Варваринці
| село Варваринці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Тер. громада | Микулинецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61040290040095032 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1718 | ||||
| Населення | 1 357 | ||||
| Площа | 2,318 км² | ||||
| Густота населення | 585.420 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48126 | ||||
| Телефонний код | +380 3551 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°21′4″ пн. ш. 25°36′20″ сх. д. / 49.35111° пн. ш. 25.60556° сх. д. | ||||
| Водойми | Серет, Нішла | ||||
| Відстань до районного центру |
4 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 | ||||
| Карта | |||||
  Варваринці | |||||
 Варваринці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Варва́ринці — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільраді (до 2020 року). Населення — 1357 осіб (2001).
Географія
Село Варваринці розташоване в лісостеповій зоні, південно-східної Галичини, у долині річки Серет біля впадіння в неї річки Нішла, на захід від Теребовлі. Відстань від центру громади — 12 км, від районного — 25 км. На півдні межує з селом Струсів, від якого тягнеться Струсівський ліс, на півночі з селом Налужжя, а на північному заході з селом Ладичин.
Назва
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Грудень 2024) |
Існує легенда, яка розповідає історію походження села. Давним-давно, коли ще монголо-татарські орди нападали на наші землі, спустошували і спалювали поселення людей свята Варвара захистила жителів села від навали ворогів. А було це так. Неначе смерч сунули монголо-татарські орди українською землею. Люди дізналися, що вороги наближаються до села і вирішили знайти притулок у лісі. Збираючи свої немудрі пожитки, люди ��рихопили із собою образ святої Варвари. Коли монгольські орди були вже близько, відчуваючи небезпеку, люди почали ревно молитися до святої Варвари. Вони просили в неї захисту і порятунку. Великомучениця почула щирі благання мешканців села і враз сталося диво. Довкола все оповилося темрявою, страшна чорна хмара закрила небо. Було настільки темно, страшно, що люди навіть не бачили одне одного. Вороги зрозуміли, що відбувається щось страшне і раптово повернули свої війська назад. Жителі та їх оселі були врятовані від неминучої загибелі. Так Варвара врятувала мешканців села від смерті. І стала покровителькою і заступницею для них у всіх справах. І на честь цієї святої люди назвали село Варваринці. Пізніше, збудувавши храм, щоб виразити свою вдячність і поклоніння.
Історія
Перша писемна згадка — 1439.
Згадується 18 грудня 1447 року в книгах галицького суду[1].
Положення села, з його горбистим рельєфом і лісом давало дужі добрі оборонні можливості під час Першої і Другої світових воєн, через що дуже потерпіло і було сильно зруйноване.
Велику роль у формуванні національної свідомості селян Варваринців мали парохи о. Ярослав Мандичевський, о. Савин Дурбак та о. Савин Дикайло, які були дуже активними як в церковному, так і в громадському житті.
У селі у 1904 р. було засновано читальню «Просвіта». Через Повітовий Союз у Теребовлі у Варваринцях було споруджено кооперативу, організаторами якої були Михайло Паращук, М. Силович та Скакун Микола. Також з 1905 року діяла організація «Сокіл».
З Варваринець походить обласний провідник ОУН Львівської області Осип-Михайло Шкамбара.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610874, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 1030 виборців, явка 51,07%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,89%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,34%, за «Голос» — 11,85%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,97%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 21,61%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,57%[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1354 | 99.78% |
| російська | 3 | 0.22% |
| Усього | 1357 | 100% |
Символіка
Герб
У синьому полі свята Варвара з золотим волоссям, у срібній одежі, з золотим німбом навколо голови, у правиці тримає срібний меч, у лівиці — зелену пальмову гілку. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний для Варваринців — золотою сільською короною, що свідчить про статус поселення.
Прапор
Квадратне синє полотнище, посередині — покладені навхрест білий меч та жовта пальмова гілка.
Мікротопоніми
Назви піль села Варваринці:
- Брочовиця.
- Руліса.
- Чабаки[5].
Поширені прізвища
Ангельський, Бойко, Будний, Гевко, Дорош, Дребницький, Жабський, Костецький, Луцків, Скакун, Цибушник, Чабан[5].
Пам'ятки
У селі також є мурована церква святої великомучениці Варвари, збудована 1870 року. У 1942 році недалеко від церкви тут було висипано високу могилу на честь полеглих у боротьбі за волю України. У 1990 році вона була відновлена після того, як її зруйнували більшовики.
Насипано могилу з пам'ятним знаком на честь полеглих за волю України (1990; відновлено), споруджено 7 «фігур» святих.
У жовтні 2016 року відкрито та освячено меморіальну дошку Андрію Мазуру на фасаді Варваринської загальноосвітньої школи[6][7].
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I—II ступеня, бібліотека.
Відомі люди
- Мазур Андрій Євгенович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народилися
- Людмила Курило (до шлюбу Якубівська) — докторка економічних наук, професорка, академік Академії наук вищої освіти України, Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня
- Паращук Михайло Іванович — український і болгарський архітектор, скульптор і громадський діяч.
- Шкамбара Осип Михайло Петрович — обласний провідник ОУН Львівської області (1942—1944).
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святої Великомучениці Варвари 1870 р -
Річка Серет біля села -
Капличка -
Клуб -
Школа -
Сільська вулиця
Примітки
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12/ — S. 167. — № 1903 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — С. 174.
- ↑ На Теребовлянщині відкрили меморіальну дошку Андрію Мазуру. 18 жовтня 2016.
- ↑ На Теребовлянщині відкрили меморіальну дошку Героєві АТО Андрію Мазуру (ФОТО). 17 жовтня 2016.
Література
- Івахів Г., Скасків І., Уніят В. Варваринці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 234—235. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ониськів М., Яблонська Л. Варваринці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 222. — ISBN 966-528-197-6.
- Буртник В. Шлях до волі.
- Warwaryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 119. (пол.)