Заріччя (Надвірнянський район)

село Заріччя
Герб Заріччя (Надвірнянський район)
Зарічанський водоспад
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Надвірнянський район
Тер. громада	Делятинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26120030030051808
Основні дані
Засноване	початок XV століття
Перша згадка	1463
Колишня назва	Заріччя над Прутом
Населення	3841
Площа	28.112 км²
Густота населення	142.18 осіб/км²
Поштовий індекс	78445
Телефонний код	+380 3475
Географічні дані
Географічні координати	48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. / 48.51639; 24.64417
Водойми	Прут
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445
Староста	Яворська Любов Степанівна
Карта
Заріччя
Заріччя
Мапа

Зарі́ччя — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Село розташоване в покутському передгір’ї^[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м). 

Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.

Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.

Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).

На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.

Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду^[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.

Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими.

У міжвоєнний період в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин.

У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час у Заріччі було чотири придорожніх каплички. У 1930-х роках парохом у селі був о. крилошанин Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.^[3]

У 1930-х роках у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа.

17 січня 1940 року з Надвірнянського повіту було виділено Делятинський район, частиною якого було Заріччя над Прутом. 13 листопада 1940 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Делятинський район і з його складу Зарічанська над Прутом сільська рада була приєднана до Яремчанського району.

Після початку німецької окупації Польської Республіки в 1941 році була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом, яка складалась зі скасованої ґміни Ослави Бяле та частин (не скасованих) ґмін Яремче (Луг) і Пнюв (Лоєва).

Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.

У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант Василь Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.

17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.

Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.

У 1962 році через ліквідацію Яремчанського району, Заріччя стало частиною Богородчанського району,^[4] але було передано до Надвірнянського району.^[5]

У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.

У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.

У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.

17 серпня 2017 року Заріччя разом з Делятином та селами Чорні Ослави та Чорний Потік утворили Делятинську селищну громаду.^[6]

21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.^[7][8]

Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради в рамках деросифікації та декомунізації в Україні ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.^[9] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.^[10] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.^[11]

18 грудня 2022 року в районі села Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області загинув зарічанець Любомир Жовнірович.^[12] Похорони відбулись у день Різдва Христового — 25 грудня, символічно, що після поховання в небі з'явились одразу дві веселки, перервавши дрібний дощ.^[13]

Станом на 1 січня 1939 в Заріччі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців греко-католиків, 80 поляків і 50 євреїв^[14].

Населення Заріччя за даними перепису 2001 року становило 3997 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[15]:

У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,^[16] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення.

На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк та Українська Церква Християн Віри Євангельської України, пастор — Любомир Дідик.

• Вацик Павло Іванович — майор УПА;
• Гнатюк Михайло Іванович — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук;
• Дудзяний Ігор — професор Львівського національного університету ім. І. Франка;
• Косило Михайло Юрійович — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
• Мочерний Степан Васильович — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор національного університету ім. І. Франка;
• Якиміщак Дмитро — учитель, адвокат, посол;

• Костицький Михайло Васильович — академік, суддя Конституційного Суду України, депутат ВРУ, декан юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка;
• Костицький Василь Васильович — професор, депутат ВРУ;
• Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України;
• Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету;
• Ковальчук Тарас Степанович — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та нападника;
• Жовнірович Любомир Степанович — учасник російсько-української війни з 2022 року.

• Козакова криниця
• Дендрарій (Зарічанське лісництво)
• Заріччя-над-Прутом (ґміна)
• Зарічанська сільська рада (Надвірнянський район)

• Історичне Прикарпаття [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Заріччя на сайті Надвірнянської райради
• І. Косило, М. Косило. Заріччя: Історично-краєзнавча довідка
• «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 434. (пол.)