Вовчанськ (станція)
Станція Вовчанськ
Оливине — Огірцеве | |
---|---|
50°17′1″ пн. ш. 36°55′10″ сх. д. / 50.28361° пн. ш. 36.91944° сх. д. | |
Дата відкриття | 28 жовтня |
Рік відкриття | 1896 (128 років) |
Тип | стикова |
Колій | 5 |
Платформ | 2 |
Тип платформ(и) | бічна та острівна |
Форма платформи | прямі |
Відстань до Києва, км | 734 |
Відстань до Огірцевого, км | 5,6 |
Відстань до Оливиного, км | 107 |
Тарифна зона | 3 |
Код станції | 433506 ? |
Код «Експрес-3» | 2204392 ? |
Послуги | |
Вовчанськ на Вікісховищі |
Вовчáнськ — проміжна прикордонна залізнична станція 3-го класу Куп'янської дирекції Південної залізниці на неелектрифікованій лінії Оливине — Огірцеве між станціями Білий Колодязь (8 км) та Огірцеве (4,4 км). Розташована в однойменному місті Чугуївського району Харківської області.
Станція відкрита 1873 року як кінцева станція лінії Бєлгород — Вовчанськ казенної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
У 1901 року ділянку залізниці подовжено до Куп'янська.
Наразі, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну та запеклих боїв за Вовчанськ, станція майже знищена російськими загарбниками.
20 січня 1992 року, відповідно з Наказом начальника Південної залізниці № 6/Н, всі підприємства, організації та установи, які територіально розташовані в Росії, були передані Бєлгородському відділенню Південно-Східної залізниці, яке вийшло зі складу Південної заліз��иці. Ділянка Приколотне — Вовчанськ увійшла до складу Куп'янської дирекції Південної залізниці.
До 1992 року лінією Бєлгород — Куп'янськ прямували пасажирські поїзди, які у 1992 році були замінені приміськими поїздами сполученням Бєлгород — Куп'янськ та Куп'янськ —Вовчанськ.
У 2014 році поїзд Бєлгород — Куп'янськ був скасований, залишивши російську частину лінії Куп'янськ — Бєлгород без пасажирського руху взагалі.
До 2022 року, внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну, на дільниці Вовчанськ — Приколотне курсували 1 пара приміських поїздів та 2 пари рейкових автобусів.
Приміський рух здійснювався лише у напрямку Куп'янська, відтак для усіх приміських поїздів станція була кінцевою.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.