Вулиця Вугільна (Львів)
| Вулиця Вугільна Львів | |
|---|---|
 Колишня синагога «Хадашим» або «Янкеле Ґланцер Шул» (вул. Вугільна, 3) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | склади деревного вугілля |
| Колишні назви | |
| польського періоду (польською) | Węglana |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 60 м |
| Координати початку | 49°50′47.1″ пн. ш. 24°01′34.9″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.026361° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′48.7″ пн. ш. 24°01′34.8″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.026333° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 3[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7517261 |
| Мапа | |
 | |
Ву́лиця Ву́гі́льна — невеличка вулиця в межах Шевченківського району міста Львова, неподалік історичного центру міста. Прямує у північному напрямку та сполучає вулицю Князя Мстислава Удатного з площею Святого Теодора.
Вулиця зображена вже на карті 1777 року Йозефа Даніеля фон Губера. Від другої половини XIX століття й донині має назву Вугільна. За путівником Францішека Баранського, вулицю так назвали близько 1860 року через продавців деревного вугілля, які мали тут свої склади. У 1840—1850-х роках мала назву вул. Синагоги, через розташування на вулиці колишньої хасидської синагоги Якова Ґлянцера, збудованої у 1842—1844 роках на розі вулиці Вугільної та площі Святого Теодора. Від рогу синагоги до Полтви, над руслом якої проходить тепер проспект Вячеслава Чорновола, пролягала вуличка Закутна, за путівником Баранського, названа так 1871 року через своє розташування на куті площі Святого Теодора. Раніше мала назву — вулиця З площі Святого Теодора[4]. По війні вулицю було вилучено з реєстру вулиць, а тих дві будівлі, що залишилися, приєднано відповідно до площі Святого Теодора та вул. Вугільної[5].
Вулиця Вугільна забудована будинками у стилях класицизм та віденська сецесія[3]. Нині на вулиці Вугільній збереглася лише будівля колишньої синагоги «Хадашим», а інші будинки адресно належать до сусідніх вулиць. Синагога внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].
№ 3 (колишня адреса — вул. Закутна, 4, конскрипційний номер 87¾). У 1871[6] та 1916 роках — колишня хасидська синагога Якова Ґлянцера, збудована у 1842—1844 роках на розі вулиці Вугільної та площі Святого Теодора. Реконструкцію синагоги здійснили у 1909—1912 роках у стилі необароко за проєктом Володимира Подгородецького. Німецька окупаційна влада у 1941—1944 роках споруду використовувала як склад; від площі Теодора розрубали велику в'їзну браму для вантажівок[7]. Синагога відновила свою діяльність по війні та була чинною до 1962 року, коли комуністична влада її закрила. На початку 1960-х років синагога перетворена на спортивну залу Львівського поліграфічного інституту. 1991 року синагогу передали Львівському товариству єврейської культури імені Шолом-Алейхема, яке використовує її як культурний центр[8] і 13 грудня 1991 року будівля синагоги внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2032-м[2].
вул. Вугільна, 1 (інша адреса — вул. Старозаконна, 5, нинішня вул. Князя Мстислава Удатного, 5). Власником будинку (конскрипційний номер 613¾) у 1871 році був Йосель Ляу[9]. Тут також діяла єшива «Тора Ор». У 1904 році власником будинку був Герш Ляу[10], у 1935 році — Герш Бланштайн[11].
вул. Вугільна, 2 (інша адреса — вул. Старозаконна, 7, нинішня вул. Князя Мстислава Удатного, 7). Власником будинку (конскрипційний номер 587¾) у 1871 році була Фундація єврейського шпиталю[9], у 1935 році власником будинку був Зиґмунт Зильберштайн[11].
вул. Вугільна, 4 (нинішня адреса — пл. Святого Теодора, 11)[12]. Власником будинку (конскрипційний номер 591¾) у 1871 році був Вольф Ляйнванд[9], у 1935 році — Ліда Ландау та спілка[11].
вул. Закутна, 1. Власником будинку (конскрипційний номер 91¾) у 1871 році була Леа Полтовер[6], у 1935 році — незабудована ділянка, що належала громаді міста Львова[13]. Нині такої адреси, як і самого будинку не існує.
вул. Закутна, 2. Власником будинку (конскрипційний номер 89¾) у 1871 році були Саламон Ґербер і спілка[6], у 1935 році — доктор Марек Фінкер і спілка[13]. Нині такої адреси, як і самого будинку не існує.
вул. Закутна, 3. Власником будинку (конскрипційний номер 92¾) у 1871 році був Абрам Басс[6], у 1935 році — Симха Зильберштайн та Мірла Зальцберг[13]. Нині такої адреси, як і самого будинку не існує.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 442.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 388.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 389.
- ↑ а б в г Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony…1872…. — S. 240.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вугільна, 1—3 — колишня синагога «Янкеле Ґланцер Шул». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 60.
- ↑ а б в Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony…1872…. — S. 237.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1904… — S. 118.
- ↑ а б в Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dzial IV. Wykaz domów w mieście Lwowie… — S. 83.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dzial IV. Wykaz domów w mieście Lwowie… — S. 80.
- ↑ а б в Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dzial IV. Wykaz domów w mieście Lwowie… — S. 88.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Вугільна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 442. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
- Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — 666 с.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 388—389. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 60. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — S. 237, 240. (пол.)
- Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa. Rocznik Ósmy 1904. — Lwów: Lwów: Fr. Reichman, 1904. — 513 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Вугільна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.