Пію
Зовнішній вигляд
Пію | ||
| ||
---|---|---|
427 — 454 | ||
Попередник: | Куйсін | |
Наступник: | Керо | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: | 455 | |
Батько: | Куйсін | |
Діти: | Керо і Gonjid[1] |
Пію (кор. 비유왕, 毗有王, Biyu-wang, Piyu-wang; пом. 455) — корейський ван, двадцятий правитель держави Пекче періоду Трьох держав.
Був старшим сином вана Куйсіна. Зійшов на трон після смерті батька 427 року.
За свого правління намагався налагодити відносини з сусідніми Когурьо та Сіллою. Попри те, що остання перебувала під протекторатом Когурьо, Пію зумів укласти союз із Сіллою проти Когурьо.
Помер 454 року. Трон після цього зайняв його син Керо.
- «Самгук Сагі», сув. 23
- Best, J.W. (1979). «Notes and questions concerning the Samguk sagi's chronology of Paekche's kings Chonji, Guishin, and Piyu». Korean Studies 3, 125–134