Перейти до вмісту

Лисівці

Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Лисівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський
Тер. громада Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060370110086434
Облікова картка Лисівці 
Основні дані
Засноване 1418
Населення 1 943
Територія 19.790 км²
Густота населення 98.18 осіб/км²
Поштовий індекс 48631
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Водойми Серет, струмок Біла Криниця
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Лисівці. Карта розташування: Україна
Лисівці
Лисівці
Лисівці. Карта розташування: Тернопільська область
Лисівці
Лисівці
Мапа
Мапа

CMNS: Лисівці у Вікісховищі

Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.

Населення — 1943 особи (2001).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Біла Криниця.

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.[2]

Перша писемна згадка — 1418.

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.[3]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,85%
російська 0,15%

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна[5].

Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей[6], торговельні заклади.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Проживали, перебували

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
  3. Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
  6. ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ с. ЛИСІВЦІ | Товстенська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.

Література

[ред. | ред. код]