Лисівці

село Лисівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370110086434
Облікова картка	Лисівці
Основні дані
Засноване	1418
Населення	1 943
Територія	19.790 км²
Густота населення	98.18 осіб/км²
Поштовий індекс	48631
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Водойми	Серет, струмок Біла Криниця
Відстань до районного центру	27 км
Найближча залізнична станція	Товсте
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Лисівці
Лисівці
Мапа
Лисівці у Вікісховищі

Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.

Населення — 1943 особи (2001).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.^[1]

Селом тече струмок Біла Криниця.

Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.^[2]

Перша писемна згадка — 1418.

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.^[3]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

• церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911, кам'яна; збережена ікона Покрови Пречистої Діви Марії 17 ст.);
• капличка з «фігурою» Матері Божої з рельєфами св. Іоана й Антонія (1990),
• руїни костьолу Пресвятого Серця Господа Ісуса (1887).

На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна^[5].

Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей^[6], торговельні заклади.

• Конет Іван Михайлович (* 1951) — доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член АНВШ України.
• Михайло Николайчук — художник
• Петро Пастух (1908—1941) — священник УГКЦ, жертва радянських репресій, слуга Божий.
• Євген Храпливий — доктор економічних наук
• Зіновій Храпливий — вчений у галузі фізики
• Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9-го, 10-го та 11-го скликання), Герой соціалістичної праці.

• Микола Бойчук — заможний селянин, посол Галицького сейму 3-го скликання.^[7]

• Бігус М., Дубецький І., Олійник В. Лисівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 363. — ISBN 966-528-199-2.