Крутоярівка (Білгород-Дністровський район)

село Крутоярівка
	Герб
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Білгород-Дністровський район
Тер. громада	Старокозацька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51040230100010091
Основні дані
Засноване	1798
Перша згадка	1798 (226 років)
Населення	1933
Площа	6,22 км²
Густота населення	310,77 осіб/км²
Поштовий індекс	67722
Телефонний код	+380 4849
Географічні дані
Географічні координати	46°21′21″ пн. ш. 29°49′10″ сх. д. / 46.35583° пн. ш. 29.81944° сх. д.
Водойми	р. Язь
Місцева влада
Адреса ради	67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, буд. 34
Карта
	Крутоярівка
	Крутоярівка
Мапа
	Крутоярівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Крутоярівка.

Крутоя́рівка (до 1945 року — Молдова) — село Старокозацької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 1933 осіб.

Історія

Було засноване приблизно в 1824 р тікаючими від турецького насильства 30 вдовами з Молдови (румунки, молдаванки), тому перша назва села Ведень що в перекладі (Вдовине). Після в роки становлення радянської влади село було перейменовано в Молдовка і спершу входила до складу Старокозацького району Одеської області. Остання назва села Крутоярівка (село розташувалося між двох крутих ярів).

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1979 осіб, з яких 931 чоловік та 1048 жінок.^[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1930 осіб.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
румунська	94,16 %
російська	4,35 %
українська	1,29 %
білоруська	0,05 %
болгарська	0,05 %

Відомі люди

Уродженцями села є:

Гувір Сергій Іванович (1993—2017) — старшина Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Кабак Михайло Григорович (1987—2014) — старший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Мангул Анатолій Ілліч (нар. 1952) — український політик, голова Мелітопольського міськвиконкому (1991—1997), міський голова міста Мелітополя (1997—1998), депутат Верховної Ради (1998—2002), перший заступник міністра промислової політики (2003—2005), заступник голови Фонду держмайна України (з 2010).

Примітки

↑ ВРУ. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВРУ. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[1]

п о р Населені пункти ліквідованого Білгород-Дністровського району (1940—2020)¹
Селища	Прибережне
Села	Абрикосове • Авидівка • Адамівка • Андріївка • Бикоза • Біленьке • Благодатне • Бритівка • Великомар'янівка • Веселе • Вигон • Випасне • Вільне • Володимирівка • Гончарівка • Дальнічень • Долинівка • Зелене • Зеленівка • Карналіївка • Козацьке • Косівка • Красна Коса • Крутоярівка • Курортне • Маразліївка • Миколаївка • Молога • Монаші • Нова Царичанка • Нове • Олексіївка • Петрівка • Південне • Підгірне • Польове • Полянка • Попаздра • Привітне • Приморське • Розкішне • Романівка • Руськоіванівка • Садове • Салгани • Семенівка • Софіївка • Стара Царичанка • Старокозаче • Сухолужжя • Удобне • Чабанське • Черкеси • Чистоводне • Шабо • Широке
Примітка:	¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район (1940—2020) було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району