Перейти до вмісту

Углицька ГЕС

Координати: 57°31′32″ пн. ш. 38°17′58″ сх. д. / 57.52556° пн. ш. 38.299474° сх. д. / 57.52556; 38.299474
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Углицька ГЕС
57°31′32″ пн. ш. 38°17′58″ сх. д. / 57.52556° пн. ш. 38.299474° сх. д. / 57.52556; 38.299474
КраїнаРосія
АдмінодиницяУглич
Стандіюча
РічкаВолга
КаскадВолзько-Камський каскад ГЕС
Початок будівництва1935
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1940 — 1941
Основні характеристики
Установлена потужність120  МВт
Середнє річне виробництво240  млн кВт·год
Тип ГЕСруслово-греблева
Розрахований напір12  м
Характеристики обладнання
Тип турбінповоротно-лопатеві
Кількість та марка турбін1хК 91-ВБ-900,1х?
Витрата через турбіни2х482  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів1хСВ 1250/170-96, 1хСВ 1343/150-100
Потужність гідроагрегатів1x55,1x65  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна насипна і водоскидна залізобетонна
Висота греблі27  м
Довжина греблі310  м
Шлюзє
ВласникРусГидро
Сайтkvvges.rushydro.ru
Углицька ГЕС. Карта розташування: Росія
Углицька ГЕС
Углицька ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Углицька ГЕС у Вікісховищі

У́глицька гідроелектростанція (рос. Угличская ГЭС) — ГЕС на річці Волга в Ярославський області, у м. Углич. Складова Волзько-Камського каскаду ГЕС. Одна з найстаріших ГЕС Росії. Разом з Рибинсь��ою ГЕС входить до склад філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Будівництво ГЕС почалося в 1935 р., закінчилося в 1940 р.. Гідроелектростанція низьконапірного руслового типу.

Склад споруд ГЕС:

  • руслова земляна гребля довжиною 310 м і висотою 27 м;
  • водоскидна залізобетонна гребля;
  • судноплавний однокамерний однонитковий шлюз;
  • будівля ГЕС.

По спорудах ГЕС проходить автомобільний перехід.

Потужність ГЕС — 120 МВт, середньорічне вироблення — 240 млн кВт/год. У будівлі ГЕС установлено 2 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 55/65 МВт, що працюють при розрахунком напорі 12 м. Обладнання ГЕС застаріло і підлягає модернізації. Напірні споруди ГЕС утворюють Углицьке водосховище.

Углицька ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».

Економічне значення

[ред. | ред. код]

Углицька ГЕС працює в піковій частині графіку навантаження енергосистеми Центру. Водосховище ГЕС забезпечує судноплавство на верхній Волзі.

Углицька ГЕС відіграла велику роль в енергопостачанні країни в роки Великої Вітчизняної війни.

Углицька ГЕС входить до складу філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».

Історія будівництва та експлуатації

[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво Верхньоволзьких гідровузлів — Углицького й Рибинського було прийнято 14 вересня 1935 р. постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР. Перший екскаватор на будівництві Углицької ГЕС запрацював в січні 1935 п.. Основні роботи тут розгорнулися через 3 роки. 23 травня 1938 р. економічною Радою РНК СРСР було затверджено технічний проект гідровузлів. Згідно з цим проектом на двох гідровузлах передбачалося однакове гідросилове обладнання та подібні компонувальні рішення будівель ГЕС. Роботи з будівництва ГЕС велися під контролем НКВС з широким використанням праці в'язнів.

8 грудня 1940 р. було введено в експлуатацію перший гідроагрегат Углицької ГЕС та лінії електропередачі Углич-Москва на 220 кВ. 20 березня 1941 р. було введено в експлуатацію другий гідроагрегат. Але почалася війна, і в 1941-му році будівництво припинилося. У другій половині 1942 р. воно продовжилося, але дуже повільними темпами. Пуск ГЕС було здійснено при рівні Углицького водосховища на 2,7 м нижче проектного. Лише у квітні 1943 р. Углицьке водосховище було наповнено до необхідної позначки. 30 липня 1955 р. Рада Міністрів СРСР затвердила акт урядової комісії з прийняття в промислову експлуатацію Углицького і Рибинського гідровузлів, і був створений «Каскад ГЕС № 1 Мосенерго». У 1993 р. підприємство було перетворено на ВАТ «Каскад Верхневолжских ГЭС». З 1 липня 2003 р. функції одноосібного виконавчого органу ГЕС були передані ВАТ «Управляющая компания Волжский гидроэнергетический каскад». Наприкінці 2007 року станція увійшла до складу філії Каскад Верхньоволзьких ГЕС ВАТ «ГидроОГК».

У 2007 р. в будівлі управління Углицької ГЕС було відкрито музей російської гідроенергетики.

Обладнання ГЕС, що відпрацювало понад 60 років, фізично і морально застаріло і підлягає заміні та реконструкції. Зокрема, проводиться реконструкція розподільчого пристрою із заміною застарілих і екологічно небезпечних масляних вимикачів на сучасні елегазові. Проводиться заміна гідросилового обладнання — у квітні 2007 року було укладено контракт з фірмою Voith Siemens Hydro Power Generation GmBH на заміну одного з гідроагрегатів станції на сучасний, потужністю 65 МВт. Гідротурбіни виготовлені за кордоном[1], гідрогенератор — на новосибірському підприємстві «ЭЛСИБ».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 11 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Углицька_ГЕС&oldid=43805003