Junkers Ju 390
| Junkers Ju 390 | |
|---|---|
 | |
| Junkers Ju 390 | |
| Призначення: | Бомбардувальник Далекий розвідник |
| Перший політ: | 20 жовтня 1943 |
| Прийнятий на озброєння: | 1944  |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | жовтень 1943 - квітень 1945 |
| На озброєнні у: | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Junkers і Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd |
| Виробник: | Junkers Flugzeug- und Motorenwerke |
| Всього збудовано: | 1 (2) |
| Крейсерська швидкість: | 456 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 505 км/год |
| Бойовий радіус: | 4.000 км |
| Дальність польоту: | 10.000 км |
| Бойова стеля: | 6000 м |
| Довжина: | 34,20 м |
| Висота: | 6,89 м |
| Розмах крила: | 50,32 м |
| Шасі: | прибираються |
| Двигуни: | 6×BMW 801G-2 |
| Тяга (потужність): | 6×1700 к.с. |
| Гарматне озброєння: | 8×20-мм |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | понад 10.000 т кг |
| Кулеметне озброєння: | 8×13-mm-MG-131 |
Junkers Ju 390 у Вікісховищі | |
Junkers Ju 390 — німецький літак типу Amerikabomber[de] завершального етапу Другої світової війни розробки Junkers. Стартуючи з Франції, Ju 390 повинен був бомбардувати Нью-Йорк, міста східного узбережжя США і повертатись назад.
Прототип Ju 390 збудували 1943 з використанням дещо видовженого фюзеляжу Ju 90 V6 і довших на 8 м нових крил з 6 моторними гондолами і 4 стійками шасі, більші хвостові стабілізатори. У задній частині фюзеляжу знаходився транспортний люк. У конкурсі на дальній бомбардувальник спочатку поступився Messerschmitt Me 264.
Прототип Ju 390 V1 виконав 20 жовтня 1943 перший п��літ як неозброєний транспортний літак. Розглядалась можливість використання його як дальнього морського розвідувального літака. Під час випробувань літав з випробовувальної бази Рехлін[de] біля Мюрица до Праги. Там успішно проходила програма повітряного дозаправлення.
У листопаді 1944 перелетів на базу Junkers у Дессау, де був модернізований. У квітні 1945 задля недопущення захоплення літака союзниками був спалений.
Другий літак Ju 390 V2 у Дессау чи Мерсенбурзі не був добудований до завершення війни. За деякими даними 3 лютого 1945 він був перекинутий в Лерц.
У 1941—1943 рр. поряд з 6-моторним Ju 390 розглядались варіанти 8-моторного Ju 290/8mot, як поєднання двох 4-моторних Ju 290Z (Ju 490), що не було прийнято міністерством авіації.
Для виробництва розглядались наступні модифікації Ju 390:
- Ju 390 A: транспортний
- Ju 390 B: морський і дальній розвідник
- Ju 390 C: дальній бомбардувальник
- Ju 390 D: пасажирський
- Wolfgang Wagner: Hugo Junkers Pionier der Luftfahrt — seine Flugzeuge; Aus der Reihe: Die deutsche Luftfahrt, Band 24, Bernard & Graefe Verlag, Bonn 1996, ISBN 3-7637-6112-8 (нім.)
- Horst Lommel: Vom Höhenaufklärer bis zum Raumgleiter 1935—1945, Geheimprojekte der DFS. Motorbuch Verlag, Stuttgart 2000, ISBN 3-613-02072-6 (нім.)
- Heinz J. Nowarra: Die Deutsche Luftrüstung 1933—1945, Band 3, Bernard & Graefe Verlag, 1993, ISBN 3-7637-5464-4 (Gesamtwerk), ISBN 3-7637-5467-9 (Band 3) (нім.)
