Очікує на перевірку

Калина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Калина (Viburnum)
Плоди калини звичайної
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Пижмівкові (Adoxaceae)
Рід: Калина (Viburnum)
L.[1]
Вікісховище: Viburnum
Калина, Квіти
Калина, цвіт

Кали́на (Viburnum) — рід рослин родини пижмівкових. Близько 150—175 видів. Чагарники або (у деяких видів) невеликі дерева.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське калина походить від прасл. *kalina, яке утворене від прасл. *kalъ («мокра земля», «болото», «драговина», «багно», «грязь») — через вологолюбність цієї рослини і її поширення в болотистих місцях[2].

Цвітіння калини, Чернігівська область, кінець травня

Малопереконливими видаються версії, які порівнюють це слово з нім. Holunder, Holder («чорна бузина»), давньоіндійським salah («палиця») або вірменським салард («гілка з листям»). Помилковою є етимологізація від грец. Καλλινική («гарна перемога») — насправді воно є джерелом не назви рослини, а слов'янських особових імен Каленик та Калина[2].

Латинська родова назва рослини Viburnum походить від слова viburnum, яким стародавні римляни звали калину цілолисту (гордовину). Це слово вважають запозиченням до латинської з етруської мови.

Відомо близько 150 видів, у тому числі такі:

Живі квіти взимку

[ред. | ред. код]
Файл:Kalyna.jpg
Плоди калини

Врізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті. Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо є потреба пришвидшити цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу воду на 9-12 годин. Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби[3].

Калина в культурі

[ред. | ред. код]

Калина — символ життя, крові, вогню. Відповідно до деяких етимологічних версій, її назва пов'язана із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.

В українській культурі

[ред. | ред. код]

Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, які ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну[4]. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Genus: Viburnum L. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 3 листопада 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М. Слабошпицький — К.: Веселка, 1990.- 190 с. ISBN 5-301-00623-1
  4. В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.— С. 326. ISBN 978-966-2464-48-1
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 20 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]