Майк Гейлвуд
| Майк Гейлвуд англ. Stanley Michael Bailey Hailwood англ. Mike Hailwood | |
|---|---|
 Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік | |
| Загальна інформація | |
| Прізвиська | Майк-Байк (англ. Mike-the-Bike) |
| Національність |  англієць |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Народження | 2 квітня 1940 Грейт Мілтон, Оксфордшир, Англія |
| Смерть | 23 березня 1981 Бірмінгем, Англія ·автомобільна аварія |
| Поховання | Church of St Mary Magdalened |
| Причина смерті | автомобільна аварія |
| Alma mater | Pangbourne Colleged |
| Вебсторінка | mikethebike.com |
| Спорт | |
| Вид спорту | мотоспорт |
| Дисципліна | MotoGP: 125cc, 250сс, 350сс, 500сс |
 Майк Гейлвуд у Вікісховищі | |
Стенлі Майкл Бейлі Гейлвуд, більш відомий як Майк Гейлвуд, або під прізвиськом Майк-Байк, MBE, GM (англ. Stanley Michael Bailey Hailwood; нар. 2 квітня 1940, Грейт Мілтон, Оксфордшир — пом. 23 березня 1981, Бірмінгем, Англія) — англійський мото- та автогонщик, дев'ятиразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, учасник чемпіонату світу з автоперегонів Формула-1, чемпіон Європи з Формули-2. З 27 перемогами на етапах Гран-Прі є найуспішнішим британським мотогонщиком серії MotoGP[1]. Кавалер Ордену Британської імперії та медалі Георга. Трагічно загинув у віці 40 років у автомобільній аварії.
Гейлвуд народився у Грейт Мілтоні в графстві Оксфордшир. Його батько, Стен Гейлвуд, володів найбільшою у Великій Британії фірмою з продажу мотоциклів,[2] в дитинстві займався спортивною гімнастикою. Свої нездійснені спортивні амбіції він намагався втілити у підростаючому Майку, навчаючи того їздити в молодому віці на міні-байку у полі недалеко від свого будинку. Він здобував освіту в коледжі Pangbourne, проте рано поїхав працювати в сімейному бізнесі.
Майк Гейлвуд виграв 9 чемпіонатів світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у період з 1961 по 1967 роки.
У сезоні 1966 Гейлвуд встановив рекорд, вигравши 9 гонок поспіль в класі 250cc.[3]
| Сезон | Клас | Мотоцикл | Гонки | Пер | Под | Очки | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1958 | 250cc | NSU | 3 | 0 | 2 | 13 | 4 |
| 350cc | Norton | 3 | 0 | 1 | 9 | 6 | |
| 500cc | Norton | 1 | 0 | 0 | 0 | — | |
| 1959 | 125cc | Ducati | 5 | 1 | 4 | 20 | 3 |
| 250cc | Mondial | 4 | 0 | 1 | 13 | 5 | |
| 350cc | AJS | 1 | 0 | 0 | 2 | 13 | |
| 1960 | 125cc | Ducati | 1 | 0 | 0 | 1 | 10 |
| 250cc | Ducati | 3 | 0 | 0 | 8 | 5 | |
| 500cc | Norton | 4 | 0 | 2 | 13 | 6 | |
| 1961 | 125cc | Honda | 7 | 1 | 1 | 16 | 6 |
| 250cc | Honda | 9 | 4 | 8 | 44 | 1 | |
| 350cc | MV Agusta | 1 | 0 | 1 | 6 | 8 | |
| 500cc | MV Agusta | 9 | 2 | 8 | 40 | 2 | |
| 1962 | 125cc | EMC | 4 | 0 | 1 | 12 | 5 |
| 250cc | MZ | 1 | 0 | 1 | 6 | 11 | |
| 350cc | MV Agusta | 3 | 1 | 3 | 20 | 3 | |
| 500cc | MV Agusta | 5 | 5 | 5 | 40 | 1 | |
| 1963 | 250cc | MZ | 1 | 1 | 1 | 8 | 8 |
| 350cc | MV Agusta | 4 | 2 | 4 | 28 | 2 | |
| 500cc | MV Agusta | 7 | 7 | 7 | 40 | 1 | |
| 1964 | 250cc | MZ | 1 | 0 | 0 | 2 | 20 |
| 350cc | MZ | 2 | 0 | 2 | 12 | 4 | |
| 500cc | MV Agusta | 7 | 7 | 7 | 40 | 1 | |
| 1965 | 250cc | Honda | 1 | 1 | 1 | 8 | 10 |
| 350cc | MV Agusta | 3 | 1 | 3 | 20 | 3 | |
| 500cc | MV Agusta | 8 | 8 | 8 | 40 | 1 | |
| 1966 | 125cc | Honda | 1 | 0 | 0 | 1 | 15 |
| 250cc | Honda | 10 | 10 | 10 | 56 | 1 | |
| 350cc | Honda | 6 | 6 | 6 | 48 | 1 | |
| 500cc | Honda | 8 | 3 | 4 | 30 | 2 | |
| 1967 | 250cc | Honda | 13 | 5 | 8 | 50 | 1 |
| 350cc | Honda | 6 | 6 | 6 | 40 | 1 | |
| 500cc | Honda | 10 | 5 | 7 | 46 | 2 | |
| Всього | 152 | 76 | 112 | 740 | |||
- У списку 40-ка найкращих мотогонщиків усіх часів за версією Міжнародної мотоциклетної федерації Майк Гейлвуд займає 4-те місце.[4]
- У 1968 році компанія Honda, після свого виходу з чемпіонату, заплатила Майку 50 000 фунтів (приблизно 1,5 млн.€ в еквіваленті цін 2015 року) за те, щоб він більше не виступав за жодну іншу команду в чемпіонаті MotoGP[5].
- ↑ Sharleena Wirsing (14.01.2015). Briten in der Königsklasse: Endlich ein Siegfahrer?. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 14.01.2015.
- ↑ Андрей Лось. Главные плейбои Формулы 1. F1News.Ru (рос.) . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 04.10.2013.
- ↑ 800th Grand Prix in the intermediate class. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 16.10.2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 20.10.2014.
- ↑ Кирилл Чернышев (02.08.2010). Crème de la Crème: Самые успешные гонщики всех времен (рос.) . MOTOGONKI.RU. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 04.10.2013.
- ↑ Günther Wiesinger (18.02.2015). Troy Bayliss: Das grösste Comeback seit Mike Hailwood. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 20.02.2015.
- Профіль [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] на офіційному сайті MotoGP (англ.)
- Профіль [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Isle of Man TT (англ.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Народились 2 квітня
- Народились 1940
- Померли 23 березня
- Померли 1981
- Нагороджені медаллю Георга
- Члени ордена Британської імперії
- Володарі Трофею Сігрейва
- Мотогонщики чемпіонату світу в класі 250cc
- Уродженці Оксфордширу
- Мотогонщики—Легенди MotoGP
- Англійські мотогонщики
- Англійські автогонщики
- Мотогонщики чемпіонату світу в кла��і 125cc
- Мотогонщики чемпіонату світу в класі 350cc
- Мотогонщики чемпіонату світу в класі 500cc
- Англійські пілоти Формули-1
- Пілоти Формули-1, що виступали за McLaren
- Пілоти Формули-1, що виступали за Surtees
- Пілоти 24 годин Ле-Ману
- Британські чемпіони світу
- Загинули в автомобільних аваріях
- Кавалери ордена Британської імперії