приділяти підвищену увагу розвитку університету (тоді він називався ’‘Королівським прусським університетом’‘) як науково-дослідної установи в галузі природничих наук і промисловості.
З приходом до влади нацистів Марбурзький університет зазнав уніфікації та перебудови — нелояльно налаштованих режиму професорів і студентів виганяли і піддавали репресіям. Відродження університету починається в 50-ті роки минулого століття, а в 60-ті роки університет переживав справжнісінький бум — різко збільшився викладацький склад, було побудовано багато нових корпусів. Тоді ж на пагорбах навколо Марбурга з'явився другий університетський центр Ланберґе (Lahnberge), у складі якого ряд науково-дослідних інститутів і знаменита в Європі університетська клініка.
Зараз університет має 16 факультетів:
- юридичний,
- економічний,
- філософський,
- психологічний,
- протестантської теології,
- історії та культурології,
- германістики та мистецтвознавства,
- іноземної філології,
- математики та інформатики,
- фізичний,
- хімічний,
- фармацевтики,
- медицини,
- географічний,
- біологічний,
- педагогічний.
- Ганна Арендт (політологиня, філософ)
- Карл Фердинанд Браун (фізик, нобелівський лауреат)
- Адольф Бутенандт (біохімік, нобелівський лауреат)
- Фрідріх Велер (хімік)
- Дмитро Виноградов (творець російської порцеляни)
- Георг Віттіг (хімік, нобелівський лауреат)
- Оле Ворм (медик)
- Ганс-Георг Гадамер (філософ)
- Отто Ган (хімік, нобелівський лауреат)
- Брати Грімм (лінгвісти, фольклористи та казкарі)
- Петро Ерзелунд (історик)
- Астрід Іваск (латвійсько-американська поетеса)
- Олександр Зайцев (хімік)
- Вільгельм Лібкнехт (революціонер)
- Михайло Ломоносов (вчений і письменник)
- Пауль Юліус Мебіус (німецький психіатр та невролог)
- Микола Меншуткін
- Манфред Нойманн (економіст)
- Хосе Ортега-і-Гассет (філософ)
- Борис Пастернак (поет і письменник, нобелівський лауреат)
- Вільгельм Пфеффер (ботанік)
- Сергій Рубінштейн (філософ)
- Ісаак Рюльф (письменник)
- Суна Таваре (патолог, кардіолог)
- Ганс Фішер (хімік і біохімік, нобелівський лауреат)
- Борис Фохт (філософ і логік)
- Юрген Габермас (філософ і соціолог)
- Фрідріх Гунд (фізик)
- Карл Ціглер (хімік, нобелівський лауреат)
- Лео Штраус (культуролог)
- Еріх Ауербах (філолог)
- Людвіг Ашофф (патолог)
- Еміль Берінг (медик)
- Фердинанд Браун (фізик, нобелівський лауреат)
- Клеменс Брентано (письменник)
- Джордано Бруно (філософ)
- Рудольф Карл Бультман (теолог)
- Роберт Бунзен (хімік)
- Річард М. Вайнер (фізик)
- Лео Вайсгербер (філолог)
- Альфред Вегенер (геолог і метеоролог)
- Християн фон Вольф (вчений і філософ)
- Мартін Гайдеггер (філософ)
- Адольф фон Гарнак (теолог)
- Ніколай Гартманн (філософ)
- Рудольф Гокленіус (філософ)
- Генріх Зібель (історик і політичний діяч)
- Людвіг Зібель (археолог)
- Андреас Іперіус (теолог)
- Ернст Кассірер (філософ)
- Карл Кніс (економіст)
- Герман Кноблаух
- Герман Коген (філософ)
- Герман Кольбе (хімік)
- Рудольф Кольрауш (фізик)
- Альбрехт Коссель (біохімік і фізіолог, нобелівський лауреат)
- Йоганн Ульріх Крамер (правознавець)
- Ернст Кречмер (психіатр і психолог)
- Ганс Кун (фізико — хімік)
- Ернст Роберт Курціус (філолог)
- Карл Лампрехт (історик)
- Фрідріх Альберт Ланге (філософ і економіст)
- Отто Леві (фармаколог, нобелівський лауреат)
- Карл Левит (філософ)
- Франц фон Лист (правознавець)
- Карл Людвіг (фізіолог)
- Конрад Менх (ботанік)
- Пауль Наторп (філософ)
- Ернст Нольте (історик)
- Рудольф Отто (теолог і філософ)з
- Дені Папен (фізик)
- Вільгельм Репка (економіст)
- Фрідріх Савіньї (правознавець)
- Андрій Соболєв (філолог)
- Майя Соболєва (філософ)
- Пауль Тіллі (теолог і філософ)
- Леонард Фрезе (педагог)
- Гетц Хілліг (педагог)
- Еріх Хюккель (фізик і хімік)
- Отто Шіндевольф (палеонтолог)
- Аннемарі Шіммель (сходознавець і дослідниця ісламу)
- Лео Шпітцер (філолог)
- Die Philipps-Universität zu Marburg 1527—1927. Fünf Kapitel aus ihrer Geschichte (1527—1866) von H(einrich) Hermelink und S(iegfried) A(ugust) Kaehler. Die Universität Marburg seit 1866 in Einzeldarstellungen. Marburg 1927
- Georg Heer: Marburger Studentenleben 1527 bis 1927. Eine Festgabe zur 400-jährigen Jubelfeier der Universität Marburg. Marburg 1927
- Kurt Goldammer (Red.): Marburg. Die Philipps-Universität und ihre Stadt. Herausgegeben aus Anlass der 425. Wiederkehr ihrer Stiftung. Marburg 1952
- Inge Auerbach (Bearb.): Catalogus professorum academiae Marburgensis. Die Akademischen Lehrer der Philipps-Universität in Marburg von 1911 bis 1971. Marburg 1979 (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Hessen; 15,2)
- Wilfried Frhr. von Bredow (Hg.): 450 Jahre Philipps-Universität Marburg. Das Gründungsjubiläum 1977. Marburg 1979
- Julius Caesar (Hg.): Catalogus studiosorum scholae Marpurgensis. Nendeln; Liechtenstein: Kraus, 1980 (Nachdruck der Ausgabe 1875—1888)
- Theodor(us) Birt (Hg.): Catalogi studiosorum Marpurgensium cum annalibus coniuncti series recentior annos 1653—1829 complectens. Nendeln; Liechtenstein: Kraus, 1980 (Nachdruck der Ausgabe 1903—1914)
- Hans Günther Bickert, Norbert Nail: Marburger Karzer-Buch. Kleine Kulturgeschichte des Universitätsgefängnisses. Dritte, neu bearbeitete und vermehrte Auflage. Marburg 2013 [Михайло Ломоносов — Lomonosov pp. 95–97] ISBN 978-3-89445-480-7
- Jörg Jochen Berns (Hg.): Marburg-Bilder. Eine Ansichtssache. Zeugnisse aus fünf Jahrhunderten. Bd. 1-2. Marburg 1995—1996 (Marburger Stadtschriften zur Geschichte und Kultur; 52-53)
- Die Philipps-Universität Marburg im Nationalsozialismus. Veranstaltungen der Universität zum 50. Jahrestag des Kriegsendes 8. Mai 1995, herausgegeben vom Konvent der Philipps-Universität Marburg, Marburg 1996, ISBN 3-8185-0217-X
- Inge Auerbach (Bearb.): Catalogus professorum academiae Marburgensis. Die akademischen Lehrer der Philipps-Universität Marburg. Dritter Band: Von 1971 bis 1991. Erster Teil, Fachbereich 01-19. Marburg 2000 (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Hessen; 15,3.1)
- Die Philipps-Universität Marburg im Nationalsozialismus: Dokumente zu ihrer Geschichte. Herausgegeben von Anne Christine Nagel, bearbeitet von Ulrich Sieg, Stuttgart 2000
- Melanchthon und die Marburger Professoren 1527—1627. Hrsg. von Barbara Bauer. 2 Bde. 2., verb. Aufl. Marburg 2000 (Schriften der UB Marburg, Band 89). ISBN 3-8185-0298-6
- Inge Auerbach (Bearb.): Catalogus professorum academiae Marburgensis. Die akademischen Lehrer der Philipps-Universität Marburg. Dritter Band: Von 1971 bis 1991. Zweiter Teil, Fachbereich 20-21. Marburg 2001 (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Hessen; 15,3.2)
- Holger Zinn: Zwischen Republik und Diktatur. Die Studentenschaft der Philipps-Universität Marburg in den Jahren von 1925 bis 1945. Köln 2002 (Abhandlungen zum Studenten- und Hochschulwesen; 11)
- Die Philipps-Universität Marburg zwischen Kaiserreich und Nationalsozialismus, hg. vom Verein für hessische Geschichte und Landeskunde e.V. Kassel 2006 (Hessische Forschungen zur geschichtlichen Landes- und Volkskunde; 45). [Beiträge u. a. zu: Rudolf Bultmann, Heinrich Hermelink, Martin Heidegger, Adolf Reichwein, Edmund E. Stengel, Ernst Robert Curtius, Rudolf Klapp, Ernst Freudenberg, Johannes Gadamer]
Детальна бібліографія на сайті: http://www.uni-marburg.de/bis/ueber_uns/dezbib/bibgw/bibbg/studbibl [Архівовано 30 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
- ↑ https://www.uni-marburg.de/de/universitaet/profil/geschichte
- ↑ а б в https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://idw-online.de/de/institution376
- ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- Офіційний сайт [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Universitätsprivileg Karls V. — унверситетський привілей Карла V [Архівовано 11 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Server LBA online [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Університетські колекції