Байбуза (герб)
Зовнішній вигляд
Байбуза | |
---|---|
Деталі | |
Затверджений | 1590 |
Використання | Амброжевичі, Байбузи, Бенькунські, Войничі, Грибуновичі, Костровські, Стрибуновичі |
Байбуза (пол. Bajbuza, Baybuza) — шляхетський герб русько-татарського походження.
Перша згадка герба 1590 р. у татарина Грибуновича, у хрещенні Михайла Байбузи.
У червоному полі срібна стріла в стовп вістрям додолу, що пробиває голову золотої змії, обвитої навколо неї, та три срібні гриби на долу в позиції 2:1; намет червоний, підбитий золотом[1].
Амброжевичі (Амброзевичі) (Ambrożewicz), Байбузи (Bajbuza, Baybuza), Бенькунські (Beńkuński), Войничі (Wojnicz), Грибуновичі (Hrybunowicz), Костровські (Kostrowski), Стрибуновичі (Strybunowicz).
- Михайло Байбуза — боярин черкаський.
- Семен Байбуза (нар. не пізніше 1619 року) — брацлавський войський, керівник козацької хоругви на 100 кіннотників, син Михайла Байбузи[2][3].
- Степан Байбуза — наказний полковник уманський.
- Тихін Байбуза — гетьман реєстрових козаків (1597—1598), син Михайла Байбузи.
- Герби шляхти [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] білоруської. Герб Байбуза та його носії. (рос.)
- ↑ Кобилянський, Андрій Є. Родові герби шляхти: Довідник. - Біла Церква: О. Пшонківський, 2014. С.21.
- ↑ Проект «Україна». Повстання Війська Запорозького 1630 року. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Дмитро Вирський. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555–1595 рр.) (PDF). с. 124. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
- Hipolit Stupnicki: Herbarz Polski i imionospis zasłużonych w Polsce ludzi. T. 1. Lwów: Kornel Piller, 1855, s. 19.