Перейти до вмісту

Туризм у Словаччині

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Братислава — столиця Словаччини і найвідвідуваніше місто країни серед туристів

Туризм у Словаччині є однією з найперспективніших галузей країни. Розташування Словаччини у серці Європи на перехресті старих торгових шляхів, культурне та історичне багатство і сприятливі кліматичні умови створюють потенціал для розвитку туристичного руху у цій країні. Туризм у Словаччині представлений насамперед натуральними ландшафтами, горами, печерами, середньовічними замками і містечками, народними архітектурними пам'ятками, мінеральними та іншими курортами.

Статистика

[ред. | ред. код]

У 2016 році Словаччину відвідало більше ніж 4,6 млн осіб і найпривабливішими для туристів місцями стали столиця Братислава і Високі Татри. Більшість туристів приїжджали з Чехії (близько 26 %), Польщі (15 %) і Німеччини (11 %).

2015

Країна Кількість
Чехія Чехія 509 700
Польща Польща 168 358
Німеччина Німеччина 158 857
Австрія Австрія 81 589
Угорщина Угорщина 69 563
Велика Британія Велика Британія 64 891
Італія Італія 59 294
Україна Україна 51 591
США США 40 553
Франція Франція 37 401[1]

2014

Країна Кількість
Чехія Чехія 436 699
Польща Польща 158 250
Німеччина Німеччина 138 444
Австрія Австрія 66 582
Угорщина Угорщина 58 050
Україна Україна 55 185
Італія Італія 48 994
Велика Британія Велика Британія 44 107
Росія Росія 41 137
Франція Франція 33 130[1]

2013

Країна Кількість
Чехія Чехія 492 713
Польща Польща 167 751
Німеччина Німеччина 153 814
Україна Україна 79 988
Австрія Австрія 73 862
Угорщина Угорщина 68 832
Росія Росія 54 471
Італія Італія 53 960
Велика Британія Велика Британія 50 255
Франція Франція 35 831[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Туризм у Словаччині почав розвиватися ще в середині 19-го століття, коли мандрівники з різних країн почали цікавитися та відвідувати Високі Татри і Низькі Татри. У кінці XIX століття були побудовані перші будинки, в яких могли розміщуватися туристи. Кількість туристів неухильно починає зростати. Цей розвиток прискорився у 1918 році з появою на мапі світу Чехословаччини. Вже у 1926 році Чехословаччину відвідали 546 000 вітчизняних і 82 000 іноземних туристів. У часи Другої світової війни туристична галузь сповільнилася. Після війни у Чехословаччину починають надходити інвестиції, які сприяли створенню нових туристичних об'єктів і побудови інфраструктури. У 1989 році у Чехословаччині вже функціонували 389 готелів, 17 мотелів, 200 гуртожитків, 82 кемпінги, 130 котеджних таборів. Велика кількість рекреаційних об'єктів була доручена громадським організаціям, заводам і підприємствам, які почали розвивати організовані туристичні поїздки.

Після падіння комуністичного режиму у 1989 році та поділу Чехословаччини 1 січня 1993 року на дві суверенні держави: західна половина (масив Богемія) стала Чехією, а східна половина (піднесена зона разом з горами Татрами) — Словаччиною. З 1993 року в інфраструктуру туризму країн колишньої Чехословаччини прямували великі іноземні інвестиції, більша частина з яких припадала на Чехію, туризм у Словаччині почав адаптуватися до умов ринкової економіки. Державні об'єкти були поступово приватизовані і розпочалося будівництво нових готелів, у тому числі, за допомогою іноземного капіталу.

Після оксамитової революції 1989 року кількість туристів, що відвідали Словаччину, досягла 32,7 млн осіб, що на 250 % більше, ніж у 1993 році. Падіння кількості іноземних туристів було викликане політичними змінами в країні. Багато туристів, переважно із західноєвропейських держав, хотіли відвідати колишню соціалістичну країну, але рівень якості туристичних послуг Словаччини не відповідав їхнім потребам. Це стало причиною зменшення кількості іноземних відвідувачів. І хоча протягом останнього десятиліття спостерігалося поступове збільшення кількості закордонних туристів, але досі показник 1989 року так і не було досягнуто.

З 1994 року цей показник доходу від туризму починає зменшуватися в середньому на 7 % на рік. Цей спад був викликаний переважно тим фактом, що Словаччина — єдина держава у Центральній Європі, яка не мала чітко виробленої централізованої туристської політики. У кінці 1990-х витрати держави на рекламно-інформаційне забезпечення туризму були набагато менші, ніж в інших країнах Центральної Європи. Ситуація змінюється тоді, коли 1 травня 2004 року Словаччина стає членом ЄС. У країну приходять інвестиції, а також допомога ЄС на розвиток туризму. Уряд розробляє довгостроковий план розвитку велоінфраструктури та велотуризму, а також стратегію впровадження конкретних заходів, які популяризуватимуть туризм. Показники відвідуваності країни починають зростати. Так вже у 2013 році Словаччину відвідало 1,3 млн іноземних туристів, що на 107,9 % більше, ніж у 2012 році. Окрім того, також було надано туристичні послуги 1,8 млн вітчизняним туристам. Частка туризму у виробництві ВВП країни у 2012 році становить 2,5 %, а у 2013 вона зростає до 2,7 %. Чисте сальдо доходів від міжнародного туризму у 2013 році становило 125,5 млн євро, що на 126,1 % більше, ніж у минулому.

Природне середовище

[ред. | ред. код]

Незважаючи на незначні розміри території, країна відзначається великим розмаїттям природних умов — тут чергуються найвищі у Центрально-Східній Європі гірські масиви Карпат, перлиною яких вважаються Татри, а також рівнини, серед яких найбільшою за площею є частина Середньодунайської низовини. За площею лісів країна посідає одне з перших місць у Європі. У гірських лісах водяться олені й рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки.

Словаччина має велику кількість мінеральних джерел та численні курорти. Станом на 2007=й рік функціонувало близько 94 курортів з наявними місцями на 11 900 осіб. Щороку цифра відвідувачів коливається в межах 250—300 тисяч осіб, з яких третина припадає на іноземних відвідувачів.

Мережа курортів:

  • Бальнеологічні курорти в: Бойніце, Брусно (село), Дудінце, Лучки (район Михайлівці), П'єштяни, Сліач, Тренчьянске-Теплице, Турчьянске-Теплице
  • Кліматичні курорти в: Новий Смоковець, Високі Татри
  • Мішані курорти: Бардіїв, Чиж, Раецке-Теплице

Архітектура і визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

З античних часів на території сучасної Словаччини збереглися залишки давньоримських будівель. До перших архітектурних пам'яток власне словацького національного надбання можна віднести культові споруди і замки в романському стилі:

  • базиліка святого Еммерама в Нітрі 1200 року;
  • двоярусна капела-ротонда в містечку Скаліце, датується XII століттям;
  • церква в Дражовце, XII століття;
  • Бойницький замок, XI століття
  • Оравський замок, XII століття, згодом був перебудований;
  • церква в Дяковці, 1228 року.
Бойницький замок — найвідвідуваніше місце серед туристів

Середньовіччя залишило по собі велику кількість феодальних замків, частина з яких дійшла до нас лише у вигляді руїн, інша була перебудована на палаци в більш пізній час. У XIV—XV століттях в місцевій архітектурі, як власне і по всій Західній Європі, панувала готика:

  • кафедральний собор святої Єлизавети (словац. Dóm sv. Alžbety) в Кошицях, 1382—1499 роки — найбільший собор Словаччини;
  • собор в Братиславі, початок будівництва XIV століття.

Пам'ятки періоду Відродження:

  • ратуша в Банській Бистриці, 1510 рік;
  • житлові будинки у Пряшеві, Левочі, Бардейові.

Пам'ятки періоду бароко:

  • церква Трійці в Братиславі, 1717—1735 роки;
  • палац примаса в Братиславі архітектора М. Гефеле, що містить риси раннього класицизму, 1778—1781 роки;
  • ратуша міста Кошиці, 1756 рік.

Серед споруд зведених в сучасному стилі особливо вирізняються:

  • корпус Вищого технічного училища, 1964 рік;
  • міст через Дунай, 1972 рік;
  • готель «Київ» в Братиславі, 1974 рік

Об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

[ред. | ред. код]
Списький Град — найбільший замок у Словаччині, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО

Соціокультурний вплив туризму на Словаччину

[ред. | ред. код]

Туризм у Словаччині має значний соціокультурний вплив, який виражається в збереженні культурної спадщини, сприянні міжкультурному обміну, розвитку місцевих громад та інших аспектах. Нижче розглянемо основні соціокультурні ефекти туризму на Словаччину.

Позитивний соціокультурний вплив включає:

Відродження місцевого мистецтва, ремесел і традиційної культурної діяльності. Відновлення місцевих архітектурних традицій.

Пожвавлення соціального та культурного життя місцевого населення. Негативний соціокультурний вплив може включати:

Зміни цінностей і моральної поведінки.

Зростання злочинності, азартних ігор і потенційне знищення спадщини. Проблеми у відносинах турист-господар.

Ці ефекти є результатом взаємодії між туристами та приймаючими громадами. Стратегія розвитку туризму до 2020 року була спрямована на підвищення конкурентоспроможності туризму, врівноважуючи регіональні відмінності та створюючи робочі місця в Словаччині.

Соціокультурний вплив туризму на Словаччину є багатогранним і включає як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, туризм сприяє економічному розвитку, збереженню культурної спадщини та міжкультурному обміну. З іншого боку, він може призвести до комерціалізації культури, екологічного збитку та соціальної напруги. Важливо забезпечити збалансований підхід до розвитку туризму, який би враховував як економічні, так і соціокультурні аспекти для забезпечення сталого розвитку країни.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Top 15 krajín AZCR. 2012—2015. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 25 березня 2017. [Архівовано 2016-05-08 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]