Калина
| Калина (Viburnum) | |
|---|---|
| |
| Плоди калини звичайної | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
| Родина: | Пижмівкові (Adoxaceae) |
| Рід: | Калина (Viburnum) L.[1] |
 Вікісховище: Viburnum
| |
Кали́на (Viburnum) — рід рослин родини пижмівкових. Близько 150—175 видів. Чагарники або (у деяких видів) невеликі дерева.
Українське калина походить від прасл. *kalina, яке утворене від прасл. *kalъ («мокра земля», «болото», «драговина», «багно», «грязь») — через вологолюбність цієї рослини і її поширення в болотистих місцях[2].
Малопереконливими видаються версії, які порівнюють це слово з нім. Holunder, Holder («чорна бузина»), давньоіндійським salah («палиця») або вірменським салард («гілка з листям»). Помилковою є етимологізація від грец. Καλλινική («гарна перемога») — насправді воно є джерелом не назви рослини, а слов'янських особових імен Каленик та Калина[2].
Латинська родова назва рослини Viburnum походить від слова viburnum, яким стародавні римляни звали калину цілолисту (гордовину). Це слово вважають запозиченням до латинської з етруської мови.
Відомо близько 150 видів, у тому числі такі:
- Viburnum acerifolium
- Viburnum atrocyaneum
- Viburnum betulifolium
- Viburnum bitchiuense
- Viburnum bracteatum
- Viburnum buddleifolium
- Viburnum burejaeticum
- Viburnum calvum
- Viburnum carlesii — калина Карльса
- Viburnum cassinoides
- Viburnum cinnamonifolium
- Viburnum cordifolium
- Viburnum corylifolium
- Viburnum cotinifolium
- Viburnum cylindricum
- Viburnum dasyanthum
- Viburnum davidii
- Viburnum dentatum
- Viburnum dilatatum
- Viburnum edule
- Viburnum ellipticum
- Viburnum erosum
- Viburnum erubescens
- Viburnum farreri
- Viburnum foetens
- Viburnum foetidum
- Viburnum furcatum
- Viburnum grandiflorum — калина гімалайська
- Viburnum harryanum
- Viburnum henryi
- Viburnum hirtum
- Viburnum hupehense
- Viburnum ichangense
- Viburnum × jackii
- Viburnum japonicum
- Viburnum kansuense
- Viburnum lantana — калина цілолиста, гордовина
- Viburnum lantanoides
- Viburnum lentago — Калина канадська
- Viburnum lobophyllum
- Viburnum macrocephalum
- Viburnum molle
- Viburnum mongolicum
- Viburnum mullaha
- Viburnum nudum
- Viburnum odoratissimum
- Viburnum opulus — калина звичайна
- Viburnum orientale
- Viburnum phlebotrichum
- Viburnum plicatum
- Viburnum propinquum
- Viburnum prunifolium — калина сливолиста
- Viburnum rafinesquianum
- Viburnum recognitum
- Viburnum rhytidophyllum
- Viburnum rigidum
- Viburnum rufidulum
- Viburnum sargentii
- Viburnum schensianum
- Viburnum sempervirens
- Viburnum setigerum
- Viburnum sieboldii
- Viburnum suspensum
- Viburnum sympodiale
- Viburnum ternatum
- Viburnum tinus — Калина вічнозелена
- Viburnum trilobum
- Viburnum urceolatum
- Viburnum utile
- Viburnum veitchii
- Viburnum venosum
- Viburnum wilsonii
- Viburnum wrightii
Врізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті. Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо є потреба пришвидшити цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу воду на 9-12 годин. Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби[3].
 | Цей розділ потребує доповнення. (січень 2018) |
 | Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2018) |
Калина — символ життя, крові, вогню. Відповідно до деяких етимологічних версій, її назва пов'язана із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.
Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.
Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, які ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну[4]. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:
|
Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну розвеселимо! |
|
Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини[5].
-
Калиною прикрашають коровай -
Колись калину зберігали підвішеною пучками
- ↑ Genus: Viburnum L. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 3 листопада 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М. Слабошпицький — К.: Веселка, 1990.- 190 с. ISBN 5-301-00623-1
- ↑ В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.— С. 326. ISBN 978-966-2464-48-1
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 20 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Калина // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 119. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Калина: вирощування та догляд [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- КАЛИНА [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Калина [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 576-578. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
