Рухлива вогнева точка
| Рухлива вогнева точка | |
|---|---|
| Тип | Танкетка Схема: моторно-трансмісійне відділення спереду, відділення управління та бойове відділення в центрі |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| Оператори | СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виготовлена кількість | 1 |
| Характеристики | |
| Довжина | 2700 |
| Ширина | 1800 |
| Висота | 1370 |
| Обслуга | 1 |
| Броня | сталева, пртикулева |
Другорядне озброєння | курсовий кулемет |
| Підвіска | зблокована попарно, на горизонтальних пружинах |
| Дорожній просвіт | 275 |
Рухома вогнева точка[вин 1] — радянський проєкт одномісної танкетки, розроблений в міжвоєнний період.
На початку 1930-х радянським авіаконструктором та винахідником Павлом Гнатовичем Гроховським на хвилі підвищеного інтересу за кордоном до концепції надлегких одномісних броньованих машин був запропонований проєкт одномісної танкетки з кулеметним озброєнням. Проєкт розвитку не отримав і в металі реалізований не був[1].
Компонування — передньомоторне: моторно-трансмісійне відділення знаходилося в носовій частині корпусу, поєднане з відділенням управління, бойове відділення розташовувалося в середній частині корпусу машини. Єдиний член екіпажу, який поєднував обов'язки механіка-водія і стрільця, розташовувався в машині лежачи на животі[1].
Броньований корпус машини мав близьку до веретеноподібної форму. У передній половині корпусу розміщувалася рубка населеного відділення краплинної форми. У лобовому бронелисті рубки встановлювався курсовий кулемет[1].
Ходова частина танкетки — гусенична, стосовно одного борту складалася з чотирьох опорних котків, напрямного колеса ззаду та ведучого колеса спереду. Підвіска — зблокована попарно, на горизонтальних пружинах[1].
- Пізніше, в 1940 році, була побудована дослідна двомісна танкетка РКГ, екіпаж якої в бойових умовах також розташовувався лежачи на животі і яка також повинна була виконувати роль мобільної вогневої точки.
- ↑ Машина згадується в журналі «Техніка — молоді» як «проєкт одномісній „вогневої точки“ на гусеничному ходу».
- ↑ а б в г Владислав Грибовский. Они были первыми // Техника — молодёжи : журнал. — 1990. — № 3. — С. 63 — 65. — ISSN 0320-331X. Архівовано з джерела 3 грудня 2013. Процитовано 29 листопада 2013.
- Владислав Грибовський. Вони були першими // Техніка — молоді : журнал. — 1990. — № 3. — С. 63 — 65. — ISSN 0320-331X.
- Гортаючи стару «Техніку — молоді». gudleifr.h1.ru. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 25 листопада 2010.
- Техніка — молоді: журнал. — 1990. — № 3. — С. 63 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
