Перейти до вмісту

Посполітак Корній Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Посполітак Корній Сидорович
Народився29 серпня (11 вересня) 1916
Грабівці, Барський район, Вінницька область
Помер14 грудня 1979(1979-12-14) (63 роки)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльністьскульптор, художник
Alma materАлматинський коледж декоративно-ужиткового мистецтваd (1941)
ЗакладПолтавський академічний обласний театр ляльок
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСпілка радянських художників України
Жанрпейзаж
ДітиПосполітак Микола Корнійович

Корній Сидорович Посполитак (11 вересня 1916, Грабівці — 14 грудня 1979, Полтава) — український радянський скульптор і живописець; член Спілки радянських художників України з 1965 року. Батько скульптора Миколи Посполітака.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 серпня [11 вересня] 1916(19160911) року в селі Грабівцях (нині Жмеринський район Вінницької області, Україна). Протягом 1932—1933 років навчався у Київському художньому технікумі; у 1940—1941 роках — в Алма-Атинському художньому училищі. Учасник німецько-радянської війни.

З 1948 року мешкав у Полтаві, де протягом 1951—1957 років працював художником в обласному театрі ляльок; у 1957—1976 роках — в обласному товаристві художників і художньо-виробничих майстернях Жив у будинку на вулиці Фрунзе, № 86, квартира № 36. Помер у Полтаві 14 грудня 1979 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

У ранній період творчості, крім оформлення вистав, створював олійні пейзажі. З 1953 року працював у галузі станкової, переважно портретної скульптури в стилі соцреалізму, виконав значну кількість композицій і пам'ятників, пов'язаних з подіями німецько-радянської війни; створював образи робітників та селян. Серед робіт:

живопис
  • «Ліс восени» (1946);
  • «Моя хата по війні» (1947);
  • «Дощ. Дуби горбанівські» (1952);
  • «На узліссі» (1953);
  • «Біла альтанка» (1957);
  • «Ранок» (1975).

Автор килима «Еней на морі» (1951); ілюстрацій до творів «Переяславська рада» Натана Рибака, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» й «Голодна воля» Панаса Мирного (усі — 1953). Оформив вистави— «Пан Коцький», «Попелюшка», «Срібне копитце» (усі — 1950-ті).

станкова скульптура
  • «Друг птахів» (1954, гіпс);
  • «За книжкою» (1956, гіпс);
  • «Український танок» (1957, гіпс);
  • «Микола Гоголь» (1959);
  • «С. Сапіга — учасник підпілля в Полтаві» (1960, гіпс);
  • «Максим Горький і Антон Макаренко» (1961, гіпс);
  • «Автопортрет» (1962, мармур);
  • «Захисник Бреста» (1963, вапняк)
  • «Максим Кривоніс» (1963);
  • «Іван Котляревський» (1964, цемент);
  • «Звільнення» (1964—1965, гіпс);
  • «Воїн з автоматом» (1966);
  • «Будьоннівець» (1967, вапняк);
  • «Тарас Шевченко» (1967, вапняк);
  • «Максим Кривоніс» (1967, оргскло).
  • «Героям революції» (1968, цемент);
  • «Матрос Балтики» (1971, гіпс);
  • «Богдан Хмельницький» (1972, оргскло);
  • «Десантник» (1973, вапняк).
монументальні роботи
Пам'ятник Леоніду Глібову
Пам'ятник Івану Котляревському
Пам'ятник Тарасу Шевченкові
Нескореним полтавчанам

Брав участь у мистецьких виставках у Полтаві з 1948 року, Москві з 1951 року, Києві з 1963 року, Велико Тирново у 1976 році. Персональна виставка відбулася в Полтаві у 1976 році.

Окремі роботи митця зберігаються в Полтавських художньому та краєзнавчому музеях, Літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського та Літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного в Полтаві, Кременчуцькому краєзнавчому музеї, Педагогічно-меморіальному музеї Антона Макаренка у Кременчуці.

Література

[ред. | ред. код]