Перейти до вмісту

Васько Гаврило Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Васько Гаврило Андрійович
При народженніВасько Гаврило Андрійович
Народження1820(1820)
м. Короп, Чернігівський повіт
Смертьпісля 1887
НавчанняПетербурзька AM
Діяльністьхудожник
Напрямокживопис

CMNS: Васько Гаврило Андрійович у Вікісховищі

Васько Гаврило Андрійович (1820, м. Короп, Чернігівський повіт — після 1887) — український живописець, портретист, відомий педагог, викладач рисунка та живопису у Київському університеті (18471863).

До історії вітчизняного мистецтва цей художник увійшов як автор серії талановитих портретів сучасників, зокрема, Бориса та Василя з полтавської родини Томари, графів Кирила та Олексія Розумовських.

Біографія

[ред. | ред. код]

На жаль, відомості про життя та творчість живописця досить обмежені.

Народився Гаврило Васько 1820 року в м. Короп на Чернігівщині. За походженням — з міщан, так званого «податного звания», представники якого не мали навіть права на державну службу. 1844 року закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв.

Старший брат Г. Васька — Іван Васьков (різнописання прізвищ дослідники пояснюють свавіллям імперських чиновників) народився 1814 року, навчався у Київському університеті. Опісля призначався вчителем малювання і чистописання до повітових училищ. 1857 року радою Санкт-Петербурзької академії мистецтв був удостоєний звання вчителя малювання в гімназіях. І. Васьков відомий як художник-портретист. Від 1859 року був призначений вчителем малювання і чистописання у Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію, де працював понад чверть століття. Остання згадка про І. Васькова датується 1889 роком.

Викладацька діяльність

[ред. | ред. код]

1847 року Тараса Шевченка запросили на посаду вчителя рисунка та завідувача живописного кабінету Київського університету, але через його арешт місце знову звільнилося. Цю посаду в університеті обійняв Г. Васько.

Г. Васько викладав у Київському університеті з 11 серпня 1847 року до 19 листопада 1863 року.

Г. Васько викладав і живопис. Його студенти копіювали живописні твори з університетської художньої колекції. Також на своїх заняттях художник давав загальні поняття з рисунка, живопису та креслення.

Окрім викладацької діяльності, Г. Васько займається комплектуванням та збереженням університетської художньої колекції. Також займався реставрацією живопису.

Працюючи викладачем рисунка в Київському університеті, Г. Васько за вислугу років «одержав звання титулярного радника зі старшинством з 1851 року», був нагороджений 1858 року пам'ятною бронзовою медаллю на андріївській стрічці для «ношення в петлиці» — на честь війни 1853–1856-х років, а також «удостоївся отримати» від Олександра ІІ діамантовий перстень за «Портрет імператора Миколи». Зі скасуванням у 1863 році викладання ��исунка, живопису й архітектури в Київському університеті Г. Васько переходить учителем малювання в I київську гімназію.

Упродовж 16 років у Київському університеті викладав рисунок, живопис та креслення талановитий український художник Г. Васько. Його художня, педагогічна, музейна, реставраційна діяльність відіграли позитивну роль у розвитку української культури.

Портретист музею Тарновського

[ред. | ред. код]

Для збірки Василя Тарновського в с. Качанівка Чернігівської губернії Г. Васько написав серію портретів історичних діячів України. Портрети козацьких гетьманів Гаврила Васька для Тарновського:

Визначні твори

[ред. | ред. код]
  • Портрет Бориса Томари. 1847 р. Збірка НХМУ
  • Портрет Василя Томари. 1847 р. Збірка НХМУ
  • Портрет Черкес. 1860-ті. Чернігівський обласний художній музей
  • Одруження Марії з Йосипом. 1852 р. Рибінський державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник

Посилання

[ред. | ред. код]