Перейти до вмісту

Клебанівка

Координати: 49°34′57″ пн. ш. 26°1′27″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 26.02417° сх. д. / 49.58250; 26.02417
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Клебанівка
Церква Покрови
Церква Покрови
Церква Покрови
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підволочиська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040350090018120
Облікова картка Клебанівка 
Основні дані
Засноване 1463
Населення 508
Територія 2.469 км²
Густота населення 205.75 осіб/км²
Поштовий індекс 47830
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°34′57″ пн. ш. 26°1′27″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 26.02417° сх. д. / 49.58250; 26.02417
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Богданівка-Кам'янки
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Клебанівка. Карта розташування: Україна
Клебанівка
Клебанівка
Клебанівка. Карта розташування: Тернопільська область
Клебанівка
Клебанівка
Мапа
Мапа

CMNS: Клебанівка у Вікісховищі

Клеба́нівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді. Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району.

До 2015 року було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Шевченкове. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.

Населення — 508 осіб (2001).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1463.

У 1786 році містечко належало до Новосільської домінії,

від 1850 р. – до Збаразького повіту.

У період польського повстання 1830–1831 рр. на околиці Клебанівки у квітні 1831 р. кінний корпус ґенерала Дверницького здався австрійцям.[1]

Після скасування панщини (1848) Клебанівка втратила статус містечка.

Архівна світлина 1887-го року, зроблена в селі (Strój ludowy z gminy Klebanówka, powiat Zbaraż) спеціально для альбому, що показувати культурне розмаїття Східної Галичини. Альбом був виготовлений з нагоди візиту ерцгерцога Рудольфа до Тернополя та відвідання ним етнографічної виставки (1887).[2]

Землевласниками у селі були Адріан, Тадей та Ілля Федоровичі,[1] від 1917 р. до 1939 р. – ґрафи Тишкевичі.

Діяли «Просвіта», «Січ» й інші українські товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[4].

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування у селі Івана Франка (1992).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Тадеуш Федорович[pl] (1907—2002) — польський католицький священник.
  • Руслан Голембйовський (23 січня 1981 — 28 листопада 2014) —український військовик, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), похований 5 грудня у рідному селі.[5]
  • громадський діяч М. Коваль,
  • Мирослав Колодій — український релігійний діяч, священик УГКЦ.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 15 листопада 2021.
  2. pauart.pl http://pauart.pl/app/artwork?id=55a945b10cf2c438d5213ee7. Процитовано 15 листопада 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Голембйовський Руслан Михайлович // Книга пам'яті. Архів оригіналу за 8 Квітня 2016. Процитовано 27 Березня 2016.

Література

[ред. | ред. код]