Перейти до вмісту

Депутат Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Депутат
 Поручник УПА
Загальна інформація
Народження1918
смт. Перегінське, Долинський повіт
Смерть3 жовтня 1946(1946-10-03)
Погорілець, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Громадянство Українська держава (1941)
ОУН
Псевдо«1301», «Довбуш», «Довбуш 2»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС УПА
Командування
командир сотні «Опришки»
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1.02.1945 Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 22.01.1946

Депутат Володимир (псевдо: «1301», «Довбуш», «Довбуш 2»; 1918, смт. Перегінське, Долинський повіт — 3 жовтня 1946, між с. Погорілець і с. Підсухи, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — командир сотні «Опришки» в ТВ-23 «Магура», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Командир сотні УПА «Опришки» (1944—1946). Старший булавний (?), хорунжий (22.01.1946), поручник (22.01.1946) УПА; двічі відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (1.02.1945, 22.01.1946). Загинув у бою.[1]

Характеристика сотенного від сотника Хмеля:

«Сотенний „Довбуш” походив із села Перегінська з родини середньо заможних селян. Коли організувалися повстанчі відділи, він зголосився до сотні „Журавлів” як чотовий — інструктор. Під час хороби сотенного „Журавля” він заступав його місце. За большевицької окупації припоручено йому зорганізувати нову сотню „Опришків”. „Довбуш” як сотенний виказував не тільки організаційний, але більш бойовий хист. Що до бойовості, то його сотня стояла на третому місці. Терен його операцій — це ціла Калуська Округа. Його псевдо знало також і Закарпаття. Коли в одному місці наробив большевикам пакости, переходив у друге. Було так, що сотні які на одному місці засиділися та спокійно консумували харчі, боялися „Довбуша” як вогню, щоб він на новому терені знова не зробив якусь акцію, чим викликав би реакцію зі сторони большевиків. Останні в погоні за „Довбушем” натрапляли на постої неактивних відділів, — а „Довбуш” з „Опришками” був уже далеко.»[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Місце загибелі 18. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2020.
  2. Сотник Хмель. Відтинок «Магура» (Калуська округа), розділ 31. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 91зв., 203—203зв.
  • Архів ЦДВР. — Ф. 9. — Т. 29. — Од. зб. 52. — Арк. 1-2.
  • Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 784.
  • 100-річчя від дня народження сотенного «Довбуша» [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]