Бенюк Богдан Михайлович
| Богдан Михайлович Бенюк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 26 травня 1957 (67 років) Битків, Надвірнянський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | Українець | |||
| Діяльність | актор театру і кіно | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка | |||
| Членство | Верховна Рада України VII скликання | |||
| Роки активності | 1978 — тепер. час | |||
| Жанр | кінематограф, театр і телебачення | |||
| Посада | народний депутат України[1] | |||
| Партія |  ВО «Свобода» | |||
| Конфесія | Українська православна церква Київського патріархату[джерело?] | |||
| Брати, сестри | Бенюк Петро Михайлович | |||
| Діти | Мар'яна, Олеся, Богдан | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії |
| |||
| Звання |
| |||
| IMDb | ID 0073101 | |||
| ||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Свобода | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
|
| |||
Богда́н Миха́йлович Беню́к (нар. 26 травня 1957, смт Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український актор театру та кіно, Народний артист України[2] (1996), антрепренер, політик, народний депутат України 7-го скликання (другий у виборчому списку[3] політичної партії ВО «Свобода» на виборах до Верховної Ради 2012 року).
Разом з Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999)[4].
Тимчасово, на період дії воєнного стану, до проведення конкурсу на заміщення посади, призначений з 8 листопада 2022 року директором — художнім керівником Київського Театру на Подолі (наказ Департаменту культури КМДА від 4 листопада 2022 року)[5][6].
1978 — закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
1978–1980 — працював у Київському театрі юного глядача.
З 1980 — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві, протягом ряду років — у числі провідних.
1989–1994 — не припиняючи роботу в театрі, працював старшим викладачем у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
Улітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[7]
З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми в Київському національному університеті імені Карпенка-Карого[8]. З 8 листопада 2022 року тимчасово, на період дії воєнного стану, призначений директором — художнім керівником Київського Київського академічного драматичного театру на Подолі.
27 березня 2014 року внесений до опублікованого на сайті парламенту Криму списку осіб, перебування яких на території Криму є небажаним[9].
У 2015 році обраний депутатом Київської міської ради від ВО «Свобода».
9 листопада 2022 року очолив київський Театр на Подолі.[10][11]
Вів розважальні телепрограми — кулінарну «Шоу самотнього холостяка» (Перший національний), «Біла ворона» (1+1), політично-гумористичну «Отака дурня, малята. Вечірня казка від діда Богдана» (Ukraine World News).[12]
Одружений, має трьох дітей — дочок Мар'яну та Олесю, а також сина Богдана[13].
Старший брат — актор Петро Бенюк (1946—2019).
Був членом Партії зелених України (1997 — ?). Нині заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода», член Політвиконкому ВО «Свобода».
Вересень 2007 — № 4 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2007.
Травень 2008 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на позачергові вибори до Київської міської ради.
Жовтень 2010 — № 1 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на вибори до Київської обласної ради.
Жовтень 2012 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2012.
18 березня 2014 року разом із двома іншими народними депутатами від ВО «Свобода», Ігорем Мірошниченком та Андрієм Іллєнком, із застосуванням фізичної сили змусив Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення з посади т.в.о. генерального директора НТКУ. Цю подію на своєму каналі транслював прес-секретар партії Олександр Аронець.[14][15] Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав неприпустимими дії «свободівців» в НТКУ.[16]
- Віка та Онисим — «Вікентій премудрий» Я. Стельмах
- Юнга — «Загибель ескадри» О. Корнійчук
- Павлик — «Фараони» О. Коломієць
- Пила — «Сон літньої ночі» В. Шекспір
- Комсорг — «Прощання в червні» Вампілов
- Роберто, Велутто — «Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д. Скарніччі й Р. Тарабузі
- Левурда і другий кум — «Конотопська відьма» Б. Жолдак
- Пастрана — «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна
- Патісоне — «Сміх і сльози» С. Міхалков
- Солдатик — «Регіон» М. Зарудний
- Терешко Колобок — «Трибунал» А. Макайонок
- Віля — «Дикий ангел» О. Коломієць
- Печінка — «Фронт» О. Коломієць
- Крісті Мегон — «Хвацький молодець — гордість Західного краю» Дж. Мілінгтон Сінг
- Славко — «Злива» О. Коломієць
- Жених — «Бронзова фаза» М. Зарудний
- Самурай — «Бунт жінок» Хікмет, Комісаржевський
- Евріал, Охрім — «Енеїда» І. Котляревський
- Дід Мороз — «Дванадцять місяців» С. Маршак
- Беніто Муссоліні — «Остання вистава» Мюллер
- Юнак — «Кабанчик або Біля моря»
- Перукар — «Аукціон» Гараєва
- Кіт Бегемот — «Майстер і Маргарита» М. Булгаков
- Сіре мишеня — «День народження кота Леопольда» Хайт
- Чорт — «Різдвяна ніч» М. Гоголь
- Щирий — «Момент»
- Мотл — «Тев'є-Тевель» Ш. Алейхем
- Плаксій — «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко
- Король Франції — «Біла Ворона» Г. Татарченко
- Горобець — «Вій» М. Гоголь
- Калитка — «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий
- Той, що греблі рве — «Лісова пісня» Леся Українка
- Юркович — «Талан» М. Старицький
- Цахес — «Крихітка Цахес» Гофман
- Швейк — «Швейк» Я. Гашек
- Онисим — «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмах
- Собакевич — «Брате Чичиков» М. Гоголь
- Санчо Пансо — «Останній Дон Кіхот» М. і С. Дяченки
- Елфрід Дулітл — «Пігмаліон» Б. Шоу
- Яго — «Отелло» В. Шекспір
- Езоп — «Езоп» Гільєрме Фігейредо
- Кочкарьов — «Одруження» М. Гоголь
- Ян — «Сентиментальний круїз» Тамара Кандала
- Нік — «Не боюсь сірого вовка» Е. Олбі
- 1971–2009 — Телефон поліції - 102
- 1975–1976 — Хвилі Чорного моря — Чабан
- 1976 — Ати-бати, йшли солдати — Кринкін
- 1976 — Свято печеної картоплі
- 1978 — Дипломати мимоволі
- 1978 — На вербі груші
- 1979 — Женці
- 1980 — Крупна розмова — Гойда
- 1981 — Вони були акторами — абітурієнт
- 1982 — Жіночі радощі й печалі — Юлій Дубровін
- 1983 — Миргород та його мешканці — Антон Прокофьєвич Голопузь
- 1983 — Щастя Никифора Бубнова — Очеретін
- 1984 — Загублені в пісках
- 1985 — Як молоді ми були
- 1987 — Жив-був Шишлов — Пасинков
- 1987 — Філер
- 1987 — Голий — людина на судні
- 1988 — Дама з папугою — Жора
- 1988 — Дорога в пекло — Павло
- 1988 — Камінна душа — Кудиль
- 1988 — Любов до ближнього — чоловік
- 1990 — Конотопська відьма
- 1990 — Імітатор
- 1990 — Сеніт зон (Санітарна зона) — перший стрілочник
- 1991 — Вірний Руслан (Історія вартового собаки)
- 1991 — Тримайся, козаче!
- 1991 — Із житія Остапа Вишні
- 1991 — Капітан Крокус — клоун Коко
- 1991 — Кому вгору, кому вниз
- 1992 — Постріл у труні — господар автомайстерні
- 1992 — Для домашнього огнища
- 1992 — Сорочка зі стьожкою — недоторканий
- 1993 — Браві хлопці — підполковник Скелет
- 1993 — Золоте курча — Борсук
- 1993 — Фучжоу — Горілий
- 1995 — Москаль-чарівник — солдат Ліхой
- 1995 — Об'єкт «Джей» — Богдан
- 1997 — Сьомий маршрут
- 2000 — Чорна рада
- 2003 — Завтра буде завтра — підкуплений начальник міліції
- 2006 — Утьосов. Пісня завдовжки з життя — Леонід Осипович Утьосов
- 2007 — Коли її зовсім не чекаєш — Петро
- 2007 — Ліквідація — Леонід Утьосов
- 2008 — Таємничий острів — недоумкуватий
- 2009 — Кандагар — бортінженер Роман Вакуленко
- 2010 — Ми з джазу 2
- 2011 — Мисливці за діамантами — Піценко, капітан міліції
- 2013 — Іван Сила
- 2015 — Урсус — Хома Гоголь
- 2015 — Тепер я буду любити тебе
- 2018 — Таємний щоденник Симона Петлюри — Михайло Грушевський
- 2018 — Лайко: ром у космосі — Леонід Брежнєв
- 2019 — Тарас. Повернення — Дядька
- 2020 — Мати Апостолів —Федір
- 2021 — Небо-парасолька — Дідусь Алексіс
- 2023 — Капітан Бровари — таксист Ігор
- 2023 — Мій карпатський дідусь — дідусь
- 2024 — Хазяїн 2. На своїй землі — Пузир
- 1980 — «Капітошка» (Вовченя в 1-й серії)
- 1983 — «Миколине багатство»
- 1985 — «Дівчинка та зайці»
- 1989 — «Три Паньки» (читає текст)
- 1994 — «Історія одного Поросятка» (читає текст)
- 1996 — «Вій»
- 1997 — «Покрово-Покрівонько...»
- 1997 — «Як метелик вивчав життя» (читає текст)
- 1998 — «Синя шапочка»
- 2008 — «Маленький великий пес»
- 2020 — «Віктор Робот»
- 1937 — Білосніжка і семеро гномів — Мудрик
- 1997 — Геркулес — Філ
- 2001 — Шрек — Шрек
- 2002 — Планета скарбів — Джон Сільвер
- 2007 — Реальні кабани — Боббі
- 2007 — Шрек Третій — Шрек
- 2007 — Шрек: Різдво — Шрек
- 2009 — Старі пси— Чарлі
- 2009 — Захоплення підземки 123 — Райдер
- 2010 — Одного разу в Римі — Ел Руссо
- 2010 — Історія іграшок 3 — плюшевий ведмідь Татко
- 2010 — Шрек назавжди — Шрек
- 2012 — Лоракс — лісовик Лоракс
- 2016 — Angry Birds у кіно — Леонард
- 2019 — Angry Birds у кіно 2 — Леонард
- Заслужений артист УРСР (1988)
- Народний артист України (1996)
- Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (1998)
- Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2008)
- Лицар Ордену «За заслуги»:
- Лауреат театральної премії «Київська пектораль»:
- 1994 — за роль Юркевича у виставі «Талан» М. Старицького,
- 2001 — за роль Собакевича у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем
На 7 Міжнародному театральному фестивалі англ. Academy of Performing Arts Awards в Пекіні отримав нагороду в номінації «За кращу чоловічу роль» (2017).[20]
Найкраща чоловіча роль іспанського фестивалю Calella Film Festival у фільмі "Мій карпатський дідусь"(2024).[21][22]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Указ Президента N1016/96 30 жовтня 1996. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ ВО «Свобода» оголосила свій виборчий список. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 9 вересня 2012.
- ↑ Про Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв». Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 18 лютого 2009.
- ↑ Бенюк очолив київський Театр на Подолі. «Українська правда» (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ «Мистецтво не може бути без політики» — новий директор Театру на Подолі Богдан Бенюк. «Українська правда» (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Богдан Бенюк - Я люблю свою країну.
- ↑ І кафедра акторського мистецтва та режисури драми. КНУТКТ. Архів оригіналу за 03.09.2018. Процитовано 03.09.2018. [Архівовано 2018-09-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Сепаратисты составили список персон нон-грата в Крыму. www.unian.net (рос.). Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Богдан Бенюк очолив київський Театр на Подолі.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Ukraine World News: канал із Бенюком, Жидковим і «стійкою національною позицією»
- ↑ Богдан Бенюк — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 7 грудня 2021. Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ прямого ефіру на каналі «Аронець LIVE». Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014. [Архівовано 2014-03-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Прем'єр-міністр України назвав неприпустимими дії народних депутатів на НТКУ [Архівовано 19 березня 2014 у Wayback Machine.] — Урядовий портал
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 27 березня 2010 року № 455/2010 «Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
- ↑ Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Вітаємо переможців. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ Богдан Бенюк отримав престижну нагороду за роль у фільмі "Мій карпатський дідусь", який знімали на Верховинщині (фото) – Версії (укр.). 23 листопада 2024. Процитовано 27 листопада 2024.
- ↑ Горлач, Поліна (11 листопада 2024). Богдан Бенюк отримав нагороду за найкращу чоловічу роль іспанського кінофестивалю Calella Film Festival (укр.).
- Богдан Бенюк: Я буду головою СБУ / Інтерв'ю радіо Holos.fm // ВІДЕО
- Богдан Бенюк [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Kino-teatr.ua
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Фільмографія на animator.ru [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт про Богдана Бенюка
- Бенюк Богдан Михайлович на openua.net
- Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Д. Шурхало. Розмова про політику [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Богдан Бенюк [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Богдана Бенюка
- «Ой, мамочка!» («Кандагар» навіяв…) [Архівовано 5 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Богдан Бенюк - Я люблю свою країну на YouTube
- Новітня історія України. Галичина. — Т. 1. — Київ, 2004. — С. 44. — ISBN 966-7953-47-5.
- Богдан Бенюк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Кроп Т. Богдан Бенюк: Парламент не працює, тому що я зайнятий у театрі. [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр. — 2013. — 3 серп.
- Рудаков Микола Іванович.Автографи майстрів. — К. : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: фотогр.,с.7-8 — ISBN 966-7025-05-5
- Рудаков Микола.Актор, співак і….холостяк.// Урядовий кур'єр: газета.-1996,26 березня.
- Богдан Бенюк, актор театру і кіно, професор. Жодне покоління українців не виросло, щоб не отримати знущань від росії Укрінформ, 1 жовтня 2022
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0_x72pc · GND: 143921797 · ISNI: 000000006814663X · LCCN: no2009131340 · VIAF: 96884747 |
- Народились 26 травня
- Народились 1957
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Лауреати Шевченківської премії 2008 року
- Лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка
- Заслужені артисти УРСР
- Народні артисти України
- Уродженці Биткова
- Українські актори
- Українські антрепренери
- Актори Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
- Актори озвучування України
- Депутати Київської міської ради
- Депутати Київської обласної ради
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени Партії зелених України
- Члени ВО «Свобода»
- Члени НСТДУ
- Лауреати премії «Київська пектораль»