Перейти до вмісту

China Eastern Airlines

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
China Eastern Airlines
Дата створення / заснування 1988
Зображення
Країна  КНР
Авіаційний альянс SkyTeam[1]
Вузловий аеропорт Куньмін-Чаншуй, Шанхай-Хунцяо, Міжнародний аеропорт Пудун, Сяньян (аеропорт) і Пекін-Дасин (аеропорт)
Організаційно-правова форма qi yed[2]
Місце заснування Шанхай
Дочірня організація Shanghai Airlines, China Cargo Airlinesd, OTT Airlinesd, China Eastern Airlines Zhejiang Branchd і Eastern Air Cateringd
Підприємницький підрозділ China Cargo Airlinesd, China United Airlines, Joy Aird і Shanghai Airlines
Розташування штаб-квартири Шанхай-Хунцяо
Біржа SSE600115 і SEHK0670[3]
На заміну CAAC Airlinesd
Програма винагороди Eastern Milesd
Адреса 2550 Hong Qiao Road, Hong Qiao Int'l Airport, Shanghai 200335,
Кількість підписників у соціальних мережах 3072
Обліковий код авіакомпанії 781
Код авіакомпанії IATA MU
Код авіакомпанії ICAO CES
Офіційний сайт
CMNS: China Eastern Airlines у Вікісховищі
Штаб-квартира China Eastern Airlines і Shanghai Airlines
Airbus A340-600 «Китайських східних авіаліній»

China Eastern Airlines (кит.: 中国东方航空股份有限公司) — велика китайська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Шанхаї. Вона обслуговує міжнародні, внутрішні та місцеві напрямки. Основні аеропорти, авіакомпанії — аеропорт Хунцяо і міжнародний аеропорт Пудун. Входить до міжнародного альянсу SkyTeam.

Історія

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія була заснована 25 червня 1988 на базі Східнокитайського (Хуадунського) регіонального управління Головного управління цивільної авіації Китаю. У 1997 China Eastern Airlines перейшов контроль над збитковою авіакомпанією China General Aviation, одночасно компанія стала першим авіаперевізником в країні, чиїми акціями здійснювалась торгівля на світових фондових ринках.

У 1998 заснований вантажоперевізник China Cargo Airlines — спільне підприємство з China Ocean Shipping. У 2001 China Eastern Airlines придбала авіакомпанію Air Great Wall, а в 2002 було поглинуто ще два великі місцеві авіаперевізники — China Yunnan Airlines і China Northwest Airlines.

Уряду Китаю належить 61,64 % акцій China Eastern Airlines, інші цінні папери торгуються на фондових ринках. У січні 2005 в компанії працювало 16 435 осіб.

20 квітня 2006 в ЗМІ з'явилися повідомлення, що китайський уряд може продати до 20 % акцій з власного пакету ряду іноземних інвесторів, серед яких називалися авіакомпанії Singapore Airlines, Emirates Airline і Japan Airlines. Singapore Airlines підтвердила факт переговорів [1] [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.].

Фінансові показники

[ред. | ред. код]

У 2008-2009 фінансовому році компанія отримала чистий збиток у розмірі 15,3 млрд юанів ($2,2 млрд). Колосальні втрати пояснюються невигідно ув'язненими хеджинговими контрактами на постачання авіаційного гасу в умовах сильних коливань цін на ринку пального, а також падінням пасажиропотоку.[4]

Інциденти

[ред. | ред. код]

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]

Китайські східні авіалінії мають сильну присутність на маршрутах в Азії, Європі, Північній Америці та Австралії. У 2004 авіакомпанія закрила маршрут нерентабельний ШанхайБрюссельМадрид. Тим не менш, у цьому ж році був відкритий новий маршрут Шанхай — Мельбурн. У 2007 Китайські східні авіалінії почали обслуговувати свій перший африканський рейс, в Йоганнесбург (через Мале). Також у 2007 почав функціонувати рейс до Нью-Йорк з Шанхаю, цей рейс став найдовшим невпинним маршрутом авіакомпанії. 22 листопада Китайські східні авіалінії відкрили сезонний рейс Шанхай — Брисбен двічі на тиждень.

Китайські східні авіалінії планують додати 2 частоти на маршруті Шанхай-Лос-Анджелес з червня 2008.[5] Згідно з іншими джерелами додадуться додаткові частоти в Лондон, Нью-Йорк та Ванкувер.

Китайські східні авіалінії планують замовити понад 40 Airbus A320. При цьому не планується замовляти Airbus A380, так як міжнародні рейси збиткові, особливо новий маршрут Шанхай-Нью-Йорк.

Китайські східні авіалінії планують відкрити рейс в Алжир з Шанхаю через Париж в серпні 2008 року, на цьому маршруті буде використовуватися Airbus A340-600. [4]

McDonnell Douglas MD-90-30 авіакомпанії China Eastern

Станом на квітень 2017 Китайські східні авіалінії мали такий флот[6]:

Флот Китайських східних авіаліній
Тип Разом Пасажирів

(Перший/Бізнес/Економ)

Маршрути Примітки
Airbus A319-100 36 122 (8/114) Місцеві рейси 2 літака в ливерии "Чудовий Цинхай"
Airbus A320-200 165 (3 замовлено) 158 (8/150) Місцеві рейси 4 літака в ливерии "Чудовий Ганьсу"

1 літак в ливерии Діснея

2 літака в ливерии "Чудовий Цинхай"

Airbus A321-200 68 (2 замовлено) 177 (20/157) Місцеві рейси, Бангкок, Дака, Янгон 2 літака в ливери Sky Team
Airbus A330-200 30 264 (24/240) Сідней, Мельбурн, Делі, Франкфурт, Сінгапур
Airbus A330-300 15 (4 замовлено) 298 (38/260) Місцеві рейси і Азія
Boeing 737-300 16 128 (8/120) Місцеві рейси
Boeing 737-700 43 134 (8/126) Місцеві рейси
Boeing 737-800 81 (2 замовлено) 170 (8/162) Місцеві рейси, Азія
Boeing 777-300 16 (3 замовлено) 316 (6/52/258) Європа, Північна Америка
Boeing 787-8 (15 замовлено) Наддалекі рейси
Bombardier CRJ-200LR 5 50 Місцеві рейси
BAe 146-300 3 70 Місцеві рейси
Comac C919 (20 замовлено) TBA Місцеві рейси

Вантажний флот

[ред. | ред. код]

Вантажний підрозділ авіакомпанії Китайські східні авіалінії, China Cargo Airlines, експлуатувала наступні літаки станом на листопад 2007:

Флот Китайських східних авіаліній
Тип Разом Примітки
Airbus A300-600RF 3
Boeing 747-400ERF 2
McDonnell Douglas MD-11F 6
Ту-204-120C (2 замовлено)

Станом на березень 2007 середній вік флоту авіакомпанії Китайські східні авіалінії становив 6.4 року.[7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.skyteam.com/en/about/
  2. Global LEI index
  3. https://www.hkex.com.hk/eng/invest/company/profile_page_e.asp?WidCoID=0670&WidCoAbbName=&Month=&langcode=e
  4. Авиакомпания China Eastern за год понесла убытки на 2,2 млрд долларов // АвиаПорт. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  5. Bloomberg.com: Canada. Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 8 серпня 2017.
  6. China Eastern Airlines Fleet Details and History. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  7. China Eastern Airlines Fleet Age. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]