Перейти до вмісту

Заріччя (Надвірнянський район)

Координати: 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. / 48.51639; 24.64417
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Заріччя
Герб Заріччя (Надвірнянський район)
Зарічанський водоспад
Зарічанський водоспад
Зарічанський водоспад
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Тер. громада Делятинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26120030030051808
Основні дані
Засноване початок XV століття
Перша згадка 1463
Колишня назва Заріччя над Прутом
Населення 3841
Площа 28.112 км²
Густота населення 142.18 осіб/км²
Поштовий індекс 78445
Телефонний код +380 3475
Географічні дані
Географічні координати 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. / 48.51639; 24.64417
Водойми Прут
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445
Староста Яворська Любов Степанівна
Карта
Заріччя. Карта розташування: Україна
Заріччя
Заріччя
Заріччя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Заріччя
Заріччя
Мапа
Мапа

Зарі́ччя — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване в покутському передгір’ї[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м). 

Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.

Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.

Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).

Історія

[ред. | ред. код]

На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.

Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.

Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими.

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

У міжвоєнний період в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин.

У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час у Заріччі було чотири придорожніх каплички. У 1930-х роках парохом у селі був о. крилошанин Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.[3]

У 1930-х роках у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

17 січня 1940 року з Надвірнянського повіту було виділено Делятинський район, частиною якого було Заріччя над Прутом. 13 листопада 1940 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Делятинський район і з його складу Зарічанська над Прутом сільська рада була приєднана до Яремчанського району.

Після початку німецької окупації Польської Республіки в 1941 році була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом, яка складалась зі скасованої ґміни Ослави Бяле та частин (не скасованих) ґмін Яремче (Луг) і Пнюв (Лоєва).

Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.

Парк партизанської слави в Заріччі

У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант Василь Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.

17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.

Радянський період

[ред. | ред. код]

Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.

У 1962 році через ліквідацію Яремчанського району, Заріччя стало частиною Богородчанського району,[4] але було передано до Надвірнянського району.[5]

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.

У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.

У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.

17 серпня 2017 року Заріччя разом з Делятином та селами Чорні Ослави та Чорний Потік утворили Делятинську селищну громаду.[6]

21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.[7][8]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради в рамках деросифікації та декомунізації в Україні ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.[9] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.[10] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.[11]

18 грудня 2022 року в районі села Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області загинув зарічанець Любомир Жовнірович.[12] Похорони відбулись у день Різдва Христового25 грудня, символічно, що після поховання в небі з'явились одразу дві веселки, перервавши дрібний дощ.[13]

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1939 в Заріччі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців греко-католиків, 80 поляків і 50 євреїв[14].

Населення Заріччя за даними перепису 2001 року становило 3997 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3979 99.55%
російська 15 0.38%
білоруська 2 0.05%
інші/не вказали 1 0.02%
Усього 3997 100%

Соціальна інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,[16] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення.

Релігія

[ред. | ред. код]

На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк та Українська Церква Християн Віри Євангельської України, пастор — Любомир Дідик.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 30 жовтня 2022.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068 (лат.)
  3. Моє Заріччя над Прутом :: М. Домашевський. Історія села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 16 січня 2023.
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  5. Делятін // Українська Радянська Енциклопедія. том 3. Київ, "Українська Радянська енциклопедія", 1980. стор.297
  6. Делятинська громада - вітаємо на офіційному веб-сайті. delyatynska-gromada.gov.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
  7. У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація. nadrda.gov.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
  8. Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО). Агенція новин Фіртка. Процитовано 16 січня 2023.
  9. “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
  10. На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
  11. У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна. Курс. 7 травня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
  12. Делятинську громаду вкотре сколихнула сумна звістка про трагічну загибель бійця, уродженця с. Заріччя... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
  13. 25 грудня в с. Заріччя поховали загиблого Героя військовослужбовця Любомира Жовніровича... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
  14. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
  15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  16. Наш ліцей. www.zarichchia-lyceum.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 16 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]