Вулиця Харківська (Львів)

Зовнішні відеофайли
	Вулиця Харківська, Львів (14 листопада 2021 р.)

Вулиця Харківська
Львів
Вулиця Харківська; Львів
	Вулиця Харківська у Львові Вулиця Харківська у Львові
Місцевість	Личаків
Район	Личаківський
Назва на честь	українського міста Харків
Колишні назви
	Личаківська бічна, Генінга (част.)
польського періоду (польською)	Łyczakowska boczna, Heninga (cz.)
Загальні відомості
Протяжність	410 м.
поштові індекси	79010
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1, 3—5, 4а, 7, 8, 8а, 8б, 9—14, 16, 18, 20—30, 32, 34, 36, 38, 40, 42
Архітектурні пам'ятки	№ 8а, 8б, 19, 40, 42
Храми	церква Холмської ікони Божої Матері
Поштові відділення	ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69)
Забудова	конструктивізм 1930-х років
Парки	Знесіння
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Харківська вулиця.

Вулиця Харківська — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Личаків. Починається від вулиці Личаківської та прямує у бік Цісарського лісу або ж Кайзервальду, утворюючи перехрестя з вулицею Пісковою.

Історія

Вулиця Харківська підіймається від вулиці Личаківської до Цісарського лісу або ж Кайзервальду. До 1908 року будинки, що розташовані на початку вулиці належали до вулиці Личаківської, тому вулиця мала назву Личаківська бічна. У 1908 році вулицю названо на честь поручика Генінґа, який керував героїчною обороною монастиря кармелітів босих під час штурму Львова шведським військом 6 вересня 1704 року та загинув під час цієї битви^[5]. У 1945 році вулицю перейменовано на Харківську, на згадку про місто Харків, першої столиці УСРР у 1918—1935 роках.

Забудова

В забудові вулиці Харківська присутні конструктивізм 1930-х років^[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення^[3].

З непарного боку вулиці

№ 13 — триповерховий будинок. Тут містяться Львівське обласне проєктно-виробниче архітектурно-планувальне бюро та хостел «Berloga».

№ 19 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2842-м^[3]

№ 25, 27, 29 — будинки котеджного типу збудовані на початку XXI століття^[4].

Світлини вуличної забудови (непарний бік)
Будинок № 1
Будинок № 3
Будинок № 19

З парного боку вулиці

№ 2 — в будинку до 1990-х років містився цех м'ясних напівфабрикатів^[4].

№ 6 — Львівська обласна комунальна дитячо-юнацька спортивна школа інвалідів «Галичина»^[6].

№ 8а, 8б — триповерхові кам'яниці. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2840-м та № 2841-м^[3].

№ 10 — триповерхова кам'яниця. У 1910-х роках власником будинку був Станіслав Яновський^[7], у міжвоєнний період містилася контора Ляндеса із закупівлі збіжжя та харчових продуктів^[4].

№ 14 — двоповерховий житловий будинок з мансардним півповерхом, збудований у 1920-х роках у стилі раннього функціоналізму. В будинку у 1920—1930-х роках мешкала родина Березовських^[8]. Директор і викладач математики торговельної школи товариства «Просвіта» Амвросій Березовський був також громадським і політичним діячем, членом Українського національно-демократичного об'єднання, головою організації українців міста Львова. У 1941 році Амвросій Березовський був заарештований та засланий більшовицькою владою. Подальша його доля невідома. Його син, Кость Арпад Березовський, активний діяч ОУН і «Пласту», один із звинувачених у більшовицькому «Процесі 59-ти». Розстріляний 14 квітня 1941 року^[9].

№ 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38 — двоповерхові житлові будинки з мансардами, збудовані у 1927—1929 роках у стилі раннього функціоналізму за проєктом та під керівництвом відомого українського архітектора Олександера Пежанського для українського кооперативу «Власна хата»^[10]. В будинку № 24 наприкінці 1930-х років мешкав Мирослав Тураш, діяч ОУН, ініціатор створення розвідки та контррозвідки ОУН^[11].

№ 40 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2843-м^[3].

№ 42 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2844-м^[3].

№ 44 — автостоянка № 33 Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів^[12].

№ 46 — церква Холмської ікони Божої Матері^[4], розташована на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Храм освячений 2 листопада 2008 року архиєпископом УАПЦ Макарієм (нині архієрей Православної церкви України, митрополит Львівський). Збудована церква за типовим проєктом та пофарбована в ясно-синій колір. Має хрестоподібну в плані будову, звернена — згідно з візантійською традицією — вівтарем на схід, а із західної сторони має прибудований невеликий притвор. Церква вміщує близько 200 парафіян. Нині в церкві Холмської ікони Божої Матері однією з найцінніших пам'яток є маленька частинка молей святого апостола Якова — брата Господа Ісуса Христа, що оправлена у спеціально виготовлену ікону, яку владиці Макарію передали з Константинополя. 3 листопада 2010 року указом тодішнього архиєпископа (сьогодні митрополита Львівського) Макарія, священиком в церкві ікони Холмської Божої Матері призначений о. Михайло Савка. Настоятелем церкви є Блаженніший митрополит Макарій^[13].

Світлини вуличної забудови (парний бік)
Будинок № 8а
Будинок № 8б
Будинок № 12
Будинок № 18
Будинки № 36
Будинки № 38
Будинок № 40
Будинок № 42

Примітки

↑ ^а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2023.
↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 травня 2023.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 травня 2023.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е 1243 вулиці Львова, 2009, с. 174.
↑ Kościół karmelitów bosych. Część I // Kurier Galicyjski. — nr 8 (228). — 2015. — 30 kwietnia—14 maja. — S. 18—19. (пол.)
↑ ДЮСШ «Галичина» в м. Львів. ua.prostobaby.com.ua. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2023.
↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 175.
↑ Личаківське передмістя, 2013, с. 96.
↑ Ігор Мельник (16 лютого 2014). Кость Арпад Березовський. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 10 травня 2023.
↑ Мирослава Ляхович (15 березня 2017). В нетрі функціоналізму. Як улюблений архітектор Шептицького будував для українців, або мікросвіт під Кайзервальдом. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 10 травня 2023.
↑ Личаківське передмістя, 2013, с. 97.
↑ Автостоянка № 33 Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. 11 січня 2016. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 10 травня 2023.
↑ Львівський храм, розташований на місці збереження дофедорівського стародрука. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2023.

Джерела

Вулиця Харківська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Харківська у Вікісховищі^?

Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Харківська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 174. — ISBN 978-966-2154-24-5.
Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 66, 78, 105, 111. — ISBN 966-603-115-9.
Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 465, 466. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 91, 95—97, 102, 103. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — ISBN 978-966-464-002-9.

Посилання

Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Харківська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 травня 2023.
Проєкт «Міський медіаархів»: Мазурівка. Вулиця Харківська, початок 1960-х років. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 2 червня 2024.

[пошта-1] а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2023.

[адреси-2] Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 травня 2023.

[пам'ятки-3] а ^б ^в ^г ^д ^е Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 травня 2023.

[FOOTNOTE1243_вулиці_Львова2009174-4] а ^б ^в ^г ^д ^е 1243 вулиці Львова, 2009, с. 174.

[генінґ-5] Kościół karmelitów bosych. Część I // Kurier Galicyjski. — nr 8 (228). — 2015. — 30 kwietnia—14 maja. — S. 18—19. (пол.)

[спортшкола-6] ДЮСШ «Галичина» в м. Львів. ua.prostobaby.com.ua. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2023.

[7] Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 175.

[FOOTNOTEЛичаківське_передмістя201396-8] Личаківське передмістя, 2013, с. 96.

[березовські-9] Ігор Мельник (16 лютого 2014). Кость Арпад Березовський. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 10 травня 2023.

[власна_хата-10] Мирослава Ляхович (15 березня 2017). В нетрі функціоналізму. Як улюблений архітектор Шептицького будував для українців, або мікросвіт під Кайзервальдом. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 10 травня 2023.

[FOOTNOTEЛичаківське_передмістя201397-11] Личаківське передмістя, 2013, с. 97.

[автостоянка-12] Автостоянка № 33 Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. 11 січня 2016. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 10 травня 2023.

[храм-13] Львівський храм, розташований на місці збереження дофедорівського стародрука. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2023.

[1]