Перейти до вмісту

Кароліно-Бугаз

Координати: 46°08′43″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 46.145389° пн. ш. 30.526021° сх. д. / 46.145389; 30.526021
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кароліно-Бугаз
Герб Прапор
Вигляд на Кароліно-Бугаз
Вигляд на Кароліно-Бугаз
Вигляд на Кароліно-Бугаз
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Тер. громада Кароліно-Бугазька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040050010037080
Облікова картка Кароліно-Бугаз 
Основні дані
Засноване 1774 (250 років)
Населення 2241 особа
Площа 5,072 км²
Густота населення 441,84 осіб/км²
Поштовий індекс 67844
Телефонний код +380 4851
Географічні дані
Географічні координати 46°08′43″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 46.145389° пн. ш. 30.526021° сх. д. / 46.145389; 30.526021
Водойми Чорне море, Дністровський лиман
Відстань до
обласного центру
60 км
Найближча залізнична станція Кароліна-Бугаз
Місцева влада
Адреса ради 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1
Карта
Кароліно-Бугаз. Карта розташування: Україна
Кароліно-Бугаз
Кароліно-Бугаз
Кароліно-Бугаз. Карта розташування: Одеська область
Кароліно-Бугаз
Кароліно-Бугаз
Мапа
Мапа

CMNS: Кароліно-Бугаз у Вікісховищі

Кароліно-Бугаз (з 01.02.1945[1] — до 31.10.1990[2] с. Затока; до 1982 року — селище, з 1982 року — село) — село в Україні, адміністративний центр Кароліно-Бугазької сільської громади Білгород-Дністровсьському районі Одеської області. Причорноморський курорт, розташований за 60 км на південний захід від Одеси, на початку піщаної коси, що розмежовує Чорне море з Дністровським лиманом. Кароліно-Бугаз щільно межує з півдня з селищем Затока (безпосередньо на косі), а саме село Кароліно-Бугаз розташоване на височині, на якій знаходяться бази відпочинку та пансіонати.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села походить від турецького тур. Boğaz — протока.

Історія

[ред. | ред. код]

Татарське селище Бугаз (Буаз) відоме з 1770-х років. Вперше позначено на картах 1774 року. Під час російсько-турецької війни (1787—1791) було знищене. Після 1792 року територія сучасного села увійшла в межі земельної дачі А. М. Грибовського (7500 десятин), яку 1802 року викупив подільський граф Ігнацій Сцибор-Мархоцький. Селища Бугаз було знову заселене на початку 1820-х років сином Ігнація — Каролем Сцибор-Мархоцьким, на честь якого отримало свою другу назву — Каролін. Вперше селище Каролін згадано в заповіті Ігнація Сцібор-Мархоцького від 14 грудня 1822 року. З другої половини 1820-х років, хутором володіла молодша сестра Кароля — Емілія графиня Сцибор-Мархоцька (в шлюбі Інгістова). З цього часу і до 1918 року Кароліно (Бугаз), хутір Терновий (Інгістова, Медзіховського) і село Грибівка (Андріанівка) належали родині Інгістових. Помилкова версія про те, що Кароліно-Бугаз назване на честь Кароліни Собанської, насправді немає ніяких документальних підтверджень і є версією літераторів.

Під час організов��ного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителя села[3].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 510693, розташована у приміщенні школи.

Результати

Економіка

[ред. | ред. код]

Туризм

[ред. | ред. код]
Узбережжя Чорного моря в селі Кароліно-Бугаз

Відпочинок у Кароліно-Бугаз завжди вважався елітним завдяки віддаленості від індустріальних центрів і повній відсутності промислових підприємств. Піщана смуга, що простягається майже на 20 км — це чудові пляжі завширшки понад 100 метрів з чистим дрібним піском. Пологе дно моря створює прекрасні умови для купання. Бази відпочинку розташовуються на березі моря, у декількох метрах від берегової лінії. В селі є численні кафе, бари і дискотеки, прокат водних мотоциклів, водяні гори для дітей і дорослих.

Є можливості знайти пропозиції екскурсій до Одеси, морських прогулянок Дністровським лиманом, до Білгорода-Дністровського з цікавими відвідинами фортеці або дістатися самостійно.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Село Кароліно-Бугаз розташоване на Ізмаїльському напрямку Одеської залізниці, тому до 26 квітня 2022 року була можливість дістатися приміськими електропоїздами з Одеси до Білгорода-Дністровського (наразі рух поїздів обмежено до кінцевої станції Кароліна-Бугаз через завдані авіаударами руйнування по підйомному мосту у Затоці російськими окупантами, в ході російсько-української війни[6][7][8]. На території селища, окрім залізничної станції Кароліна-Бугаз, знаходяться два пасажирських залізничних зупинних пункта Студентська та Нагірна.

Решта «курортних» зупинних пунктів розташовані вже в селищі Затока.

До станції Кароліна-Бугаз також була можливість дістатися пасажирськими ��оїздами:

  • Одеса — Ізмаїл / Березине
  • Київ — Ізмаїл
  • Житомир/Київ — Білгород-Дністровський
  • Чернігів/Київ — Білгород-Дністровський.

Автошляхом з Одеси, з інтервалом 20 хвилин курсує маршрутне таксі № 601, а з Білгород-Дністровський маршрут № 534.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2215 осіб, з яких 1044 чоловіки та 1171 жінка[9].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2141 особа[10].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 50,02 %
російська 47,12 %
болгарська 1,07 %
румунська 0,98 %
білоруська 0,13 %
гагаузька 0,13 %
циганська 0,13 %
угорська 0,04 %
інші 0,38 %

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Середня загальноосвітня школа.
  • Школа-інтернат.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  2. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 31 жовтня 1990 року № 422-XII «Про відновлення селу Затока Одеської області колишнього найменування Кароліно-Бугаз»
  3. Кароліно-Бугаз. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  5. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  6. Окупанти завдали ракетного удару по Одещині, пошкоджено міст через Дністровський лиман. nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2022.
  7. Пошкоджений ракетами РФ міст у Затоці відкрили для реверсного проїзду. Українська правда (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
  8. Одещина: росіяни повторно вдарили по Затоці, міст зазнав руйнації. Українська правда (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.