Еміл Табаков

Еміл Табаков
Основна інформація
Дата народження	21 серпня 1947(1947-08-21)[1] (77 років)
Місце народження	Русе, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Професії	диригент, композитор, політик
Освіта	Національна музична академія
Інструменти	контрабас
emiltabakov.com

Еміл Табаков – болгарський диригент і композитор, автор симфонічної, вокально-симфонічної та камерної музики. ^[2] Міністр культури Болгарії (12 лютого 1997 — 21 травня 1997).

Еміл Табаков народився 21 серпня 1947 в Русе, Болгарія. Закінчив Національну музичну академію у Софії за спеціальностями диригування у проф. Владі Симеонова, контрабас у проф. Тодора Тошева та композиція у проф. Марина Големінова. Виграв конкурс диригентів імені Миколая Малка в Копенгагені в 1977.

Був диригентом Русенської філармонії, Камерного ансамблю солістів Софії, Софійської та Белградської філармонії, Симфонічного оркестру Білкент-Анкара та Симфонічного оркестру Болгарського національного радіо.

До робіт Табакова належать:

• десять симфоній
• Концерт для оркестру
• Реквієм для хору та оркестру солістів
• Концерт для скрипки, вібрафона, маримби, дзвонів та змішаного хору
• Концерт для двох флейт з оркестром
• Концерт для фортепіано з оркестром
• Концерт для віолончелі та оркестру

Музика Табакова виконувалась у Болгарії, Німеччині, Португалії, США, Японії, Фінляндії, Франції, Австрії, Мексиці, Туреччині та ін. країнах.

У період 1976-1979 працював диригентом Русенської філармонії, у 1979 – 1988 обіймав посаду музичного керівника та диригента Камерного ансамблю Софійських солістів.

Потім у 1985 був призначений диригентом, у 1987 – головним диригентом, у період 1988 – 2000 – музичним керівником та головним диригентом Софійської філармонії, а з 1994 по 1999 – також музичним керівником та головним диригентом. Белградської філармонії.

У 1997 – міністр культури Болгарії у тимчасовому уряді Стефана Софіянського.^[3]

З 2008 по 2014 – директор Музичної дирекції Болгарського національного радіо та головний диригент Симфонічного оркестру Болгарського національного радіо.^[4]Член Спілки болгарських композиторів.

Табаков творив переважно для великих колективів, включаючи симфонії та інструментальні концерти. Його твори записані та доступні для ЗМІ.^[5]

• Концерт для контрабаса з оркестром (1975)
• Концерт для ударних (1976)
• "Зоряна музика" (1978) для симфонічного оркестру
• Симфонія № 1 (1981)
• Симфонія № 2 (1984)
• Концерт для симфонічного оркестру (1985)
• Концертна п'єса для тромбона та струнного оркестру (1985)
• Симфонія № 3 (1988)
• "Ad Infinitum" – концерт для симфонічного оркестру (1989)
• Концерт для оркестру (1995)
• Симфонія № 4 (1997)
• Симфонія № 5 (2000)
• Концерт для двох флейт з оркестром (2000)
• Симфонія № 6 (2001)
• Концерт для фортепіано з оркестром (2003)
• Симфонія № 7 (2005)
• Концерт для віолончелі з оркестром (2006)
• Концерт для альта з оркестром (2007)
• Симфонія № 8 (2009)
• Симфонія № 9 (2015; прем'єра 18 березня 2018 в залі Болгарії)
• Симфонія № 10 (2019; прем'єра 14 березня 2019 в залі "Болграрія")

• Кантата "Тарновград Великий – 1393" (1976)
• Реквієм для 4 солістів, хору та оркестру (1994)

1. ↑ данська Вікіпедія — 2002.
   d:Track:Q181163
2. ↑ Биография на Емил Табаков – emiltabakov.com.
3. ↑ Emil Tabakov. Union of the Bulgarian Composers. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
4. ↑ Emil Tabakov (Conductor). Bach Cantatas Website. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
5. ↑ авт. Soames, Nicholas (2012 г.). The Story Of Naxos: The extraordinary story of the independent record label.