Перейти до вмісту

Ібн Хішам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ібн Хішам
Релігія:Islam
Дата народження:8 століття[1]
Місце народження:Басра, Ірак
Дата смерті:7 May 833/13 Rabīʿ II 218
Місце смерті:Єгипет
Основні інтереси:історія і Сіра
Праці:
Список

Абу Мухаммад Абд аль-Малік ібн Хішам ібн Айюб аль-Хіміарі (араб. أَبُو مُحَمَّدٌ عَبْدِ الْمَلِكِ بْنُ هِشَامٍ بْنُ أَيُّوبَ الْحِمْيَرِيِّ, трансліт. Abū Muḥammad ʿAbd al-Malik ibn Hishām ibn Ayyūb al-Ḥimyarī; помер 7 травня 833),[2] також відомий просто як Ібн Хішам — мусульманський історик і вчений 9-го століття.[3]

Ібн Хішам народився в Старому Каїрі[4], виріс у Басрі, на території сучасного Іраку, звідки походила його сім'я, а пізніше переїхав до Єгипту.[5] Там він став відомий як філолог і дослідник мови та історії. Його сім'я мала хим'яритське походження і належала до єменського племені Бану Маафір.[2][6]

Біографія Магомета

[ред. | ред. код]

Найвідомішою працею Ібн Хішам є «Сіра» (араб. السيرة النبوية, As-Sīrah an-Nabawiyyah) або «Життя пророка» — відредагована версія класичної книги Ібн Ісхака «Життя Божого Посланця» (سيرة رسول الله, Sīratu Rasūli l-Lāh).[7][8][9]. Ця праця Ібн Ісхака була втрачена, до нашого часу збереглася в основному в редакціях Ібн Хішама та Мухаммеда ат-Табарі, хоча збереглися фрагменти кількох інших[10], а Ібн Хішам і Ат-Табарі описують фактично той самий матеріал.[10]

PERF No. 665: Найдавніший відомий рукопис «Життя Пророка» Ібн Хішама. Вважається, що цей рукопис був переданий учнями Ібн Хішама, можливо, незабаром після його смерті.[11][12]

У передмові до праці Ібн Хішам пояснює критерії, за якими він робив свій вибір цитат з оригінальної праці Ібн Ісхака традиціями його послідовника Зіяда аль-Баккі. Відповідно, Ібн Хішам пропускає ті історії з Сіри, які не містять жодної згадки про Мухаммеда[13],— певні вірші,— традиції і точність яких Зіяд аль-Баккі [14] не міг підтвердити, і образливі уривки, які могли б образити читача.[13][15][16]

Ат-Табарі навпаки, включає суперечливі епізоди Сатанинських віршів, в тому числі апокрифічну історію про спробу самогубства Магомета.[17][18] Ібн Хішам дає точніші версії віршів, які він включає, і пояснює складні терміни та фрази арабської мови, додає генеалогічний зміст до певних власних імен і короткі описи місць, згаданих в Сірі. Ібн Хішам додавав свої примітки до відповідних уривків оригінального тексту словами: «qāla Ibn Hishām» (Ібн Хішам каже).[13]

Переклади та видання

[ред. | ред. код]

Пізніше «Сіра» Ібн Хішама буде передано в основному його учнем Ібн аль-Баркі.[13] Це трактування праці Ібн Ішака було розповсюджено серед вчених у Кордові в ісламській Іспанії приблизно у 864 році. Перше друковане видання було опубліковано арабською мовою німецьким сходознавцем Фердинандом Вюстенфельдом у Геттінгені (1858—1860). Життя Мухаммеда за словами Мухаммеда Ібн Ісхака, ред. 'Абд аль-Малік б. Хішам. Густав Вайль (Штутгарт, 1864) був першим опублікованим перекладом.

У 20 столітті книга була кілька разів надрукована на Близькому Сході.[19] [20] Німецький сходознавець Гернот Роттер зробив скорочений (приблизно на третину) німецький переклад «Життя пророка» — Ас-Сіра Ан-Набавія (Spohr, Kandern in the Black Forest 1999). Англійський переклад британського сходознавця Альфреда Гійома: Життя Мухаммеда. Переклад «Життя Божого Посланця» Ісхака. (1955); 11-е видання. (Oxford University Press, Карачі 1996).

Інші роботи

[ред. | ред. код]

Ібн Хішам також відомий як автор коментарів до «Книги корон» про царів Гім'яру.[21][2][22][23] «Книга корон, про царів минулих років у звітах Кахтанітів» (كتاب التيجان لمعرفة ملوك الزمان في أخبار قحطان, Kitab al-Tijan li ma'rifati muluk al-zamān fi akhbar Qahtān) — генеалогічна праця з історико-легендарними розповідями про південних арабів та їхні пам'ятники в доісламські часи.[24] [25] Ібн Хішам повідомив, що він придбав розповідь книги від Абд аль-Муніма Ідріса. [26] Ібн Хішам написав коментарі до цієї книги, і також дав власний аналіз того, що назва регіону Ємену пішла від їх первісного засновника, Яруба (сина Кахтана[27][28]), який також відомий під своїм іншим іменем «Яман».[29]

Опубліковані видання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Nadwi Muinuddin (1929). Catalogue Of The Arabic And Persian Manuscripts Vol Xv. с. 182-183.
  3. ↑ Kathryn Kueny, The Rhetoric of Sobriety: Wine in Early Islam, pg. 59. Albany: State University of New York Press, 2001. ISBN 9780791490181
  4. ↑ Muir, William (1861). The Life of Mahomet: With Introductory Chapters on the Original Sources for the Biography of Mahomet, and on the Pre-Islamite History of Arabia. Т. 1. London: Smith, Elder & Co. с. xciv.
  5. ↑ Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi, Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham, ed.: Dar Ihya al-Turath, pp. 23-4.
  6. ↑ Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi. Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham (PDF) (араб.). с. 44–45–46.
  7. ↑ Mahmood ul-Hasan, Ibn Al-At̲h̲ir: An Arab Historian: a Critical Analysis of His Tarikh-al-kamil and Tarikh-al-atabeca, pg. 71. New Delhi: Northern Book Center, 2005. ISBN 9788172111540
  8. ↑ Antonie Wessels, A Modern Arabic Biography of Muḥammad: A Critical Study of Muḥammad Ḥusayn, pg. 1. Leiden: Brill Publishers, 1972.
  9. ↑ Ira M. Lapidus, A History of Islamic Societies, pg. 18. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. ISBN 9780521779333
  10. ↑ а б Donner, Fred McGraw (1998). Narratives of Islamic origins: the beginnings of Islamic historical writing. Darwin Press. с. 132. ISBN 978-0-87850-127-4. Процитовано 28 березня 2020.
  11. ↑ PERF No. 665: The Earliest Extant Manuscript Of The Sirah Of Prophet Muhammad By Ibn Hisham. www.islamic-awareness.org. Процитовано 27 червня 2022.
  12. ↑ N. Abbott, Studies In Arabic Literary Papyri: Historical Texts, 1957, Volume I, University of Chicago Press: Chicago (USA), p. 61.
  13. ↑ а б в г . ISBN 9004081186. {{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  14. ↑ Ziyād al-Baqqāʾi (d. 183/799), lived mostly in Kufa. Ibn Hishām's knowledge of Ibn Isḥāq's biography derived from al-Baqqāʾi.
  15. ↑ Holland, Tom (2012). In the Shadow of the Sword. Doubleday. с. 42. ISBN 9780385531368.
  16. ↑ Newby, Gordon Darnell; Ibn Isḥāq, Muḥammad (1989). The Making of the Last Prophet: A Reconstruction of the Earliest Biography of Muhammad. University of South Carolina Press. с. 9.
  17. ↑ Raven, Wim, Sīra and the Qurʾān — Ibn Isḥāq and his editors, Encyclopaedia of the Qur'an. Ed. Jane Dammen McAuliffe. Vol. 5. Leiden, The Netherlands: Brill Academic Publishers, 2006. p. 29-51.
  18. ↑ Cf., Ibn Ishaq (Guillaume's reconstruction, at pp. 165-167) and al-Tabari (SUNY edition, at VI: 107—112).
  19. ↑ Sezgin, Fuat (1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Т. 1. Leiden: Brill.
  20. ↑ Sezgin, 1967, с. 298.
  21. ↑ Julie Scott Meisami; Paul Starkey (1998). Encyclopedia of Arabic Literature Volume 1 (англ.). Routledge. с. 335. ISBN 9780415185714. Процитовано 27 квітня 2024.
  22. ↑ Sezgin, Fuat (1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Vol. 1. Leiden: Brill.
  23. ↑ Marmaduke William Pickthall (1928). Islamic Culture Volume 2 (англ.). Islamic Culture Board. с. 56. Процитовано 27 квітня 2024.
  24. ↑ Printed in Hyderabad (India), 1928.
  25. ↑ Sezgin, 1967, с. 299, n.2.
  26. ↑ Abd Al-Aziz Duri (2014). Donner, Fred; Conrad, Lawrence I. (ред.). The Rise of Historical Writing Among the Arabs (англ.). Princeton University Press. с. 130. ISBN 9781400853885. Процитовано 27 квітня 2024.
  27. ↑ الإيناس بعلم الأنساب — المغربي — ج١ — الصفحة 41.
  28. ↑ van Donzel, E. J. (1994). Islamic desk reference (вид. Illustrated). BRILL. с. 483. ISBN 9789004097384. ya'rub arab.
  29. ↑ C.H.M. Versteegh (2007). Ditters, Everhard; Motzki, Harald (ред.). Approaches to Arabic Linguistics Presented to Kees Versteegh on the Occasion of His Sixtieth Birthday (англ.). Brill. с. 203. ISBN 9789004160156. Процитовано 27 квітня 2024.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ібн_Хішам&oldid=44120019