Тропізм

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2017)

Тропізми (від грец. τροπος — «поворот», «напрямок») — реакція орієнтування організму або клітини, тобто напряму росту або руху клітин щодо подразника (хімічного, світлового або іншого). В основі тропізму лежить одна з властивостей цитоплазми клітини — її подразнюваність, реакція відповіді на різні чинники зовнішнього середовища.

Термін «тропізм» переважно застосовують при описі автоматизмів поведінки рослин та деяких типів відповіді мікроорганізмів (зокрема адгезії). Для характеристики простих автоматизмів у складній поведінці тварин та механічного руху мікроорганізмів зазвичай вживається таке поняття як таксис. Раніше термін «тропізм» нері��ко використовувався і в зоології в тому ж сенсі, що і термін «таксис».

Реакції відповіді рослин на різні дії подразників зовнішнього середовища (світло, земне тяжіння, хімічні речовини та інші) полягають в направлених ростових і скоротливих рухах (вигинах) органів рослини, що приводять до зміни її орієнтації в просторі. Ростові рухи залежать від виду подразника, механізм дії якого на рослини може бути складним. Ці рухи можуть виникати в частинах рослин, що ростуть, як наслідок швидшого росту клітин, розташованих з одного боку органу рослини (стебла, кореня, листка). У органах рослини виникають розтягування, пов'язані з асиметричним розподілом в них фітогормонів або факторів росту рослин — ауксину, абсцизової кислоти та інших.

Тропізми розрізняють залежно від виду подразника. Якщо рослина під впливом подразника згинається до джерела подразника, то це позитивний тропізм, а якщо вона згинається в протилежний бік від подразника, це негативний тропізм. Органи, розташовані уподовж градієнту подразника, називаються ортотропними, під прямим кутом — діатропними, під будь-яким іншим кутом — плагіотропними.

• Геотропізм або гравітропізм — тропізм, пов'язаний з впливом на рослини сили тяжіння Землі. При позитивному геотропізмі ріст головного кореня спрямований донизу, що пов'язане не тільки з діяльністю гормонів, але і з особливими крохмальними зернами в корневому чохлику, що виконує роль статоліту. Негативний геотропізм зазвичай характерний для головного стебла.
• Фототропізм або геліотропізм — тропізм, що викликає вигин рослини, спрямований до джерела світла. Цей вигин має хімічну природу. Під впливом фітогормону ауксину на тіньовому боці поділ і ріст кліток інтенсивніший порівняно з освітленим боком, де ауксину менше і ріст клітин сповільнений. У зв'язку з цим рослина згинається у бік тих клітин, що ростуть повільніше, тобто до світла. У стебел спостерігається позитивний фототропізм, у коріння — негативний, у листя — поперечний. Прикладом поперечного геліотропізму, який властивий, наприклад, листю рослин, що живуть у посушливих зонах, є зокрема тропізм листя евкаліптових дерев. У сонячний день це листя повертається ребром і пропускає сонячні промені так, що майже не утворюється тінь. Такі дерева демонструють так званий «зворотний ефект жалюзі». Завдяки позитивному фототропізму рослини утворюють листову мозаїку, тобто листя в просторі розташовується так, щоб максимально використовувати світло.
• Хемотропізм — тропізм, що викликає рух рослин під впливом хімічних сполук. Найяскравіший приклад хемотропізму — ріст коріння у бік великих концентрацій поживних речовин у ґрунті.
• Термотропізм — тропізм, що викликає рух у напрямку джерела тепла або від нього.
• Гідротропізм — тропізм, що викликає рух у напрямку джерела води або від нього.
• Тригмотропізм — тропізм, що викликає рух у напрямку фізичного подразника (торкання) або від нього.
• Автотропізм — мимовільне випрямлення рослини після припинення дії згинального фактора.

Тропізм у паразитичних мікроорганізмів виражається у властивості обирати як місце існування певні організми (видовий тропізм) або органи (органний або тканинний тропізм).

Видовий тропізм обумовлює коло резервуарів і джерел збудників інфекційних і паразитичних хвороб. Зазвичай поділяється на екотропізм, тобто широке коло можливих хазяїв, та амфотропізм, тобто дуже вузьке коло хазяїв, часто лише один вид.

Органний тропізм обумовлює місце локалізації збудника і специфічного патологічного процесу в організмі хазяїна. Зокрема нейротропізм означає спорідненість виключно до клітин нервової системи.

Знання про тропізми використовують при виділенні матеріалу для мікробіологічного дослідження. Органний тропізм високо виражений у вірусів, менше у бактерій-облігатних внутріклітинних паразитів, ще менше — у умовно-патогенних бактерій і грибків.

• Алкаліотропізм

• Тропізми // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Тропізми // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 178.

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.