Перейти до вмісту

Миза Альбу

Координати: 59°09′12″ пн. ш. 25°39′33″ сх. д. / 59.1533° пн. ш. 25.6592° сх. д. / 59.1533; 25.6592
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Миза Альбу
59°09′12″ пн. ш. 25°39′33″ сх. д. / 59.1533° пн. ш. 25.6592° сх. д. / 59.1533; 25.6592
Країна Естонія
РозташуванняJärva-Madise parishd
ТипМиза

Миза Альбу. Карта розташування: Естонія
Миза Альбу
Миза Альбу
Миза Альбу (Естонія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
thomb
thomb
Місточок на мизі

Миза Альбу (ест. Albu mõis, нім. Alp). - миза в Естонії. Перші відомості щодо старої мизи Ярвамаа-Альбу відносяться до 1282 р. В середні віки миза належала Ордену, і в ній було побудовано невеличку кам'яну фортецю, яка була резиденцією форту пайдеської орденської фортеці, — деякі її частини збереглися у нижньому поверсі нинішнього будинку.

В 10-30-тих роках XVIII ст. миза належала Магнусу Вільгельму фон Нироту, який відкрив у ній школу для дітей зі збіднілих дворянських родин — так звану лицарську академію. Приблизно в 1740 р. власником мизи став екс-губернатор Естляндії Роберт Арчибалд Дуглас. Імовірно, що саме він спорудив дерев'яний панський будинок в стилі бароко з високим цоколем, який дійшов до наших днів. Інколи будинок вважають більш старим і датують XVII ст.

Унікальність будинку мизи надають чисельні розписи і плафони в стилі бароко та рококо, які прикрашають його приміщення. В такій кількості їх немає в жодній іншій мизі Естонії. Понад два століття розписи були сховані під шаром штукатурки, і виявили їх лише в ході реставраційних робіт 1998 р. До цього ніхто навіть не припускав можливість їх існування. В XVIII–XIX ст. миза належала фон Мореншільдтам, фон Ігельстрьомам, фон Толлям, фон Лілієнфельдам та фон Гарпе. Свого нинішнього вигляду миза набула наприкінці XIX ст.

В будинку, експропрійованому у фон Гарпе в 1919 р., з 1921 р. діє школа. В результаті реставраційних робіт, проведених з 1995 до 2000 року, було з'ясовано реальний вік і цінність мизи, а також виявлено барокові «скарби», які експонувалися від час реставраційних робіт. Саме завдяки цьому миза стала улюбленим місцем проведення культурних заходів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. – 2006. – 64 с.