Гайнц Ґюнтер Конзалік
| Гайнц Ґюнтер Конзалік | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Heinz Günther Konsalik | ||||
| Псевдонім | нім. Benno von Marroth | |||
| Народився | 28 травня 1921 Кельн, Німеччина | |||
| Помер | 2 жовтня 1999 (78 років) Зальцбург, Австрія | |||
| Поховання | Кельн | |||
| Громадянство |  Німеччина | |||
| Національність | німець | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Заклад | Гестапо | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 1948—1995 | |||
| Напрямок | пригодницькі романи | |||
| Жанр | роман | |||
| Членство | Гітлер'югенд, Гестапо і Reich chamber of cultured | |||
| Учасник | Друга світова війна і німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
 Гайнц Ґюнтер Конзалік у Вікісховищі | ||||
Гайнц Ґюнтер Конзалік (нім. Heinz Günther Konsalik, 28 травня 1921, Кельн — 2 жовтня 1999, Зальцбург) — німецький письменник, автор популярних пригодницьких романів-бестселерів (за життя видано понад 80 млн примірників його книг, за деякими з них поставлені фільми).
Вже в 10 років Конзалік написав свій перший роман про індіанців. З 16 років він пише фейлетони для кельнських газет. Вивчав медицину, театральне мистецтво і германістику. З 1939 р. працював в гестапо. Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у Франції, потім солдатом потрапив до Росії, де був тяжко поранений.
Після війни працював лектором, потім — заступником редактора гумористичного журналу. З 1951 р. — вільний письменник, його книги швидко набувають популярності, особливо після виходу у 1956 році роману Der Arzt von Stalingrad («Сталінградський лікар»).
Багато книг Конзаліка присвячені Другій світовій війні. Є ряд творів. На думку деяких читачів, Конзалік іноді намагається знайти виправдання діям німецької армії або прикрасити їх. Наприклад, у пригодницькому романі «Їх було десять» («Sie waren Zehn», 1979) Конзалік описує спробу замаху на Сталіна 1944 року, коли з цією метою в радянський тил було закинуто 10 німецьких офіцерів родом з Прибалтики. Деякі з них з легкістю влаштовуються на роботу в Кремль … і одного разу машина Сталіна вибухає від німецької міни, при цьому гине й один із учасників акції. Однак, виявляється, що йому вдалося знищити лише двійника Сталіна.
Багато творів Конзаліка, присвячених Росії та росіянам. Наприклад, у своєму романі «Непристойна фотографія» («Das unanständige Foto», 1979) він висміює лицемірство і провінційні звичаї жителів вигаданого містечка Ново-Корсак: Молодий геолог Віктор Янковський приносить фотографу Микиті Романовичу Бабаєву фотографію невідомої голої жінки. Обурений побаченим, Бабаєв доповідає про це секретарю міськкому Каустіну, внаслідок чого починається повномасштабне розслідування з метою з'ясування особи непристойно позуючої жінки, обличчяякої не видно на фотографії. До розслідування залучаються доктор Лаліка, місцевий священик Мамедов і деякі інші шановні жителі міста. Однак, незабаром Каустін починає підозрювати, що таємничою жінкою є або його власна дружина Віра, або коханка Дуняша. Справа набуває несподіваний оборот і в вир взаємних підозр, звинувачень і інтриг починає потраплятивсе більше і більше людей, чиє святенництво та лицемірство розкриваються в міру розвитку сюжету.
Багатьох російськомовних читачів твори Конзаліка можуть потішити такими курйозами, як імена ипо батькові «Петронович», «Владимиронович», населений пункт «Новий Карпирдак» і ін. Всього Конзаліком було написано і опубліковано понад 100 романів. Така плодючість викликала підозру в наявності «бригади» літературних підмайстрів. [Джерело не вказано 176 днів]
Найбільш часто в Європі публікуються такі твори Конзаліка:
- «Штрафний батальйон 999» («Strafbatallion 999», 1960)
- «Ночі кохання в тайзі» («Liebesnächte in der Taiga», 1966)
- «Ангел забутих» («Engel der Vergessenen», 1975)
- «Жіночий батальйон» («Frauenbatallion», 1981)
- «Бранець пустелі» («Der Gefangene der Wüste», 1987).
Був літературним «опонентом» Йоханнеса Зіммеля.
- Конзалик Хайнц Г. Смерть и любовь в Гонконге / Перевод с немецкого. Москва: Олимп, 1993г. 302с.
