Кевін-Прінс Боатенг

Кевін-Прінс Боатенг
Особисті дані
Повне ім'я	Кевін-Прінс Боатенг нім. Kevin-Prince Boateng
Народження	6 березня 1987(1987-03-06) (37 років)
	Західний Берлін, ФРН
Зріст	185 см
Вага	86 кг
Громадянство	Німеччина  Гана
Позиція	центральний форвард
Номер	7
Юнацькі клуби
1994���2005	«Герта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2004–2007 «Герта II» 29 (5) 2005–2007 «Герта» 42 (4) 2007–2009 «Тоттенгем Готспур» 14 (0) 2009 →  «Боруссія» (Дортмунд) 10 (0) 2009–2010 «Портсмут» 22 (3) 2010–2013 «Мілан» 74 (10) 2013–2015 «Шальке 04» 46 (6) 2016 «Мілан» 11 (1) 2016–2017 «Лас-Пальмас» 28 (10) 2017–2018 «Айнтрахт» 31 (6) 2018–2019 «Сассуоло» 13 (4) 2019 →  «Барселона» 3 (0) 2019–2020 «Фіорентина» 14 (1) 2020 →  «Бешикташ» 11 (3) 2020–2021 «Монца» 24 (5) 2021–2023 «Герта» 34 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2004–2005 Німеччина U-19 12 (7) 2006 Німеччина U-20 2 (0) 2006–2009 Німеччина U-21 6 (0) 2010–2014 Гана 15 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 23 вересня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 28 вересня 2020.
Кевін-Прінс Боатенг у Вікісховищі

Ке́він-Прінс Боате́нг (вимова^ⓘ, вимовляється [ˈkɛvɪn pʁɪns bo.aˈtɛŋ]; нім. Kevin-Prince Boateng, 6 березня 1987, Західний Берлін) — ганський та німецький футболіст, центральний форвард.

Вихованець футбольної школи клубу «Герта» з рідного Берліна. З сезону 2004—05 молодий гравець почав долучатися до матчів другої команди «Герти», що грала у нижчих лігах німецької першості, а вже за рік дебютував у складі головної команди клубу в іграх елітної Бундесліги, вийшовши на заміну у грі проти «Айнтрахта». 18-річний півзахисник добре зарекомендував себе у цій грі та почав на регулярній основі з'являтися на полі у складі основної команди берлінського клубу. Протягом двох сезонів відіграв 43 матчі у Бундеслізі.

Гра перспективного футболіста привернула увагу скаутів представника англійської Прем'єр-ліги «Тоттенгем Готспур» і влітку 2007 року Боатенг перейшов до англійського клубу, сума трансферу оцінювалася у 5,4 мільйона фунтів стерлінгів^[2]. Спочатку гравець регулярно грав в основі лондонського клубу, проте, з приходом до команди нового головного тренера Хуанде Рамоса та низки нових виконавців, був переведений до резервного складу. Так і не закріпившись в основі, на початку 2009 Боатенг повернувся до Німеччини, де на умовах піврічної оренди захищав кольори дортмундської «Боруссії».

Після повернення з оренди фактично не отримав шансу закріпитися в основі «Тоттенгема» і в серпні 2009 року перейшов до іншої англійської команди, «Портсмута», трансферна сума склала близько 4 мільйонів фунтів стерлінгів^[3]. Швидко став одним з ключових гравців півзахисту нового клубу, провівши протягом дебютного сезону 22 гри у Прем'єр-лізі та відзначившись в них 3 забитими голами. Внеску Боатенга, втім, виявилося замало аби зберегти його команді місце в елітному дивізіоні англійського футболу, «Портсмут» зайняв 20-те місце за результатами сезону і понизився у класі до другого за ієрархією чемпіонату Футбольної Ліги.

У травні 2010 року Боатенг опинився в епіцентрі скандалу, спричиненого його небезпечним підкатом проти гравця лондонського «Челсі» Міхаеля Баллака в фіналі розіграшу Кубка Англії з футболу. Це була остання гра Баллака, капітана збірної Німеччини, перед початком чемпіонату світу 2010 року, який, через отриману внаслідок підкату травму, німецький футболіст урешті-решт був змушений пропустити. Хвилю звинувачень на адресу Боатенга викликав той факт, що він був викликаний на світову першість до складу збірної Гани, одним із суперників якої на груповому етапі чемпіонату була саме німецька команда. Пізніше ганієць перепросив за невдалий підкат і рішуче спростував усі звинувачення у навмисності свого вчинку^[4].

17 серпня 2010 року відбувся трансфер гравця з «Портсмута» до представника італійської Серії A клубу «Дженоа». Не провівши жодного матчу за нову команду гравець відразу ж на умовах оренди перейшов до іншої італійської команди, «Мілана», з якою уже сезоні 2011/2012 дійшов до чвертьфіналу Ліги Чемпіонів, куди італійці не виходили кілька років поспіль.

30 серпня 2013 року Боатенг перейшов в «Шальке 04» за 12 мільйонів євро, підписавши контракт на 3 роки з можливістю продовження ще на один рік^[5]. Дебютував за новий клуб у матчі з Баєром», який закінчився з рахунком 2:0 на користь «Шальке». Перший гол він забив у матчі з Майнцем».

У травні 2015 року, після недільної поразки від «Кельна» 0:2 Боатенг і його партнер Сідней Сам були звільнені з клубу^[6]. Однак його контракт з представником Бундесліги закінчувався лише в червні 2016 року, тому Боатенг не міг бути заявлений за який-небудь інший клуб. Тому він лише тренувався і проводив спаринги у складі «Мілана», за який ганець виступав з 2010 по 2013 роки.

В грудні 2015 року розірвав Кевін-Прінс контракт з «Шальке»^[7] за обопільною згодою^[8] і 4 січня 2016 року на правах вільного агента підписав контракт з «Міланом»^[9]. Контракт було розраховано лише на пів року і по його завершенню, провівши за цей час 14 ігор в усіх турнірах, Боатенг залишив «Мілан».

Згодом провів по одному сезону в Іспанії за «Лас-Пальмас» і на батьківщині за франкфуртський «Айнтрахт», після чого влітку 2018 року повернувся до Італії, ставши гравцем «Сассуоло».

21 січня 2018 року приєднався до лав іспанської «Барселони» на умовах орендного контракту до кінця сезону 2018/19, який, утім, передбачав можливість викупу прав на гравця за 8 мільйонів євро. За пів року провів за «Барсу» лише чотири гри в усіх турнірах, після чого повернувся до Італії.

30 липня 2019 року уклав контракт з «Фіорентиною». Дебютував за нову команду у першій же грі сезону в чемпіонаті, вийшовши на заміну у другому таймі й відразу відзначившись забитим голом у ворота «Наполі». Цей гол залишився для гравця єдиним у складі «фіалок», адже, провівши ще 14 матчів за цю команду, на початку 2020 року він був відданий в оренду до турецького «Бешикташа».

У вересні 2020 року повернувся до Італії, уклавши однорічну угоду з друголіговою «Монцою».

Через рік, у червні 2021-го, Кевін-Прінс Боатенг підписав річний контракт з берлінською «Гертою»^[10].

Ще навчаючись у футбольній школі «Герти» Боатенг привернув увагу тренерів юнацьких збірних команд Німеччини. Починаючи зі збірної команди юнаків до 15 років і до рівня молодіжної збірної U-21 гравець протягом 2001—2007 років відіграв за німецькі збірні різних вікових категорій 41 гру, забивши при цьому 9 м'ячів.

Восени 2007 року стало відомо, що тренерський штаб німецької «молодіжки» більше не зацікавлений у послугах гравця через конфліктну ситуацію, що виникла з ним під час одного з молодіжних турнірів. Цей конфлікт підштовхнув футболіста, який, крім німецького громадянства, має також громадянство Гани, країни походження його батька, до рішення про початок виступів за збірну команду цієї африканської країни. Оскільки Боатенг не провів жодного матчу у складі дорослої збірної Німеччини, ФІФА врешті-решт задовольнило клопотання футболіста, і він був включений до заявочного списку ганійців до участі у чемпіонаті світу 2010 року.

Дебютував у складі національної збірної 5 червня 2010 року, напередодні світової першості, у товариській грі проти збірної Латвії, у якій ганійці перемогли з рахунком 1:0. Безпосередньо під час фінальної частини чемпіонату світу 2010 відіграв в усіх п'яти матчах збірної Гани, яка дійшла до стадії чвертьфіналів. У виграній з рахунком 2:1 грі 1/8 фіналу проти збірної США забив свій перший гол у формі ганійської національної команди.

У липні 2011 року був відрахований з лав збірної Гани за відмову зіграти в товариському матчі проти Нігерії. Відмова подібного роду був не першою у кар'єрі Боатенга. Навесні 2011 року він відмовився зіграти у відбірковому матчі Кубка Африканських Націй проти збірної Конго.

Проте наприкінці 2013 року був знову викликаний у збірну й у першому ж матчі після повернення забив гол у ворота збірної Єгипту. Ганці хоч і програли той матч 1:2, але пробились на чемпіонат світу 2014 в Бразилії. На турнірі Боатенг провів у двох перших матчах групового етапу проти США (1:2) і Німеччини (2:2) в сумі 83 хвилини, але за кілька годин до вирішального третього матчу проти португальців головний тренер збірної Гани Джеймс Квесі Аппіа виключив з команди Боатенга і Саллі Мунтарі. Їм було наказано покинути готель, в якому розташовується команда. Повідомляється, що Мунтарі образив одного з тренерів, а Боатенг напав на одного з менеджерів збірної.

Станом на 28 серпня 2019 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2004–05	«Герта II»	Рег. Л.	18	3	КН	0	0	-	-	-	-	-	-	18	3
2005–06		Рег. Л.	4	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	4	1
2006–07		Рег. Л.	7	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	7	1
Усього за «Герту II»			29	5		0	0		-	-		-	-	29	5
2005–06	«Герта»	БЛ	21	2	КН	2	0	КУЄФА	4	0	-	-	-	27	2
2006–07		БЛ	21	2	КН	3	0	КУЄФА	2	1	-	-	-	26	3
Усього за «Герту»			42	4		5	0		6	1		-	-	53	5
2007–08	«Тоттенгем Готспур»	ПЛ	13	0	КА+КЛ	2+3	0	КУЄФА	3	0	-	-	-	21	0
2008-січ. 2009		ПЛ	1	0	КА+КЛ	0+1	0	-	-	-	-	-	-	2	0
січ.-черв. 2009	«Боруссія» (Дортмунд)	БЛ	10	0	КН	1	0	-	-	-	-	-	-	11	0
серп. 2009	«Тоттенгем Готспур»	ПЛ	0	0	КА+КЛ	0+1	0	-	-	-	-	-	-	1	0
Усього за «Тоттенгем Готспур»			14	0		7	0		3	0		-	-	24	0
2009–10	«Портсмут»	ПЛ	22	3	КА+КЛ	5+0	2+0	-	-	-	-	-	-	27	5
2010–11	«Мілан»	A	26	3	КІ	1	0	ЛЧ	7	0	-	-	-	34	3
2011–12		A	19	5	КІ	0	0	ЛЧ	7	3	СІ	1	1	27	9
2012–13		A	29	2	КІ	1	0	ЛЧ	7	1	-	-	-	37	3
серп. 2013		A	0	0	КІ	0	0	ЛЧ	2[11]	2[11]	-	-	-	2	2
2013–14	«Шальке 04»	БЛ	28	6	КН	1	0	ЛЧ	6	1	-	-	-	35	7
2014–15		БЛ	18	0	КН	1	0	ЛЧ	6	0	-	-	-	25	0
2015-січ. 2016		БЛ	0	0	КН	0	0	ЛЄ	0	0	-	-	-	0	0
Усього за ��Шальке 04»			46	6		2	0		12	1		-	-	60	7
січ.-черв. 2016	«Мілан»	A	11	1	КІ	3	0	-	-	-	-	-	-	14	1
Усього за «Мілан»			85	11		5	0		23	6		1	1	114	18
2016–17	«Лас-Пальмас»	ПД	28	10	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	29	10
2017–18	«Айнтрахт»	БЛ	31	6	КН	5	0	-	-	-	-	-	-	36	6
2018–січ. 2019	«Сассуоло»	A	13	4	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	15	5
січ.-черв. 2019	«Барселона»	ПД	3	0	КІ	1	0	ЛЧ	-	-	-	-	-	4	0
2019-січ. 2020	«Фіорентина»	A	14	1	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	15	1
січ.-серп. 2020	«Бешикташ»	СЛ	11	3	КТ	0	0	-	-	-	-	-	-	11	3
2020–21	«Монца»	B	3	2	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	3	2
Усього за кар'єру			350	54		35	3		44	8		1	1	430	67

 Статистика матчів і голів за збірну —  Гана

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
5-6-2010	Мілтон-Кінз	Гана	1 – 0	Латвія	товариський матч	-	67'
13-6-2010	Преторія	Сербія	0 – 1	Гана	ЧС 2010 - 1-й етап	-	90+1'
19-6-2010	Рустенбург	Гана	1 – 1	Австралія	ЧС 2010 - 1-й етап	-	88'
23-6-2010	Йоганнесбург	Гана	0 – 1	Німеччина	ЧС 2010 - 1-й етап	-
26-6-2010	Рустенбург	США	1 – 2	Гана	ЧС 2010 - 1/8 фіналу	1	78'
2-7-2010	Йоганнесбург	Уругвай	1 – 1 д.ч. (4 - 2 п.п.)	Гана	ЧС 2010 - чвертьфінал	-
5-9-2010	Лобамба	Есватіні	0 – 3	Гана	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-	63'
17-11-2010	Дубай (місто)	Саудівська Аравія	0 – 0	Гана	товариський матч	-	46'
3-6-2011	Аккра	Гана	3 – 1	Республіка Конго	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-	56'
19-11-2013	Каїр	Єгипет	2 – 1	Гана	Відбір до ЧС 2014	1	79'
31-5-2014	Роттердам	Нідерланди	1 – 0	Гана	товариський матч	-	46'
9-6-2014	Маямі-Ґарденс	Гана	4 – 0	Південна Корея	товариський матч	-	56'
16-6-2014	Натал (Ріу-Гранді-ду-Норті)	Гана	1 – 2	США	ЧС 2014 - 1-й етап	-	59'
21-6-2014	Форталеза	Німеччина	2 – 2	Гана	ЧС 2014 - 1-й етап	-	52'
Усього		Матчів	14		Голів	2

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Кевіна Боатенга — Прінс Боатенг, іммігрант з Гани, мати Катаріна — німкеня. Хоча батько залишив родину, коли Кевіну було півтора року, син продовжує відчувати до нього теплі почуття, про що свідчить його рішення про додавання батьківського імені Прінс до свого офіційного імені Кевін, а також рішення про виступи за збірну батьківщини батька.

Кевін має рідного брата Джорджа, а також молодшого брата Жерома, що народився від його батька та іншої матері. Разом з Кевіном Жером навчався у футбольній школі «Герти», грав разом з ним у дорослій команді клубу. Згодом, як і Кевін, виступав за молодіжну збірну Німеччини, з 2009 року — гравець національної команди Німеччини. 23 червня 2010 року у третьому колі групового турніру в Групі D фінальної частини чемпіонату світу 2010 Гана — Німеччина брати Кевін-Прінс та Жером грали один проти одного у формі своїх національних збірних.

2007 року Кевін-Прінс Боатенг одружився зі своєю подругою Дженніфер.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Футбольної ліги (1):

«Тоттенгем Готспур»: 2007-08

• Чемпіон Італії (1):

«Мілан»: 2009-10

• Володар Суперкубка Італії (1):

«Мілан»: 2011

• Володар Кубка Німеччини (1):

«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні): 2017-18

• Чемпіон Іспанії (1):

«Барселона»: 2018-19

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б} https://www.herthabsc.com/de/mannschaften/hertha-bsc/kevin-prince-boateng
2. ↑ «Тоттенгем» підписав півзахисника Боатенга [Архівовано 8 вересня 2010 у Wayback Machine.] — новини на BBC Sport. (англ.)
3. ↑ «Портсмут» підписав чотирьох новачків [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] — новини на BBC Sport. (англ.)
4. ↑ Кевін-Прінс Боатенг вибачається за підкат проти Міхаеля Баллака [Архівовано 21 травня 2010 у Wayback Machine.] — новини на BBC Sport. (англ.)
5. ↑ Боатенг перейде у «Шальке» за 12 млн євро. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 4 січня 2016.
6. ↑ Официально: Шальке попрощался с К-П. Боатенгом и Сэмом. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 4 січня 2016.
7. ↑ Кевін-Прінс Боатенг розірвав контракт з «Шальке». Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 4 січня 2016.
8. ↑ Официально: Кевин-Принс Боатенг покинул Шальке. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
9. ↑ Официально: Боатенг — игрок Милана. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
10. ↑ Кевін-Прінс Боатенг підписав річний контракт з берлінською "Гертою". Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
11. ↑ ^{а б} Плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Кевін-Прінс Боатенг на сайті ФІФА (англ.)

• Кевін-Прінс Боатенг на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Кевін-Прінс Боатенг на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Кевін-Прінс Боатенг на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Кевін-Прінс Боатенг на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Кевін-Прінс Боатенг на сайті Soccerbase (англ.)
• Кевін-Прінс Боатенг на сайті fussballdaten.de (нім.)