Перейти до вмісту

China Southern Airlines

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
China Southern Airlines
Дата створення / заснування 1991
Зображення
Країна  КНР[1]
Вузловий аеропорт Чунцин-Цзянбей, Міжнародний аеропорт Байюнь, Дівопу (аеропорт) і Пекін-Дасин (аеропорт)
Організаційно-правова форма акціонерне товариство
Місце заснування Гуанчжоу
Власник China Southern Air Holding Companyd[2] і Nan Lung Holdingd
Дочірня організація Xiamen Air, Chongqing Airlines і GAMECOd
Є власником Xiamen Air, Chongqing Airlines і GAMECOd
Розташування штаб-квартири Гуанчжоу[3][4][1] і Гуанчжоу[5][6]
Біржа SSE600029 і SEHK1055[7]
На заміну CAAC Airlinesd
Програма винагороди Sky Pearl Clubd[8]
Адреса 广东省广州市白云区齐心路68号[9]
Кількість підписників у соціальних мережах 63 362
Обліковий код авіакомпанії 784
Код авіакомпанії IATA CZ
Код авіакомпанії ICAO CSN
Офіційний сайт(кит.)(англ.)
CMNS: China Southern Airlines у Вікісховищі

Китайські Південні авіалінії (кит.: 中国南方航空公司, піньінь: Zhōngguó Nánfāng Hángkōng Gōngsī; англ. China Southern Airlines) — авіакомпанія, що базується в Гуанчжоу провінції Ґуандун, КНР, здійснює місцеві, регіональні та міжнародні рейси.[10] Китайські Південні авіалінії — найбільша азійська авіакомпанія за розміром флоту, найбільший авіаперевізник Азії, 7-а в світі авіакомпанія з перевезення місцевих пасажирів, 7-а в світі авіакомпанія за пасажирообігом регулярних рейсів у пасажиро-кілометрах. Китайські Південні авіалінії — найбільший за кількістю перевезених пасажирів авіаперевізник Китаю. Китайські Південні авіалінії перевозять більше вантажів на місцевих лініях, ніж інші авіакомпанії.[11] Член альянсу SkyTeam.

Головними аеропортами є Міжнародний аеропорт Гуанчжоу Джоукоу та Столичний аеропорт Пекіна.

Мають акредитацію IATA з безпеки IOSA (IATA Operations Safety Audit).[12]

China Southern Airlines котирується на Шанхайській та Гонконзькій фондових біржах : SSE60029, SEHK1055.

Історія

[ред. | ред. код]

Створена в 1989.

У 1996 почали відкривати далекомагістральні міжконтинентальні маршрути, першим таким маршрутом став Гуанчжоу-Пекін-Амстердам.

У березні 1997 відкрито маршрут Гуанчжоу-Лос-Анджелес, який став їх найдовшим маршрутом. Цей рейс увійшов в історію як перший безпосадковий рейс дводвигунового Boeing 777 через Тихий океан.

У червні 1997 розмістили свої акції на біржах Нью-Йорка і Гонконгу, отримавши 700 млн дол.

У липні 2000 відкрито ще два далекомагістральні маршрути, в Сідней і Мельбурн. Міністерство цивільної авіації Китаю (CAAC) вибрала авіалінії як одну з трьох авіакомпаній-лідерів реструктуризації авіатранспортної галузі Китаю. У підсумку, 4 серпня 2000 злилися з Zhongyuan Airlines.

У січні 2003 поглинула Китайські північні авіалінії і її підрозділи Beiya Airlines і China Northern Swan, а також China Xinjiang Airlines, отримавши їх місцеві маршрути.

У листопаді 2004 придбання було закінчено поглинанням холдингу, якому належали Китайські північні авіалінії і China Xinjiang[10].

У 2004 пасажирообіг компанії досяг 40 млн пасажирів на рік, а авіакомпанія увійшла в 10 найбільших авіаперевізників світу. Порівняно з іншими китайськими авіакомпаніями Китайські Південні авіалінії мають найбільший флот, найбільшу внутрішню маршрутну мережу і найбільшу частотність рейсів.

У 2012 авіакомпанія перевезла понад 86 000 000 пасажирів, займаючи таким чином 3 місце в світі.

Airbus A321 Китайських Південних авіаліній в аеропорту Сін-Тітосе
Boeing 777-200 Китайських Південних авіаліній в аеропорту Кансай, Осака, Японія
Осідок

Власниками авіакомпанії є China Southern Air Holding (50,3 %), а також приватні інвестори з Гонконгу і з-за кордону (акціонери H) (26,84 %), а також приватні китайські інвестори (акціонери A) (22,86 %). Станом на березень 2013 року в авіакомпанії працювало понад 80 тис осіб.

У 2007 обійшли All Nippon Airways і Japan Airlines за кількістю перевезених пасажирів і стали найбільшим пасажирським перевізником Азії. Крім того, серед найбільших авіаперевізників це найбільш швидкозростаюча авіакомпанія Азії за розміром флоту (крім авіакомпаній-дискаунтерів).

Планує значно розширити свою міжнародну маршрутну мережу з хабів в Пекіні та Гуанчжоу.[13]

28 серпня 2004 авіакомпанія підписала Меморандум про взаєморозуміння з альянсом SkyTeam.

15 листопада 2007 офіційно стали 11-м повноправним членом альянсу SkyTeam, ставши першою авіакомпанією з континентального Китаю, увійшла у світовий альянс авіаперевізників.[14][15]

У 2011 отримала звання Four Star Airline, за версією самого авторитетного рейтингового агентства SkyTrax.

Є першим і єдиним оператором найбільшого пасажирського літака Airbus A380 в КНР.

Фінансові показники

[ред. | ред. код]

У 2008-2009 фінансовому році компанія зазнала чистих збитків у 4,8 млрд юанів ($700 млн)[16].

Рейси

[ред. | ред. код]

10 вересня 2007 оголосили про відкриття нових щоденних рейсів в Європу і Північну Америку в 2008 і 2009, в тому числі рейси Пекін-Нюарк (з липня 2008), Гуанчжоу-Москва (жовтень 2008), Пекін-Детройт (березень 2009), Пекін-Лондон (березень 2009), Гуанчжоу-Ванкувер (липень 2009).[17] За неофіційними повідомленнями Китайські Південні авіалінії також розглядали можливість відкриття регулярних рейсів в Ригу з жовтня 2008.[18] Китайські Південні авіалінії також здійснюють два рази в тиждень рейс з Гуанчжоу в Лос-Анджелес, а рейс Гуанчжоу-Пекін-Амстердам здійснюється вже протягом 11 років. Також здійснюються рейси Париж-Гуанчжоу. Китайські Південні авіалінії оголосила про замовлення на нові Airbus A380 і Boeing 787 для роботи на нових маршрутах. З цього часу стало відомо про затримки з поставками літаків, однак про коригування планів відкриття нових маршрутів авіакомпанія не повідомляла.

З початку листопада 2010 запустила щоденний рейс Гуанчжоу-Москва з транзитною зупинкою в Урумчі.

У кінці 2010 запущені щоденні рейси з Гуанчжоу в Сідней і Мельбурн.

У квітні 2012 відкрила пряме сполучення з Новою Зеландією, запустивши щоденний рейс з Гуанчжоу в Окленд.

З 6 червня 2012 відкрила новий рейс в Лондон з Гуанчжоу.

З 19 червня 2013 починає виконання прямих безпосадкових перельотів за маршрутом Москва-Гуанчжоу-Москва на літаку Airbus A-330.

Кодшерінгові угоди

[ред. | ред. код]

Китайські Південні авіалінії мають кодшерінгові угоди з такими авіакомпаніями:

Airbus A321 Китайських Південних авіаліній в аеропорту Сін-Тітосе

Флот станом на жовтень 2016:

Флот авіакомпанії Китайські Південні авіалінії
Тип Всього Пасажирів

(Перший/Економ)

Маршрути Примітки Фото
Airbus A319-100 35 128 (8/120) Місцеві рейси, Азія, Іркутськ
Airbus A320-200 123

(27 замовлено)

158 (8/150) Місцеві рейси, Азія
Airbus A321-200 87

(13 замовлено)

185 (16/169) Місцеві рейси, Азія, Іркутськ, Хабаровськ
Airbus A330-200 16
264 (24/240) Місцеві рейси,

Осака, Лагос, Сідней,
Мельбурн, Дубай

1 борт в лівреї SkyTeam
Airbus A330-300 21(17 замовлено) 292 (4/24/264) Місцеві рейси, Азія, Гонконг Нова трьохкласна компоновка
Airbus A380-800 5 506 (8/70/428/) Міжнародні рейси
Boeing 737-300 3 145 (145) Місцеві рейси
Boeing 737-700 28 145 (145) Місцеві рейси, Азія 6 літаків обладнані вінглетами
Boeing 737-800 137

(1 замовлено)

167 (8/159) Місцеві рейси, Азія 74 з вінглетами, 1 в лівреї SkyTeam
Boeing 757-200 10 200 (8/192) Місцеві рейси, Азія, Тегеран, Новосибірськ
Boeing 777-200 4 380 (24/356) Місцеві рейси, Сайпан, Осака, Токіо
Boeing 777-300ER 10
402(30/48/324) Детройт, Н'юарк, Ванкувер, Москва 1 борт в лівреї SkyTeam
Boeing 787-8 10 228(4/24/200) Детройт, Н'юарк, Ванкувер, Москва
Boeing 787-9 12 замовлено н/д н/д поставки з 2018 по 2020 рік
Comac C919 (20 замовлено) Внутрішні рейси
Embraer E-190 20 98 (6/16/76) Місцеві рейси Взяті в лізинг у CLC

У червні 2007 Китайські Південні авіалінії передали 3 Airbus A320 своєму підрозділу Chongqing Airlines.

Вантажний флот

[ред. | ред. код]

Вантажний підрозділ Китайських Південних авіаліній, China Southern Cargo, здійснює рейси в США, Європу і Азію.

Флот China Southern Cargo
Тип Разом Місткість Примітки Фото
Boeing 747-400F 2
Boeing 777-200LRF 12 Введення в експлуатацію: 2008

Середній вік флоту складає 6.9 років станом на липень 2008.[19]

Інциденти та авіакатастрофи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Global LEI index
  2. Річний звіт
  3. http://web.archive.org/web/20190617153619/https://www.csair.com/en/about/investor/yejibaogao/2019/resource/c0bdc4d0789ce1cdcefe8cffef45749d.pdf — С. 6 (PDF p. 8/279).
  4. https://www.csair.com/tw/tc/about/touzizheguanxiz/dongmixinxiang/
  5. https://web.archive.org/web/20101127044254/http://www.csair.com/en/Investor/index.asp
  6. https://www.csair.com/newh5/cn/tourguide/faq/reserve/e-ticket/
  7. https://www.hkex.com.hk/eng/invest/company/profile_page_e.asp?WidCoID=1055&WidCoAbbName=&Month=&langcode=e
  8. https://skypearl.csair.com/cn/
  9. https://www.csair.com/us/zh/about/touzizheguanxiz/dongmixinxiang/
  10. а б Directory: World Airlines, Flight International (3 квітня 2007), стор 65.
  11. China Southern Airlines website [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.], на китайській мові
  12. IATA. Архів оригіналу за 29 квітня 2008. Процитовано 2 листопада 2016. [Архівовано 2008-04-29 у Wayback Machine.]
  13. China Southern Announces Large-Scale International Boost; world's Fastest Growing Airline To Launch 10 New International Routes; Guangzhou To Serve As Hub In Major Airline Expansion. Архів оригіналу за 9 листопада 2008. Процитовано 2 листопада 2016.
  14. SkyTeam FAQ and Travel Tips — SkyTeam. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 2 листопада 2016. [Архівовано 2007-06-22 у Wayback Machine.]
  15. Newsticker — Nachrichten-Newsticker von Welt Online — ständig aktuelle Nachrichten und Informationen — WELT ONLINE. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 2 листопада 2016.
  16. Авіакомпанія China Eastern за рік зазнала збитків на 2,2 млрд доларів. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 2 листопада 2016.
  17. Bloomberg.com: Canada. Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 2 листопада 2016.
  18. db.lv — Ķīnas milži nolaidīsies Rīgā[недоступне посилання з лютого 2019]
  19. Вік флоту China Southern Airlines. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
  20. AirDisaster. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 2 листопада 2016. [Архівовано 2013-05-24 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]