Гідрид натрію
Гідрид натрію | |
---|---|
Систематична назва | Натрій гідрид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7646-69-7 |
Номер EINECS | 231-587-3 |
SMILES | [H-].[Na+][1] |
InChI | InChI=1S/Na.H/q+1;-1 |
Властивості | |
Молекулярна формула | NaH |
Молярна маса | 23,998 г/моль |
Зовнішній вигляд | сріблясті кристали |
Густина | 1,39 г/см³[2] |
Тпл | 425 °C (з розкладанням)[2] |
Небезпеки | |
ГГС формулювання небезпек | DANGER |
Індекс ЄС | 001-003-00-X |
Класифікація ЄС | F |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Гідри́д на́трію — неорганічна бінарна сполука з хімічною формулою NaH, має вигляд кубічних кристалів з кольором від сріблястих до безбарвних. Використовується як відновник в органічному синтезі та для очистки металевих виробів.
Гідрид натрію являє собою сріблясті кубічні кристали. Може спалахувати в атмосфері хлору, кисню.
Отримати гідрид натрію можна дією водню на розжарений металічний натрій:
Альтернативним методом отримання є нагрівання аміду натрію:
Гідрид натрію є достатньо активною сполукою: він реагує з рідким аміаком та водою:
NaH вступає в реакцію також і зі спиртовими розчинниками, утворюючи алкоголяти:
При високих температурах гідрид реагує з багатьма неметалами та їх оксидами:
Він може відновлювати метали з їх оксидів та галогенідів (ця здатність гідриду натрію широко використовується у промисловості):
Гідрид натрію використовують для депротонування органічних кислот та спиртів, для відновлення металів з їх сполук, зокрема оксидів. У складі подвійних гідридів, наприклад борогідриду натрію, NaH є ефективним відновником для органічного синтезу.
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)