Ганс Кельнер

Ганс Кельнер
Hans Källner
Народження	9 жовтня 1898(1898-10-09) Каттовіц, Верхня Сілезія
Смерть	18 квітня 1945(1945-04-18) (46 років) поблизу Сокольніце, Південноморавський край
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	кіннота
Роки служби	1915–1919 1935–1945
Звання	Генерал-лейтенант
Формування	11-та піхотна дивізія
Командування	19-та танкова дивізія XXIV-й танковий корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Східний фронт Західний фронт Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Операція «Тайфун» Можайсько-Малоярославецька операція Операція «Цитадель» Невельська операція Битва за Київ (1943) Київська оборонна операція (1943) Вісло-Одерська операція Нижньо-Сілезька операція Моравсько-Остравська операція
Інше	офіцер поліції
Нагороди

Ганс Кельнер (нім. Hans Källner; 9 жовтня 1898, Катовиці, Верхня Сілезія — 18 квітня 1945, поблизу Сокольниці, Південноморавський край) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Ганс Кельнер народився 9 жовтня 1898 у сілезькому місті Катовицях (сучасна Польща). 6 червня 1915 пішов добровольцем до армії, був зарахований до 11-го кінно-єгерського полку (нім. Jäger-Regiment zu Pferde Nr. 11) разом зі своїм братом Паулем (який у подальшому залишився в полоні в Росії і став там комуністом).

Бився на Східному фронті проти російських військ, 28 квітня 1916 року підвищений в єфрейтори. З квітня 1917 року — унтер-офіцер, з жовтня 1917 року — лейтенант резерву (тобто без закінчення військового училища). Весною 1918 року перекинутий разом з полком на Західний фронт, де бився у багатьох боях та битвах. Нагороджений Залізними хрестами обох ступенів.

У січні 1919 року по завершенню світової війни демобілізувався, з лютого 1919 до травня 1920 проходив службу у Фрайкорі. 21 жовтня 1920 року вступив на службу в поліцію у Люблінці, у званні лейтенант. Потім служив у поліції в Ополе і Гливиці. З 1926 до 1935 року він був інструктором у поліцейській академії в Потсдам-Айхе.

У серпні 1935 року повернувся на військову службу, в кінноту — командир ескадрону, ротмістр. До початку Другої світової війни — командир розвідувального батальйону 11-ї піхотної дивізії, майор.

З початком бойових дій на передовій, командував розвідувальним батальйоном у Польській і Французькій кампаніях, нагороджений планками до Залізних хрестів (повторне нагородження). 1 листопада 1939 присвоєне чергове звання оберст-лейтенант.

З 22 червня 1941 року — брав участь у німецько-радянській війні. Бої в районі Волхова. Нагороджений Золотим німецьким хрестом. З серпня 1941 командир стрілецького полку 19-ї танкової дивізії, бої в районі Невеля, потім під Москвою. З березня 1942 — оберст. У травні 1942 року нагороджений Лицарським хрестом.

З серпня 1943 року — командир 19-ї танкової дивізії, 1 листопада 1943 року присвоєне звання генерал-майор. У лютому 1944 нагороджений за бої в районі Житомира дубовим листям до Лицарського хреста. 1 червня 1944 року — генерал-лейтенант. За бої на Західній Україні та в районі Варшави в жовтні 1944 року нагороджений мечами (№ 106) до Лицарського хреста з дубовим листям.

З березня 1945 року — командувач XXIV-м танковим к��рпусом. 18 квітня 1945 загинув на лінії фронту поблизу Сокольніце на півдні Моравії, коли приїхав з інспекційною перевіркою своїх військ.

• Георг Штумме
• Йоахім Лемелсен
• Альфред Ріттер фон Хубицкі
• Гаральд фрайхерр фон Ельферфельдт
• Максиміліан фон Вейхс
• Ульріх Кліман

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6. (нім.)
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
• Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.(нім.)

• Källner, Hans. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016. (нім.)
• Generalleutnant Hans Källner. на geocities.ws. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 21 січня 2016. (англ.)
• Källner, Hans [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди генерала-лейтенанта Кельнера(англ.)

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: оберст Оскар Соргель	командир 19-ї танкової дивізії 18 серпня 1943 — 24 березня 1944	Наступник: оберст Вальтер Денкерт
Попередник: оберст Вальтер Денкерт	командир 19-ї танкової дивізії 1 травня 1944 — 20 березня 1945	Наступник: генерал-майор Ганс-Йоахим Деккерт
Попередник: генерал танкових військ Вальтер Нерінг	командир XXIV-го танкового корпусу 20 березня — 18 квітня 1945	Наступник: генерал артилерії Вальтер Гартманн