Олександрівка (Лубенська міська громада)
| село Олександрівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Тер. громада | Лубенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040030370026742 |
| Облікова картка | Олександрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 619 |
| Поштовий індекс | 37570 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°55′28″ пн. ш. 32°54′11″ сх. д. / 49.92444° пн. ш. 32.90306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
91 м |
| Відстань до обласного центру |
154 км |
| Відстань до районного центру |
13,8 км |
| Найближча залізнична станція | Терни |
| Відстань до залізничної станції |
8,9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37570, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Михнівці |
| Сільський голова | Король Марія Юхимівна |
| Карта | |
  Олександрівка | |
 Олександрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Олекса́ндрівка — село в Україні, у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 618 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Михнівська сільська рада.
Географія
Село Олександрівка знаходиться на правому березі річки Сліпорід, яка через 5 км впадає в річку Сула, вище за течією примикає село Михнівці, на протилежному березі - село В'язівок. Відстань до райцентру становить близько 13 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Історія
В період Гетьманщини село входило до Лукомльської сотні Лубенського полку. Зокрема, воно значиться в цій сотні в Генеральному слідстві про маєтності Лубенського полку 1729 - 1730 рр. та у Ревізії Лубенського полку 1747.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 699 осіб, з яких 298 чоловіків та 401 жінка[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 613 осіб[4].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530529, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 372 виборці, явка 85,22%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 47,78%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 23,42%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 8,86%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 28,98%, за Фахраддіна Мухтарова (самовисування) — 23,25%, за Ігорія Лінчевського (самовисування) — 10,19%[6].
Економіка
- Молочно-товарна та свино-товарна ферми.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,71 % |
| російська | 1,29 % |
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І ст.
- Клуб.
Відомі люди
У селі народилися:
- Олександр Михайлюк (?—?) — український кобзар.
- Шемет Володимир Михайлович (1873—1933) — український громадський і політичний діяч. Активний член Братства тарасівців, співзасновник УНП (1902). Гласний Лубенської міської думи, член Української Центральної Ради.
- Шемет Сергій Михайлович (1875—1957) — український громадський та політичний діяч, журналіст та діяч монархічного руху. Один із засновників Української Партії Хліборобів — Демократів.
- Шемет Микола Михайлович (1882—1917/18) — український громадський та політичний діяч, журналіст. Один з засновників Української Народної Партії.
- Соломаха Катерина Марківна (1920—2003) — новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу імені Леніна Лубенського району Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань. Герой Соціалістичної Праці.
- Марченко Євгеній Вікторович (1998—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Примітки
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територі�� територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
