Гідроксид цинку

Гідроксид цинку
Систематична назва	Цинк гідроксид
Інші назви	дигідроксид цинку
Ідентифікатори
Номер CAS	20427-58-1
Номер EINECS	243-814-3
SMILES	[OH-].[OH-].[Zn+2][1]
InChI	InChI=1S/2H2O.Zn/h2*1H2;/q;;+2/p-2
Властивості
Молекулярна формула	Zn(OH)2
Молярна маса	99,41 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	3,05 г/см³
Тпл	125 °C (розкл.)
Розчинність (вода)	0,00004 г/100 г (20 °C)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідроксид цинку, цинк гідроксид — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу Zn(OH)₂. За звичайних умов є білим аморфним порошком або кристалами. Виявляє амфотерні властивості.

У кристалічному стані гідроксид цинку може перебувати у п'яти модифікаціях: гексагональній α-формі, ромбоедричній або гексагональній β-формі, призматичній γ-формі, ромбоедричній δ-формі або ж біпірамідальній ε-формі. Стійкою за кімнатної температури є лише форма ε-Zn(OH)₂ (аналог β-кристобаліту).

Гідроксид цинку утворюється при дії лугів на солі цинку, випадаючи у формі білого об'ємистого осаду:

${\displaystyle \mathrm {2NaOH+ZnCl_{2}\longrightarrow Zn(OH)_{2}\downarrow +2NaCl} }$

Безпосереднє утворення гідроксиду при взаємодії оксиду цинку і води не відбувається.

Гідроксид цинку є малорозчинним у воді (добуток розчинності 3·10^-17). За нагрівання він втрачає молекулу води й розкладається до оксиду цинку:

${\displaystyle \mathrm {Zn(OH)_{2}\ {\xrightarrow {100-150^{o}C}}\ ZnO+H_{2}O} }$

Він розчиняється у сильних кислотах:

${\displaystyle \mathrm {Zn(OH)_{2}+2HCl\longrightarrow ZnCl_{2}+2H_{2}O} }$

Аналогічно до гідроксиду берилію, гідроксид цинку виявляє амфотерні властивості. Він взаємодіє із лугами — як у розчинах, утворюючи цинкати (гідроксоцинкати) координаційної будови, так і в розплаві:

${\displaystyle \mathrm {Zn(OH)_{2}+2NaOH\longrightarrow Na_{2}[Zn(OH)_{4}]} }$ (розчин)

${\displaystyle \mathrm {Zn(OH)_{2}+2NaOH\longrightarrow Na_{2}ZnO_{2}+2H_{2}O} }$ (розплав)

Так само відбувається утворення координаційного комплексу при взаємодії з концентрованим розчином аміаку (гідроксидом амонію):

${\displaystyle \mathrm {Zn(OH)_{2}+4(NH_{3}{\cdot }H_{2}O)\longrightarrow [Zn(NH_{3})_{4}](OH)_{2}+4H_{2}O} }$

Суспензія Zn(OH)₂ здатна поглинати з повітря вуглекислий газ, утворюючи дигідроксокарбонат цинку:

${\displaystyle \mathrm {2Zn(OH)_{2}+CO_{2}\longrightarrow Zn_{2}CO_{3}(OH)_{2}+H_{2}O} }$

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : Мир, 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ OXK3V8KJ7L
   d:Track:Q278487