Каїр

Каїр القاهرة
Герб
Основні дані
Країна	Єгипет
Губернаторство	Каїр
Засноване	29 ст. до н. е.
Агломерація	17 856 405 осіб
Населення	8 026 454 осіб
Площа	210 км²
Густота населення	36 143 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+2
Телефонний код	+20-2
Географічні координати	30°03′22″ пн. ш. 31°14′22″ сх. д. / 30.05611° пн. ш. 31.23944° сх. д. / 30.05611; 31.23944
Карта
Каїр

Каї́р (араб. القاهرة, al-Qāhira — «переможець») — столиця Єгипту. Найбільше місто Близького Сходу і третє за величиною місто Африки, після Лагоса і Кіншаси (без урахування агломерації). Найбільше арабомовне місто світу.

Всесвітньо відомі єгипетські піраміди розташовані на околиці Гізи, південно-західного передмістя Каїра. З основною частиною міста Гізу пов'язує окружна автомобільна дорога і шосе Аль-Ахрам. Наразі міська забудова підійшла впритул до плато Гіза — найближчий будинок розташований лише за 200 метрів від сфінкса.

У Каїрі розташований найбільший музей у світі — Великий Єгипетський музей.

Назва походить від араб. القاهرة — «Аль-Кагіра», від مصرالقاهرة‎ — «Маср Аль-Кагіра» — переможець Єгипту.

Однією з неформальних назв міста є «Маср» (масрі مَصر [mɑsˤɾ]; тобто «Єгипет»).^[1]

Першим містом, заснованим на території сучасного Каїру був Іун, або Геліополь (дав.-гр. Ἡλιούπολις,) одне з найбільших і найважливіших міст стародавнього Єгипту. Час його заснування невідомий, швидше за все — XXXI-XXIX ст. до н. е. Найдавніший храм, присвячений богу Атуму, центром вшанування якого був Іун, датується XXVIII ст. до н. е. Мешканці міста також вшановували камінь бен-бен (перша ділянка суходолу, створеного богом), священний стовп Іун, дерево Ішед, на ли́сті якого боги записували імена усіх єгипетських фараонів, фенікса Бену і чорного бика Мневіса.

Фараон Джосер (2690—2670 до н. е.) відзначився в Іуні будівництвом невеличкого храму з необпаленої цегли. За часів V династії місто стає фактичною столицею Єгипту. За XII династії династії на місці старого храму було збудоване величезне святилище Сонця, прикрашене Сенусертом I (1956—1911 до н. е.) двома обелісками з червоного граніту — цілком можливо, що саме за їхнім зразком надалі будували обеліски в усьому Єгипті. У 1433 до н. е. храм був відновлений і реконструйований Тутмосом III (1479—1425 до н. е.) Ще один храм був збудований Аменхотепом III (1388—1351 до н. е.). Його син Аменхотеп IV (Ехнатон) певний час намагався спиратися на геліопольських жерців в проведенні своїх реформ (у цей час в місті був зведений храм Ведж-Атон), але його нововведення не були сприйняті і невдовзі після смерті фараона були скасовані.

Іун був улюбленою резиденцією Сеті I (1290—1279 до н. е.), свій храм збудував у місті Рамзес II. Мернептах (1212—1202 до н. е.) встановив в Іуні тріумфальну колону із скульптурою на горі, що розповідала про перемоги фараона над лівійцями і «народами моря». Рамсес III (1185—1153 до н. е.), встановив у місті величезні скульптури Атума и збудував храм богині Тефнут. Сама будівля була зведена з граніту, а бронзові двері були оздоблені золотом. Псамметих I встановив в Іуні статую сфінкса. У місті знаходився славнозвісний «ніломір», який визначав рівень повеней Нілу.

У 525 до н. е. цар Камбіс І приєднує Єгипет до Персії. За деякими даними перський володар частково зруйнував Геліополь. Водночас саме він, або ж Дарій І Великий побудував на південь від Іуну нове місто під назвою Пер-Хапі-н-Іуну («дім Нілу біля Іуну»), покликане контролювати переправу через Ніл на півшляху між Іуном і Мемфісом. Біля Пер-Хапі закінчувався і збудований персами канал, що з'єднував Ніл з Червоним морем. З невідомих причин, можливо завдяки заселенню міста вихідцями з Месопотамії, місто згодом отримує й іншу назву — Вавилон (дав.-гр. Βαβυλών) або ж Вавилон єгипетський.

За часів персів Іун залишається впливовим релігійним і науковим центром Єгипту і усього Східного Середземномор'я. За деякими даними в місті певний час жили Солон і Піфагор, Іун відвідував Платон. Зупинився в місті під час завоювання Єгипту (332 до н. е.) і Александр Великий. Його наступник і засновник нової єгипетської держави Птоломей І саме верховному геліопольському жерцю Манефону доручив укладання першої історії Єгипту.

З приєднанням країни до Риму (остаточно у 30 до н. е.) Геліополь занепадає. Деякі його пам'ятки вивозяться до Італії. Натомість роль Вавилона посилюється. У ньому розташовують три «єгипетських» легіони. Імператор Траян (98-117) перетворює місто на майже неприступну фортецю. Її оборонні споруди модернізує імператор Аркадій (395–408). За візантійських часів Вавилон перетворюється на фактичну столицю «��нутрішнього Єгипту», хоча, звичайно конкурувати з Александрією йому було не під силу.

У 639 в Єгипті з'являються араби на чолі з Амр ібн аль-Асом. У битві біля руїн Геліополя (640) візантійці завдають їм поразки, але вигнати з країни вже не можуть. Амр ібн аль-Ас бере в облогу Вавилон і в 641 гарнізон фортеці капітулює. Зрозумівши безперспективність спротиву, візантійці самі змушені забратися з Єгипту.

Того ж року на місці свого табору на північ від Вавилона Амр засновує нове місто Фустат (араб. الفسطاط, у перекладі — «намет»), який швидко перетворюється на столицю єгипетських володінь халіфа. У місті будується мечеть — перша в Африці, що й досі носить ім'я Амра. Християни продовжують мешкати у Вавилоні, що поступово зливається з Фустатом. Існував у Фустаті і єврейський квартал.

Забудовувалось місто хаотично, житлові будинки, зведені без жодного плану, просто скупчувалися навколо мечеті і резиденції намісника. Тож епідемії і пожежі одразу охоплювали мало не все місто.

У 750 році Омеядів змінюють халіфи з династії Аббасидів. Одразу після цього в Єгипті, на північ від Фустата будують нову резиденцію єгипетського намісника Салеха ібн Алі — місто Аскар (араб. العسكر, у перекладі -«військовий табір»).

У 868 тюрк Ахмед ібн-Тулун, син раба, який врешті став намісником не лише Єгипта, але й Сирії, оголошує себе цілком незалежним володарем. У 870 поруч із Аскаром він будує свою власну столицю, гідну самостійної держави, яка отримала назву Каттай (араб. لقطائـع, у перекладі — «квартал») Його палаци і сади мали змагатися із Дамаском і Багдадом. Посеред міста Тулун будує величезну мечеть, що більше нагадувала фортецю. Навколо Каттая будуються високі мури і захисний вал, — на випадок, якщо халіфи спробують повернути Єгипет під свою владу.

Обороні споруди не допомогли. Вже після смерті Тулуна, у 905 році Аббасиди повернулися. Аби провчити інших, Каттай зрівнюють із землею, залишаючи непошкодженою лише мечеть Тулуна. Резиденцію намісників повертнули до Фустата, що на той час включив в себе і Аскар, і Вавилон.

Проте вже в 935 р. халіф змушений був визнати іншого тюрка, Мухаммад ібн Тугджа «іхшидом» і дозволив йому перетворити Єгипет на напівсамостійну «буферну» державу. Вона мала стримувати шиїтську династію Фатимідів, які на той час захопили Магриб. Проте Фатиміди виявилися сильнішими і в 969 р. один з їхніх полководців — Джаухар аль-Сікілі — захопив Єгипет разом із Фустатом.

У тому ж 969 Джаухар збудував нову столицю держави Фатимідів — ще північніше Фустата — під назвою Мансурія (араб. المنصوريه, у перекладі — «звитяжна»). Халіф аль-Муїзз, який переїхав до міста у 973, перейменував його на Маср Аль-Кахіра, (араб. مصرالقاهرة, у перекладі — «переможець Єгипту»). Місто було оголошено «закритим», навколо нього були зведені високі мури з п'ятьма воротами, а від Фустата Аль-Кахіру відділяла смуга порожньої землі. У місті знаходилися резиденція імама, дві мечеті, зокрема славнозвісна аль-Азхар, яка перетворилася згодом на ісламський університет, палаци, казарми і іподром. Особливі квартали призначалися для військовиків, які набиралися переважно з темношкірих суданців і тюрків, і для греків-християн, з яких значною мірою комплектувався за Фатимідів адміністративний апарат. Муїзз перетворив ближчий до Аль-Кахіри митний пост аль-Макс (що стояв на «каналі фараонів») на столичний порт і частково перебрав на його користь митні і портові збори, за рахунок яких жив сусідній Фустат.

Халіф Азіз перебудував на свій смак палац батька, який відтоді отримав назву Східного, звів новий, Західний палац, утворивши принагідно площу Бейн аль-Касрейн, павільйон Люлі, кілька мечетей і мостів. Муїзз і Азіз не переслідували ані сунітів, ані євреїв, ані християн, які отримували високі державні посади.

З іменем халіфа Хакима (996–1021) пов'язують спробу радикальної і водночас доволі екстравагантної зміни політики Фатимідів. Хаким цікавився поезією і астрономією, Ібн Юнус за його дорученням склав славнозвісні Хакимітські астрономічні таблиці. Халіф завершивши будівництво аль-Азхар і мечеті, що отримала його ім'я. Оголосивши рівність між шиїтами і сунітами, заснувавши Дар аль-Хікма, де, за свідченням сучасників, велися цілком вільні дискусії, від підданих він вимагав суворого дотримання релігійних заборон. Він заборонив торгівлю пивом і вином, вирубував виноградники, конфіскував і знищив усі запаси меду. Під заборону потрапила торгівля улюбленими стравами єгиптян і очищеною рибою. Порушникам цього наказу відрубували голови. За деякими даними, халіф взагалі вимагав від торговців не торгувати вдень (можливо, малося на увазі лише найспекотніший час) і розпорядився знищити в Аль-Кахірі усіх собак. Жінкам було заборонено виходити на вулицю, але при цьому халіф вимагав від чоловіків мати лише одну дружину. Халіф намагався скасувати рабство — як мусульман, так і тих, що сповідували інші релігії. Водночас, обурений «засиллям» християн в урядових структурах, Хаким спочатку почав звільняти їх з державної служби, потім — вимагати від них публічно позначати своє віросповідання, а згодом — забороняти відзначати їм свої свята та руйнувати або ж передавати конкуруючим конфесіям церкви, зокрема і в столиці. Екстравагантні заходи володаря пояснювали впливом на нього його радника — перса Даразі. Згодом, щоправда халіф віддалив його від себе і політика стала поміркованішою. Втім врешті решт у 1021 за загадкових обставин Хаким зник.

За часів Мустансира (1036–1094) Аль-Кахіра і Фустат переживають як найвищий злет, так і падіння. На початку правління Мустансира іноземців вражало багатство самого халіфа і багатьох його підданих, влаштованість міського життя — адже в цей час в будинках були вже водогони і каналізація. Проте намагання халіфа утримувати низькі ціни на хліб викликали невдоволення торговців, які підбили на повстання найманців-тюрок. Його жертвою мало не став сам Мустансир. Неврожаї 1066–1072 років призвели до голоду і спалаху епідемій. Лише запрошення до столиці у 1074 колишнього намісника Дамаска і Акки Бадра аль-Гамалі дозволило виправити становище. Сирійські вояки знищили усіх найманців-тюрків, Бадр відновив постачання хліба міським мешканцям, відновив і розширив мури Аль-Кахіри, збудувавши замість цегляних — кам'яні ворота - Баб аз-Зувейла, Баб аль-Кутух і Баб Ан-Наср.

Оборону столиці здійснювали зокрема і з огляду на загрозу нападу Сельджуків, які у цей час відвоювали у Фатимідів Сирію і Палестину. Проте султанат Сельджуків розпався, а Палестину захопили хрестоносці. У 1163 турки і лицарі одночасно напали на Єгипет. Халіф Адід уклав мир з хрестоносцями і вони залишили країну. Але ненадовго, у 1168 повернулися. Союзники хрестоносців всередині Єгипту влаштували пожежу у Фустаті, яка практично знищила місто. Халіф звернувся по допомогу до турецького султана Нур ад-Діна. Той відправив до Єгипту свого полководця Ширкуха, якого Адід призначив великим візиром. Проте Ширкух невдовзі помер і його місце зайняв його племінник Салах ад-Дін.

Після смерті Адіда в 1171 Салах ад-Дін проголосив себе султаном, повернув сунітському віросповіданню статус офіційної релігії і «відкрив» Аль-Кахіру, дозволивши селитися в ній та навколо мешканцям Фустату, які після пожежі залишилися без даху над головою. З 1176 він розгорнув будівництво нових міських мурів, які нарешті об'єднали Фустат, Аль-Кахіру, аль-Макс і засновану султаном цитадель на горі Мукаттам в єдине місто, яке від фатимідської столиці успадкувало назву Каїр.

Каїр перебуває в субтропічній зоні клімату. У регіоні переважає теплий і сухий пустельний клімат, але часто з високою вологістю через вплив річки Ніл. Середньорічна температура становить 21,7 градуса за Цельсієм, а річна кількість опадів становить 24,7 мм (в середньому). Найтеплішим місяцем є липень в середньому 28 градусів, найхолоднішим є січень з 13,9 градуса за Цельсієм (в середньому). Період дощів припадає в проміжки з листопада по березень в середньому від 3,8 до 5,9 мм.

Літо, з травня по вересень, дуже гаряче, а також воно провіщає прихід піщаної бурі з півдня країни. Денні температури досягають максимум до 40 градусів Цельсія, з щоденної тривалості сонячного світла, до 13 годин в середньому. Вночі температура повітря не опускається нижче 20 градусів за Цельсієм. У період з жовтня по квітень денні максимуми досягають від 20 до 28 градусів за Цельсієм, з щоденною тривалістю сонячного світла, від дев'яти до одинадцяти годин. Взимку, з грудня по лютий, середня температура щодня опускається почасти до 20 градусів Цельсія, а нічні температури нижче десяти градусів Цельсія (в середньому).

Клімат Каїру
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	35	37	38	45	49	50	45	38	35	30	35	35	47,8
Середній максимум, °C	18,9	20,4	23,5	28,3	32	33,9	34,7	34,2	32,6	29,2	24,8	20,3	27,7
Середня температура, °C	8	14	20	23	26	28	29	34	30	25	21	15
Середній мінімум, °C	6	8	10	13	20	20	22	22	20	17	12	9	15,8
Абсолютний мінімум, °C	−10	−8	−3	0	4	8	12	19	12	8	4	−5	1,2
Норма опадів, мм	5	3.8	3.8	1.1	0.5	0.1	0	0	0	0.7	3.8	5.9	24.7
Кількість сонячних годин	213	234	269	291	324	357	363	351	311	292	248	198	3451
Кількість днів з опадами	3,5	2,7	1,9	0,9	0,5	0,1	0	0	0	0,5	1,3	2,8	14,2
Вологість повітря, %	59	54	53	47	46	49	58	61	60	60	61	61	56
Джерело: World Meteorological Organization (UN) (1971–2000),[2] NOAA for mean, record high and low and humidity[3]

За неофіційними даними населення Каїру становить приблизно 11,2 мільйонів осіб. Каїр є 21-м містом у списку мегаполісів світу та найнебезпечнішим містом для жінок у світі за 2017 рік^[4]. Столиця Єгипту також є на��більш густо населеним містом Африки.

Населення Каїру швидко зростало протягом останніх десятиліть, з середини 1960-х років дотепер^[коли?]. Однією з причин цього феномену є висока народжуваність (характерна для «арабського світу») і зростаюча міграція сільських жителів до столиці й культурного центру країни. Для того, щоб розмістити постійно зростаючу чисельність населення, навколо міста сформувалася агломерація з кілька його міст-супутників. У наш час^[коли?] близько 8,2 мільйонів жителів постійно мешкає в Каїрі, разом з 7,9 мільйонів жителів, що мешкають в містах супутниках вони становлять столичний регіон з загальною чисельністю населення в 16,1 мільйонів осіб.

Рік         Чисельність населення 1800 200.000 1859 254.000 1865 282.300 1870 313.400 1877 327.500 1882 374.838 1897 570.062 1907 654.476 1917 790.939 1927 1.059.800

Рік         Чисельність населення 1937 1.312.096 1947 2.090.654 1960 3.349.000 1966 4.219.900 1976 5.084.463 1986 6.052.836 1996 6.789.479 2006 7.786 640 2008 7.947.121

В Каїрі майже кожний єгиптянин говорить на єгипетсько-арабській мові (один з найпоширеніших діалектів арабської мови). Арабська мова, яку вживають у столиці Єгипту істотно відрізняється від деяких форм діалектів Середнього чи Верхнього Єгипту. Єгипетський діалект арабської мови є найважливішим серед новоарабських діалектів, це пояснюється, головним чином тому, що єгипетська кіноіндустрія, що базується в Каїрі є найбільшою в арабському світі, а єгипетські фільми демонструються по всіх арабомовних країнах, без дубляжу або субтитрів. Стандартна арабська мова поширилася Каїром після арабського завоювання в VII-му столітті й тепер вважається літературною мовою Єгипту.

Тільки незначний прошарок каїрців володіє коптською мовою, це стало завдяки її використанню Коптською церквою, як літургійної мови, саме так вона збереглася в письмовому вигляді, та підтверджує своє походження від єгипетської мови. Мова стародавнього Єгипту, знайшла своє продовження в коптській мові, та серед науковців, що її вивчають та ентузіастів з письменницького середовища, а в народі її ще називають священною мовою. Англійська мова вживається як іноземна мова, що популярна особливо у верхніх прошарках єгипетського суспільства, менше поширена, але популярна французька мова. А завдяки своїм туристичним принадам, у середовищі єгиптян здобувають своїх прихильників німецька, російська та іспанська мови.

Історичний район Каїра
Historic Cairo [5]
Світова спадщина
30°02′40″ пн. ш. 31°14′09″ сх. д. / 30.044444444444° пн. ш. 31.235833333333° сх. д. / 30.044444444444; 31.235833333333
Країна	Єгипет
Тип	Культурний
Критерії	i, v, vi
Об'єкт №	89
Регіон	Арабські країни
Зареєстровано:	1979 (3 сесія)
Каїр у Вікісховищі

• Блакитна мечеть
• Мечеть Амра (641—642 роки)
• Мечеть Ібн-Тулуна (876—879 роки)
• Мечеть аль-Азхар (970—972 роки), мінарет (1468—1496 роки)
• Мечеть аль-Хакіма (990—1013 роки)
• Мечеть аль-Гуюші (1085 рік)
• Мечеть аль-Акмар (1125 рік)
• Мечеть ас-Саліх ат-Талаі (1160 рік)
• Каїрська Цитадель (1176—1183 роки)
• Мавзолей аш-Шафії (1211 рік)
• Мечеть султана Бейбарса (1267—1269 роки)
• Мечеть, мавзолей і медресе султана Калауна (кінець XIII століття)
• Мавзолей Санджара аль-Гавлі (1303—1304 роки)
• Мечеть, мавзолей і медресе султана Хасана (1356—1363 роки)
• Мечеть аль-Муаяда (1415—1420 роки)
• Мечеть Кайт-бея (1472—1474 роки)
• Мечеть, мавзолей і медресе султана аль-Гурі (1503 рік)
• Мечеть Сінан-паші (1571 рік)
• Палац Тахра
• Палац Гезіра ‎
• Будинок аль-Гурія (XVI століття)
• Будинок Зайнаб-Хатун (XVI століття)
• Будинок Гамаль ал-Діна аз-Захабі (1637 рік)
• Будинок еміра Ридван-бея (1655 рік)
• Мечеть Мухаммеда Алі (1830—1848 роки) (арх. Юсуф Бохна)
• Єгипетський музей (1902 рік) (арх. М. Дурньон)
• Мечеть ар-Ріфаї (1911 рік)
• Каїрська телевежа (1961 рік)

Каїр, а також сусідній мегаполіс — Гіза, вважаються основним центром медичного лікування в Єгипті, і, незважаючи на деякі винятки, має найбільш високий рівень медичного обслуговування в країні. До найвідоміших лікарень Каїру відносяться Ас-Салам Інтернешинал госпітал (As-Salam International Hospital), Корніш-ель-Ніл (Corniche El Nile); Мааді (Maadi) (єгипетська найбільша приватна лікарня на 350 ліжок), Університет Айн-Шамс лікарня (Ain Shams University Hospital), Дар-ель Фуад лікарня (Dar El Fouad Hospital), а також Каср Ель-Айне Дженераль лікарня (Qasr El Ainy General Hospital).

Каїр довгий час був центром освіти та освітніх послуг не тільки для Єгипту, але і для всього арабського світу. Сьогодні Каїр є центром для багатьох державних установ, що управляють єгипетською системою освіти, а також має найбільше число освітніх шкіл та вищих навчальних закладів серед інших міст і провінцій Єгипту.

Університети в Єгипті, як правило, або фінансуються державою або приватними засобами. Освіта в Єгипті є безкоштовною, за законом, однак виплачуються малі гонорари викладачам, та й набір-заявки до них не великі, тоді, як правило, вони переповнені студентами (по декілька тисяч понад норми). Приватні університети є або єгипетські, або іноземних, і зазвичай мають набагато меншу кількість студентів із набагато більшими та якісними показниками у навчанні. А в Каїрі, столиці країни розміщено найбільше таких вищих навчальних закладів:

Університет	Дата заснування
Аль-Азгар Університет (Al-Azhar University)	975 — (другий у світі — найстаріший вищий навчальний заклад)
Каїрський Університет (Cairo University)	1908
Американський університет в Каїрі (American University in Cairo)	1919
Айн Шамс Університет (Ain Shams University)	1950
Арабська академія наук & технології та морського транспорту (Arab Academy for Science & Technology and Maritime Transport)	1972
Хелван університету (Helwan University)	1975
Садат Академія менеджменту і управління (Sadat Academy for Management Sciences)	1981
Сучасна академія в Мааді (Modern Academy In Maadi)	1993
Міср міжнародний Університет (Misr International University)	1996
Міср Університет з науки і техніки (Misr University for Science and Technology)	1996
Університет Сучасних наук і мистецтв (Modern Sciences and Arts University)	1996
Університет Франції у Каїрі (Université Française d'Égypte)	2002
Німецький університет у Каїрі (German University in Cairo)	2003
Канадський міжнародний коледж (Canadian International College)	2004
Британський університет в Єгипті (British University in Egypt)	2005
Університет Нілу (Nile University)	2006

Серед численних парків в Каїрі, є один з найкомпактніших — Ґабалая парк. Він був заснований ще в часи XIX століття, і тепер це зелена оаза в хаотичному та загромадженому місті. Парк цікавий своїм лабіринтом видовбаним в печерах, а також великим акваріумом з рибами Нілу, це є популярне місце пікніків для місцевих жителів і туристів.

Найбільший зоопарк в Африці, розташованої поруч з Університетом Каїру та Гізи і відкритий в 1891 році. У ньому знаходиться близько 400 різних видів тварин, у тому числі 260-річна черепаха, найстаріша у світі. Зоопарк є популярним місцем для відпочинку, (особливо по п'ятницях) і екскурсій жителів Каїру та Єгипту.

«Рагабське Село фараонів — Діснейленд» (Dr Ragab's Pharaonic Village — Disneyland), розташований на 150000 квадратних метрах, там можна оглянути точні копії стародавніх єгипетських будівель. Молоді єгиптяни перевдягаються в старі костюми, використовують інструменти та і реманент у стилі своїх предків, щоб пожити і попрацювати в ці дні — тим самим відчути ту епоху.

Відкритий у травні 2005 року, «Аль-Азгар Парк» (Al-Azhar Park) знаходиться поруч з районом Дарб аль-Агмар. Парк був створений за програмою підтримки історичних міст (HCSP) від «Ага Хана Трасту з культури» (Aga Khan Trust for Culture — AKTC), і він був подарунком місту його високістю Ага Ханом спадкоємцем роду Фатимідів, які були предками Ага-Хана^[6].

У ході розбудови парку, була виявлена частина стіни 12 століття, періоду Айюбідів і згодом відновлена. Стіна була спочатку побудована Салах аль-Дін аль-Аюббі (Salah al-Din al-Ayubbi) як захисний мур від хрестоносців. Тепер ще відкритого кілька історичних місць в прилеглих історичних околицях Дарбі аль-Агмар, які потребують додаткових досліджень, і в кінцевому результаті привели до великих проектів їх відновлення, що охоплюють кілька мечетей, палаців і історичних будівель. У цьому парку його упорядниками також створені соціальні та економічні програми, щоб забезпечити широкий діапазон допомоги для місцевих жителів^[7].

Каїр — найбільший культурний осередок країни і один з найважливіших центрів культури Арабського Сходу, Африки й світу в цілому. У місті працюють численні музеї, театри, кінотеатри, розважальні і культурні заклади.

Театри міста:

• Каїрська опера — найперша у Арабському світі і в Африці, починалась як Хедивова опера; є частиною великого Каїрського Національного культурного центру;
• Каїрський театр ляльок — один з найбільших у світі.

У місті проводиться велике число культурних заходів, у тому числі і міжнародних — фестивалів, конференцій, семінарів, симпозіумів, як присвячених вивченню й дослідженню давньоєгипетської й традиційної арабської культури, так і сучасному мистецтву (Каїрський міжнародний кінофестиваль).

Каїр має розгалужені мережі: дорожню, залізничну та метро. Автомобільний транспорт представлений власними автівками, таксі, приватними громадськими автобусами та мікроавтобусами. Станція Рамзес^[en], є центром майже всієї єгипетської транспортної мережі^[8].

Мережа метро, швидкий та ефективний спосіб пересування Каїром. Мережа метро охоплює Хелуан та інші передмістя. Два вагони (четвертий та п'ятий) призначені лише для жінок, хоча жінки можуть їздити в будь-якому вагоні, який їм заманеться. Трамвай у Великому Каїрі та Каїрський тролейбус — ліквідовані види транспорту.

Розгалужена мережа доріг сполучає Каїр з іншими містами та селами Єгипту. Існує нова Кільцева дорога, яка сполучає околиці міста.

В 2017 році було оголошено про плани побудувати дві монорейкові мережі, одна з яких 6 жовтня сполучає з передмістям Гіза завдовжки 35 км, а інша — сполучила Насер-Сіті з Новим Каїром^[en] завдовжки 52 км.^[9][10]

Більшість спортивних федерацій Єгипту знаходяться в місті та його околицях, у тому числі єгипетська футбольна асоціація. Штаб-квартира Конфедерації африканського футболу (Confederation of African Football — CAF) раніше також була розташована в Каїрі, до переїзду в нову штаб-квартиру до «6 жовтня Сіті», невелике містечко неподалік столиці. У жовтні 2008 року в Каїрі єгипетська регбі Федерація була офіційно оформлена та згодом їй надано членство в Міжнародній раді регбі.

Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Єгипті, а Каїр представляють найбільше футбольних команд, які конкурують між собою у національних і регіональних лігах. Найвідомішими командами є «Аль-Ахлі» (Al-Ahly) і «Ель Замалек» (El Zamalek), чиї щорічні дербі-матчі, можливо, є найпопулярнішою спортивною подією в Єгипті, а також Африки і арабського світу. Обидві команди відомі як найзатятіші суперники в єгипетському футболі, і є загалом першою і другою топ-командами на всьому африканському континенті і в арабському світі. Обидві команди грають свої домашні матчі на стадіоні Каїрському міжнародному стадіоні (Cairo International Stadium) або як його ще йменують Насер Стадіон (Naser Stadium), який є найбільшим стадіоном в Єгипті і входить до числа найбільших стадіонів у світі.

Майже всі види спорту, які сповідують в Єгипті — представлені в Каїрі. Тут проживають та тренуються більшість єгипетських спортсменів. На спортивних майданчиках міста виступає найбільша кількість спортивних команд Єгипту, а також більшість національних команд країни.

• Дельвіг Сергій Миколайович — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, генерал-полковник Армії УНР, військовий історик.
• Сесіл Скотт Форестер (1899—1966) — англійський письменник, військовий історик і голлівудський сценарист.

Каїр у сестринських Вікіпроєктах
	Каїр у Вікімандрах?
	Файли у Вікісховищі?

• Християнський Єгипет на сайті VOLOЦЮГИ [Архівовано 26 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Kairo [Архівовано 10 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
• Cairo City Government
• Islamic Cairo [Архівовано 31 Серпня 2009 у Wayback Machine.] (UNESCO)
• Oficina de turismo de Egipto [Архівовано 14 Листопада 2009 у Wayback Machine.]

• New Projects in Cairo [Архівовано 3 Червня 2009 у Wayback Machine.] From Worldarab
• Demographia — Cairo: Central City & Suburban Population & Density [Архівовано 8 Травня 2017 у Wayback Machine.]
• Coptic Churches of Cairo [Архівовано 29 Серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Mosques in Cairo
• Mouhafazat of Cairo [Архівовано 19 Травня 2009 у Wayback Machine.]
• Goethe-Institut Kairo [Архівовано 1 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
• Deutsche Botschaft Kairo
• GUC — German University in Cairo [Архівовано 2 Червня 2014 у Wayback Machine.]
• Vuelos baratos a Egipto

• Egyptian Museum
• Cairo in 100 pictures page in French.
• Cairo 360-degree full-screen images
• The Cairo Page: photos and descriptions of Cairo
• Impressions of Cairo's Streetlife
• Cairo Travel Photos Pictures of Cairo published under Creative Commons License
• Call to Cairo [Архівовано 31 Серпня 2008 у Wayback Machine.] Time-lapse film of Cairo cityscapes
• 200+ high-quality photos of Cairo [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Videos sobre El Cairo [Архівовано 12 Вересня 2011 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Єгипту Оцінка 2012 року.
	��	Назва	Мухафаза	Населення	№	Назва	Мухафаза	Населення
Каїр Александрія	1	Каїр	Каїр	8 105 071	11	Асьют	Асьют	403 202	Гіза Шубра-ель-Хейма
	2	Александрія	Александрія	4 388 219	12	Ісмаїлія	Ісмаїлія	352 411
	3	Гіза	Гіза	3 348 401	13	Фаюм	Ель-Фаюм	338 959
	4	Шубра-ель-Хейма	Кальюбія	1 072 951	14	Заказік	Шаркія	314 331
	5	Порт-Саїд	Порт-Саїд	607 353	15	Дум'ят	Дум'ят	299 296
	6	Суец	Суец	547 352	16	Асуан	Асуан	281 891
	7	Ель-Махалла-ель-Кубра	Гарбія	538 297	17	Ель-Мінья	Мінья	253 767
	8	Луксор	Луксор	487 896	18	Даманхур	Бухейра	252 017
	9	Ель-Мансура	Дакахлія	470 494	19	Бені-Суейф	Бені-Суейф	223 789
	10	Танта	Гарбія	437 793	20	Хургада	Червоне Море	223 124

Географія   Африка   Єгипет

Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.