Марсельєза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гімн Мартиніки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марсельєза
La Marseillaise
Ля Марсельєз
Марсельєза на Тріумфальній арці
КраїнаФранція Франція
СловаКлод Жозеф Руже де Ліль, 1792
МелодіяКлод Жозеф Руже де Ліль, 1792
Затверджений1795
Музичний приклад
La Marseillaise у Вікісховищі

Марсельє́за (фр. La Marseillaise — «марсельська»[1]) — найвідоміша пісня Французької революції, що стала гімном революціонерів. Нині є державним гімном Франції. На її мелодію було також покладено слова державного гімну Росії в період від Лютневої революції до Жовтневого перевороту 1917 року.

Часто слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. Існують, у зв'язку з цим, варіанти Марсельєзи різними мовами.

У Вікіджерелах є

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку Марсельєза називалася «Військова пісня Рейнської армії» (фр. «Chant de guerre pour l'armée du Rhin»). Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 року, коли французький люд повстав проти самодержавства.

24 листопада 1793 року Конвент обирає Марсельєзу державним гімном Франції.

Після подій 1848 року, коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою, Марсельєза стає піснею борців за свободу в усьому світі: в Італії, Польщі, Угорщині... Вона звучить на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році.

Востаннє Марсельєзу було заборонено під час Другої світової війни режимом Віші — режимом колаборантів з нацистами. Співали пісню в той час представники Опору. Однак уже 1944 року її знову оголошено державним гімном Франції.

Від 1970-х років до Марсельєзи почали ставитися дещо суперечливо. Дехто вважає, що в словах гімну простежуються ксенофобія та мілітаризм. Було багато пропозицій змінити слова гімну. Але він надто міцно асоціюється в багатьох людей із Великою французькою революцією.

Після того як до другого туру виборів Президента Франції 2002 року пройшов представник ультраправих сил Жан-Марі Ле Пен, попри слова пісні, її часто співали антирасистські маніфестанти.

Французький оригінал Марсельєзи

[ред. | ред. код]

Офіційно у Франції виконують лише перший куплет і приспів.

La Marseillaise

Allons enfants de la Patrie,
le jour de gloire est arrivé
Contre nous de la tyrannie
L'étendard sanglant est levé.
L'étendard sanglant est levé:
Entendez-vous dans nos campagnes
Mugir ces féroces soldats!
Qui viennent jusque dans vos bras
Égorger vos fils et vos compagnes.
  • (Refrain:)
Aux armes citoyens,
Formez vos bataillons.
Marchons! Marchons!
Qu'un sang impur
Abreuve nos sillons
Que veut cette horde d'esclaves
De traîtres, de rois conjurés?
Pour qui ces ignobles entraves
Ces fers dès longtemps préparés
Ces fers dès longtemps préparés
Français, pour nous, Ah quel outrage
Quel transport il doit exciter!
C'est nous qu'on ose méditer
De rendre à l'antique esclavage
  • Refrain
Quoi! Des cohortes étrangères
Feraient la loi dans nos foyers!
Quoi! Ces phalanges mercenaires
Terrasseraient nos fiers guerriers.
Terrasseraient nos fiers guerriers.
Grand Dieu! Par des mains enchaînées
Nos fronts, sous le joug, se ploieraient.
De vils despotes deviendraient
Les maîtres de nos destinées
  • Refrain
Tremblez tyrans, et vous perfides
L'opprobe de tous les partis.
Tremblez, vos projets parricides
Vont enfin recevoir leur prix!
Vont enfin recevoir leur prix!
Tout est soldat pour vous combattre.
S'ils tombent nos jeunes héros,
La terre en produit de nouveaux
Contre vous, tous prêts a se battre
  • Refrain
Français en guerriers magnanimes
Portez ou retenez vos coups.
Épargnez ces tristes victimes
À regrets s'armant contre nous!
À regrets s'armant contre nous!
Mais ce despote sanguinaire
Mais les complices de Bouille
Tous les tigres qui sans pitié
Déchirent le sein de leur mère!
  • Refrain
Amour Sacré de la Patrie
Conduis, soutiens nos braves vengeurs.
Liberté, Liberté chérie
Combats avec tes défenseurs
Combats avec tes défenseurs
Sous nos drapeaux, que la victoire
Accoure à tes mâles accents
Que tes ennemis expirants
Voient ton triomphe et nous, notre gloire
  • Refrain
Nous entrerons dans la carrière
Quand nos aînés n'y seront plus
Nous y trouverons leur poussière
Et la trace de leur vertu!
Et la trace de leur vertu!
Bien moins jaloux de leur survivre
Que de partager leur cercueil.
Nous aurons le sublime orgueil
De les venger ou de les suivre
  • Refrain

Український варіант Марсельєзи

[ред. | ред. код]

(Переклад Миколи Вороного)

Гей, діти рідної країни,
Ходім — настав славетний час!
Бо лютий ворог стяг руїни
Вже розгортає проти нас.
Вам чути, як здаля лунає
Той рев шалених вояків — Іде, іде проклята зграя,
Щоб ваших нищити синів.

  • (Приспів:)

Громадо, в бій ставай!
До лав, батьки й сини!
Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!

Свята любов до свого краю
Зміцнить удар наш у бою.
Злети ж до нас ти, воле, з раю
І силу нам подай свою!
Побіду під стяги кохані
Прикличмо з лав з усіх кінців, — Хай бачать недруги здолáні
І славу, і тріумф борців.

  • (Приспів:)

Коли ми здійсним наші мрії,
Батьки в могилах будуть спать,
Але їх прах і славні дії
Зумієм ми ушанувать.
Щоб не тягти життя нужденне,
Дали батьки нам гарту пай, — Нас кличе збурення натхненне
І смерть у помсті за свій край!

  • (Приспів:)

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Найвідомішу класичну обробку Марсельєзи для сопрано, хору та симфонічного оркестру здійснив близько 1830 року Гектор Берліоз. Також існує фортепіанне аранжування Марсельєзи Ференца Ліста.

У липні 1891 року, під час зустрічі французької ескадри у Кронштадті, Олександр III, «самодержець Всеросійський», зняв капелюха і слухав «Марсельєзу» з непокритою головою [2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Йдеться про пісню.
  2. ↑ Історія дипломатії. Том другий. Дипломатія за нового часу (1872—1919 рр.) / Під ред. акад. В.П. Потьомкіна. Укладачі проф. Хвостов В.М. і проф. Мінц І.І.— К.: Українське вид-во політич. літ-ри, 1948.— С. 100.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марсельєза&oldid=42867815