Воронізьке намісництво
Зовнішній вигляд
Воронізьке намісництво | ||||
Герб | ||||
Центр | Вороніж | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1784 — 1796 | |||
Попередники | Воронізька губернія | |||
Наступники | Воронізька губернія | |||
Воро́нізьке намі́сництво (рос. Воронежское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1779–1796 роках. Адміністративний центр — Вороніж. Створене 1779 року на основі Воронізької губернії. Складалося з 15 повітів. 12 грудня 1796 року перетворене на Воронізьку губернію.
- Біловодський (Біловодськ)
- Бирюцький (Бирюч)
- Бобровський (Бобров)
- Богучарівський (Богучар)
- Валуйківський (Валуйки)
- Воронізький (Вороніж)
- Задонський (Задонськ)
- Землянський (Землянськ)
- Калитбський (Калитба)
- Коротояцький (Коротояк)
- Купенський (Купенськ)
- Лівенський (Лівенськ, сучасна Лівенка)
- Нижнєдівицький (Нижнєдівицьк)
- Острозький (Острозьк)
- Павловський (Павловськ)
- Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
- Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001.
- Атлас Российской Империи [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792.