Гадюка Латасте
Гадюка Латасте | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гадюка Латасте
| ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Vipera latastei (Boscá, 1878) | ||||||||||||||||||||||
Поширення гадюки Латасте | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка Латасте (Vipera latastei) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди.
Вид отримав свою назву на честь французького зоолога Фернанда Латасте. Інша назва «курноса гадюка».
Загальна довжина сягає 60—75 см. Голова різко трикутна. Тулуб щільний, доволі куций. Кінчик морди досить різко й високо піднято догори, іноді увінчано коротким м'яким виростом («ріжком»). Цей виріст вкрито декількома дрібними довгастими лусочками. Він помітно коротше, ніж у носатий гадюки.
Забарвлення сірувато-буре або червонувате. Темні плями вздовж спини зливаються у зигзагоподібну смугу. Плями посередині спини трохи світліше, а з краю темно-бурі, майже чорні.
Мешкає на Піренейському півострові (Португалія, Іспанія).
Полюбляє вологі та сухі кам'янисті, гірські місцини, сухі чагарники і рідколісся, живоплоти, кам'яні стіни, а іноді прибережні дюни. Активна вночі. Зустрічається на висоті до 3030 м над рівнем моря. Харчується мишоподібними гризунами та ящірками.
Це живородна змія. Самиця народжує від 2 до 13 дитинчат (1 раз на 3 роки).
Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: уразливий вид)[1].
- Vipera latastei latastei
- Vipera latastei gaditana
- Kreiner, G. 2009. Die Schlangen Nordspaniens — Reiseeindrücke aus dem Kantabrischen Gebirge und angrenzenden Gebieten. Draco 10 (39): 38-48
- Gruber, U. 1989. Die Schlangen Europas. Franckh'sche Verlagshandlung (Stuttgart)
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 419—420). ISBN 978-1-4081-5459-5