Ганс Крейсінг

Ганс Крейсінг
Hans Kreysing
Народження	17 серпня 1890(1890-08-17) Геттінген, Ганновер
Смерть	14 квітня 1969(1969-04-14) (78 років) Ольденбург, Нижня Саксонія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота, гірська піхота
Роки служби	1909–1945
Звання	Генерал гірсько-піхотних військ
Командування	3-тя гірсько-піхотна дивізія XVII-й армійський корпус 8-ма армія
Війни / битви	Перша світова війна: Верденська битва Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Операція «Везерюбунг» Німецька окупація Норвегії Східний фронт Війна в Заполяр'ї Операція «Реннтір» Операція «Зільберфукс» Блокада Ленінграда Операція «Нордліхт» Великолуцька операція Донбаська операція (1943) Битва за Дніпро Одеська операція Перша Яссько-Кишинівська операція Друга Яссько-Кишинівська операція Румунська операція Західно-Карпатська операція Будапештська операція Братиславсько-Брновська операція
Нагороди
Ганс Крейсінг у Вікісховищі

Ганс Крейсінг (нім. Hans Kreysing; нар. 17 серпня 1890, Геттінген, Ганновер — пом. 14 квітня 1969, Ольденбург, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

22 жовтня 1909 року поступив в 10-й єгерський батальйон. Учасник Першої світової війни. З 1 квітня 1915 року — командир кулеметної роти свого батальйону. В травні 1916 року важко поранений під Верденом і майже півтора року провів у шпиталі. Після одужання 18 жовтня 1918 року призначений командиром 10-го резервного єгерського батальйону.

Під час Листопадової революції 9 листопада 1918 року обраний депутатом Ради робітничих і солдатських депутатів Госларського гарнізону, де зайняв націоналістичні і антикомуністичні позиції. В жовтні-листопаді 1919 року — командир роти добровольчого корпусу «Фон Кірхгайм». Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 листопада 1919 року — командир роти 10-го єгерського батальйону, з 1 жовтня 1920 року — роти 3-го батальйону 17-го піхотного полку. З 1 квітня 1929 року — ад'ютант командування рейхсверу в Оппельні. З 1 січня 1934 року — командир 3-го, згодом — 1-го батальйону 16-го піхотного полку (Ольденбург). З 6 жовтня 1936 року — командир свого полку.

Під час Польської кампанії знаходився на західнонімецькому кордоні. У складі 22-ї піхотної дивізії брав участь у Французькій кампанії. З 23 жовтня 1940 року — командир 3-ї гірської дивізії, дислокованої в Норвегії. З липня 1941 року дивізія діяла в Норвегії і Фінляндії.

В жовтні 1942 року дивізію перекинули на Східний фронт. З 1 листопада 1943 року — командир 17-го армійського корпусу. З 28 грудня 1944 року — командувач 8-ю армією. В кінці війни відійшов у Австрію. 8 квітня 1945 року після капітуляції Німеччини відвів свої війська в Геттінген, де здався британським військам. В 1948 році звільнений.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (24 жовтня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (29 травня 1940)
  • дубове листя (№183; 20 січня 1941)
  • мечі (№63; 13 квітня 1944)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (1940)
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія) (26 жовтня 1941)
• Відзначений у Вермахтберіхт (18 лютого 1944)

• Едуард Дітль
• Фрідріх-Вільгельм Мюллер
• Карл Егльзер
• Рудольф Конрад
• Юліус Рінгель
• Курт Штудент

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.607-608 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941—1945 History and Recipients Volume 2]. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic [Oak Leaves Bearers 1940—1945 Contemporary History in Color II Ihlefeld — Primozic]. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-21-8.
• Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K [The Oak Leaves Bearers 1939—1945 Volume 1: A–K]. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
• Roland Kaltenegger: General der Gebirgstruppe Hans Kreysing. Vom Divisionskommandeur an der Eismeerfront zum Oberbefehlshaber der 8. Armee in Ungarn
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Verlag Mittler & Sohn, Berlin, S. 130

• Kreysing, Hans. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
• Kreysing, Hans (2). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
• General der Gebirgstruppe Hans Kreysing. на historic.de. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
• 63. Schwerterträger Hans Kreysing. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
• Hans Kreysing. на desertwar.net. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014. (англ.)
• Kreysing, Hans [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Крейсінга (англ.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал гірсько-піхотних військ Юліус Рінгель	командир 3-ї гірсько-піхотної дивізії 23 жовтня 1940 — 10 серпня 1943	Наступник: генерал-лейтенант Егберт Пікер
Попередник: генерал артилерії Еріх Бранденбергер	командир XVII-го армійського корпусу 21 листопада 1943 — 27 квітня 1944	Наступник: генерал від інфантерії доктор Франц Байер
Попередник: генерал від інфантерії доктор Франц Баєр	командир XVII-го армійського корпусу 25 травня — 28 грудня 1944	Наступник: генерал інженерних військ Отто Тіманн
Попередник: генерал танкових військ Ульріх Клеманн	командувач 8-ї армії 28 грудня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція