Перейти до вмісту

Софіко Чіаурелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чіаурелі.
Софіко Михайлівна Чіаурелі
груз. სოფიკო ჭიაურელი
Ім'я при народженніСофіко Чіаурелі
Народилася21 травня 1937(1937-05-21)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Померла2 березня 2008(2008-03-02) (70 років)
Тбілісі, Грузія
  • злоякісна пухлина
    • ПохованняДідубійський пантеон
    Громадянство СРСР
     Грузія
    Діяльністьакторка, кіноакторка, політична діячка
    Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
    Роки діяльності1956 — 2008
    У шлюбі зШенгелая Георгій Миколайович і Махарадзе Костянтин Іванович
    БатькиЧіаурелі Михайло Едишерович
    Анджапарідзе Веріко Івліанівна
    Брати / сестриOtar Chiaurelid
    IMDbID 0157105
    Нагороди та премії
    Державна премія СРСР
    Народний артист Вірменської РСР
    Народна артистка Грузинської РСР

    Софі́ко Миха́йлівна Чіауре́лі (груз. სოფიკო ჭიაურელი; 21 травня 1937(19370521), Тбілісі, Грузинська РСР — 2 березня 2008, Грузія) — радянська і грузинська акторка. Народна артистка Грузинської РСР (1976). Народна артистка Вірменської РСР (1979). Зіграла більш ніж у ста фільмах.

    Життєписні відомості

    Народилася в сім'ї акторки Веріко Анджапарідзе і кінорежисера Михайла Чіаурелі. Батько був актором, художником, скульптором, грав на багатьох інструментах, мав хист до вивчення мов, народний артист СРСР, знаний режисер. Матір англійська Академія мистецтв визнала однією з десяти найкращих акторок XX століття.

    Софіко після закінчення Тбіліської жіночої середньої школи у 1955 році вступила до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІКу) (закінчила 1960, майстерня Бориса Бібікова). У 1960—1964 роках і з 1968 роках — акторка академічного театру імені К. Марджанішвілі у Тбілісі, в 1964—1968 роках — академічного театру імені Шота Руставелі.

    Двоюрідна сестра кінорежисера Георгія Данелії (Веріко Анджапарідзе — сестра його матері).

    Померла після тривалої хвороби на 71-му році життя[3].

    Фільмова кар'єра

    Першою її роботою стала роль у стрічці «Наш двір» (1956) режисера Резо Чхеїдзе. Картину було визнано гідною золотої медалі на Московському міжнародному фестивалі.

    Громадська діяльність

    У 1974—1979 роках була депутатом Верховної Ради СРСР, в період незалежності Грузії нагороджена державними нагородами і орденами країни. У 80—90-х роках активно займалася громадською діяльністю. В останні роки Софіко Чіаурелі керувала тбіліським «Театром одного актора», який заснувала в 2000 році разом з Коте Махарадзе[4].

    Визнання

    Фільмографія

    1. 1957 — Наш двір
    2. 1958 — Акварель
    3. 1960 — Історія однієї дівчинки
    4. 1961 — На берегах Інгурі
    5. 1964 — Генерали і маргаритки
    6. 1966 — Хевсурська балада Мзекала
    7. 1967 — Інші нині часи Тасія
    8. 1967 — Хтось спізнюється на автобус (новела у кіноальманаху «Повернення усмішки»)
    9. 1968 — Повернення усмішки
    10. 1969 — Колір граната
    11. 1969 — Не журись! Софіко
    12. 1970 — Рубежі
    13. 1970 — Чермен
    14. 1972 — Тепло твоїх рук Сидонія
    15. 1973 — Заклик
    16. 1973 — Мелодії Верійського кварталу Вардо
    17. 1975 — Переполох
    18. 1976 — Хлоп'ята з Бузкової вулиці
    19. 1977 — Прийди в долину винограду
    20. 1977 — Дерево бажання
    21. 1977 — Комедія помилок
    22. 1977 — Береги Нано
    23. 1978 — Кілька інтерв'ю з особистих питань Тамро
    24. 1978 — Аревік Аревік
    25. 1979 — Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників Заміра, мати Алі-баби
    26. 1980 — Ляпас Турванда
    27. 1982 — Шукайте жінку Аліса Постік
    28. 1984 — Покаяння
    29. 1984 — Розповідь досвідченого пілота
    30. 1984 — Легенда про Сурамську фортецю
    31. 1984 — Канікули Петрова і Васєчкина, звичайні і неймовірні
    32. 1985 — «Мільйон у шлюбному кошику» Джулія
    33. 1987 — Загін
    34. 1988 — Ашик-керіб
    35. 1990 — Сповідь мати
    36. 1991 — Блукаючі зірки мати Гоцмаха
    37. 1992 — Острів Бабуся
    38. 1992 — Я обіцяла, я піду
    39. 1992 — Політ нічного метелика
    40. 1992 — Параджанов: Остання весна
    41. 1997 — Зоряна ніч у Камергерському Учасниця сценки
    42. 2000 — Ковчег
    43. 2002 — Тільки раз
    44. 2005 — Серенада місячної долини
    45. 2005 — Продається дача
    46. 2006 — Маяк

    Примітки

    1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ Умерла Софико Чиаурели. Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
    4. ↑ Померла видатна акторка Софіко Чіаурелі//«[[УНІАН]]». Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
    5. ↑ Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

    Посилання

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софіко_Чіаурелі&oldid=43715706