Альберт Корнблют
| Альберт Корнблют | |
|---|---|
пол. Albert Kornblüth  | |
| Народження | 13 березня 1876 |
| Смерть | 13 серпня 1942 (66 років) |
| Релігія | юдаїзм |
| Національність | єврей |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина→ Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | модерн, функціоналізм |
 Альберт Корнблют у Вікісховищі | |
Альберт Корнблю́т (нім. Albert Kornblüth, 13 березня 1876, Більшівці — 13 серпня 1942, Белжець) — львівський архітектор єврейського походження.
Народився 13 березня 1876 року в містечку Більшівці (тепер селище Івано-Франківської області) в єврейській родині Юзефа і Сари Конрблютів.[1] Протягом 1891—1896 років навчався у Державній промисловій школі у Львові на відділі токарства[2][3] (за іншими даними — 1894—1899 роки). У 1900—1905 роках студент Цісарсько-королівської політехнічної школи.[4] 1912 року здав екзамен у Намісництві на право ведення будівельних робіт.[5] Від 1932 року член товариства уповноважених будівничих у Львові.[4] Член ради єврейської громади «Осе Тов» у Львові.[6] Творив у модернізованих романських, ренесансних та класицистичних ��ормах. Після другої світової війни перейшов до функціоналізму.[4] Мешкав у Львові на вулиці Легіонів, 41 (тепер проспект Свободи).[7] Загинув 13 серпня 1942 року у винищувальному таборі в Белжеці.[1]
- Роботи
- Житловий будинок на нинішній вулиці Вулиця Грицька Чубая, 9 у Львові (1913—1914). За версією Мечислава Орловича автором проєкту був Роман Фелінський.[8] Однак підписані Корнблютом проєкти знайшов польський дослідник Якуб Левицький і категорично заперечив авторство Фелінського.[9] Український мистецтвознавець Юрій Бірюльов стверджує, що Корнблют і Фелінський — співавтори.[4]
- Проєкт синагоги «Кол ріна ве-єшуа» на вулиці Джерельній, 49 у Львові (співавтор Саломон Рімер, 1905—1906)[10]. У 1926—1927 роках за його ж проєктом було надбудовано третій поверх синагоги[11][12].
- Проєкти реконструкції синагоги «Осе Тов» на вул. Банківській, 6 у Львові.[13]
- Будинок на вулиці Новий Світ, 15 у Львові (1913, співавтор Александер Остен).[14]
- Паровий млин Дрезднера на вулиці Шевченка, 113—115 у Львові (1920).[15]
- Житловий будинок на вулиці Павлова, 10 у Львові (1914—1923, співавтор Емануель Яримович).[4]
- проєкт розбудови синагоги «Зіхрон га-рав Мешулем Зіше» або ж «Ткацька шул» на вул. Ткацькій, 5 у Львові (1922).[16]
- Синагога «Цорі Гільод» на нинішній вулиці Братів Міхновських у Львові (1923—1925).[17]
- Будинок єврейської громади в Брюховичах поблизу Львова (близько 1920—1930-ті).[4]
- Будинок єврейської громади в Рогатині (близько 1920-ті—1930-ті).[4]
- Хімічне підприємство Генрика Блюменфельда на вулиці Хімічній, 2 у Львові.[18]
- Корпуси фабрики фірми «Pellis» на вулиці Жовківській у Львові.[4]
- Склепіння хасидської синагоги на вулиці Вугільній у Львові.[4]
- Житловий будинок на вул. Хорватській, 11[19]
- ↑ а б The Central Database of Shoah Victims' Names: Albert Kornbluth. Yad Vashem. 29 апреля 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ Pierwsze sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1892/3. — Lwów: Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1893. — S. 42.
- ↑ Czwarte sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1895/6. — Lwów: Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1896. — S. 77. (пол.)
- ↑ а б в г д е ж и к Бірюльов Ю. О. Корнблют Альберт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 510—511. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- ↑ Dwudzieste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1911/1912. — Lwów, 1912. — S. 42. (пол.)
- ↑ Бойко О. Синагога Сикстуська «Осе Тов» // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 130—133. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 29.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 193. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 233—507. — ISBN 83-88372-29-7.
- ↑ Йосиф Гельстон. Синаґоґи Львова // Ї. Незалежний культурологічний часопис. — 2008. — № 51. — С. 294.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 70.
- ↑ Kol Rina Ve-Yeshua Synagogue in Lviv, Ukraine. cja.huji.ac.il (англ.). Subscribe to The Center for Jewish Art. Процитовано 19 листопада 2024.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Банківська, 6 — Бет Гамідраш «Осе Тов» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 127. — ISBN 966-7022-26-9.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 150.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Ткацька, 5 — житловий будинок (колишня синагога). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 550.
- ↑ Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Хімічна, 02а — будинки кол. лакофарбового заводу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Вікторія Савіцька (20 квітня 2022). На вулиці Хорватській у Львові пропонують звести 6-поверхівку з майданчиком і скульптурою на даху. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
- Бірюльов Ю. О. Корнблют Альберт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 510—511. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — ISBN 978-966-448-014-4.