Перейти до вмісту

Вавилонська карта світу

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вавилонська мапа світу

Вавилонська мапа світу — глиняна табличка пізньовавилонського періоду з Месопотамії, де відображалася карта відомого вавилонянам світу, яка містить як реальні географічні об'єкти, так і міфологічні елементи. Табличка зберігається в Британському музеї (під номером BM 92687) і є єдиною відомою географічною картою світу з цього регіону, що збереглася з тих часів. Виходячи з аналізу написання топонімів, вчені датують карту кінцем VIII — початком VII століття до н. е.[1][2].

У центрі карти Євфрат, що тече з півночі (вгорі) на південь (внизу), а його гирло позначено як «болото» та «витік». Місто Вавилон показано на Євфраті, у північній половині карти. Сузи, столиця Еламу, показана на півдні, Урарту на північному сході, а Хаббан, столиця каситів, показана (неправильно) на північному заході. Месопотамія оточена круглою «гіркою рікою» або Океаном, а сім чи вісім іноземних регіонів зображені у вигляді трикутних ділянок за Океаном, можливо, уявлених як гори.[3]

Табличка була розкопана Ормузом Рассамом у Сіппарі (Багдадський вілаєт[4]), що знаходиться на відстані приблизно 60 км на північ від Вавилона на східному березі річки Євфрат. Вона була придбана Британським музеєм у 1882 році (BM 92687); [4] текст було вперше перекладено в 1889 році.[5] Зазвичай вважається, що табличка походить із Борсіппи. [6] У 1995 році була виявлена нова частина таблички з найвищим трикутником. [7]

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Табличка структурно поділяється на три частини: графічна карта з підписами, текст на лицьовій стороні та текст на зворотній стороні. Немає остаточної думки щодо того, як пов'язані та чи пов'язані взагалі текстуальні елементи з власне картою, оскільки обидва тексти зачіпають лише міфологічні елементи та використовують для цього термінологію іноді відмінну від самої карти[1].

У зв'язку з помилкою в первісному каталозі Британського музею, точне місце виявлення таблички залишається невідомим, проте ймовірно, що вона була частиною нововавилонських документів, виявлених в Сіппарі[1]. Неясно до кінця і призначення таблички, є припущення про те, що табличка являла собою окремий інформаційний елемент, або ілюстрацію до іншого міфологічного тексту, або літературного твору, або навіть учнівську копію докладнішої карти. З іншого боку зрозуміло, що табличка за задумом була в основному призначена для розповіді про віддалені землі та об'єкти[1].

З картографічного погляду багато реальних географічних об'єктів нанесено недбало з грубими помилками в масштабуванні та меншими помилками у відносному розташуванні об'єктів один від одного. Вавилонська карта світу була вперше опублікована в 1889 році, ця і подальша публікації привертали велику увагу у зв'язку з її унікальністю[1].

Структура карти

[ред. | ред. код]

Усі реальні географічні об'єкти розташовані в межах двох концентричних кіл. Кола позначають світовий океан і дослівно на мапі позначені як «солона вода». З інших текстів відомо, що таким словосполученням вавилоняни позначали як Перську затоку, так і Середземне море. Паралельні лінії всередині кіл не підписані, проте очевидно зображують Євфрат. Зовнішні трикутники є різні міфологічні об'єкти, які також згадуються в текстах на табличці[1]. За однією з версій дані трикутники — це гори, зображені збоку, на відміну від решти карти, яка зображена як вид зверху[8]. Карта могла містити або 7, або 8 таких трикутників, лише 4 з яких якось збереглися[1]. Два з них впевнено зв'язуються з далекими землями, згаданими в Епосі про Гільгамеша, і, можливо, всі з них є міфологічними об'єктами з цього епосу[2].

Назви на Вавилонській карті світу
1. "гора" (аккад. šá-du-ú)
2. "місто" (аккад. uru)
3. Урарту (аккад. ú-ra-áš-tu)
4. Ассирія (аккад. kuraš+šurki)
5. Der (аккад. dēr)
6. ?
7. болото (аккад. ap-pa-ru)
8. Елам (аккад. šuša)
9. канал (аккад. bit-qu)
10. Bit Yakin (аккад. bῑt-ia-᾿-ki-nu) 		11. "місто" (аккад. uru)
12. Habban (аккад. ha-ab-ban)
13. Вавилон (аккад. tin.tirki), розділяється Євфратом на дві частини

14 — 17. Океан (солона вода, аккад. idmar-ra-tum)

18 — 22. Міфологічні назви
23 — 25. Непідписані

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Horowitz W. The Babylonian Map of the World // Iraq. — London : British Institute for the Study of Iraq, 1988. — Вип. 50. — С. 147-165.
  2. ↑ а б Cartographia. — New York : Library of Congress, 2007. — С. 10. — ISBN 0316997668.
  3. ↑ Lewy H., Lewy J., "The Origin of the Week and the Oldest West Asiatic Calendar", The Hebrew Union College Annual 17 (1943), 1—146.
  4. ↑ а б British Museum Inv. No.92687.
  5. ↑ F. E. Peiser ZA 4 (1889) 361-370. First publication of a photographic reproduction: C. Ball, Light from The East (1899), p. 23.
  6. ↑ Horowitz, Wayne. 2011. Mesopotamian Cosmic Geography. 2nd ed. Mesopotamian Civilizations 8. Winona Lake, Indiana: Eisenbrauns
  7. ↑ Finkel, Irving. 1995. "A Join to the Map of the World: A Notable Discovery". British Museum Magazine: The Journal of the British Museum Friends 23: 26–27
  8. ↑ Lewy H., Lewy J. The Origin of the Week and the Oldest. West Asiatic Calendar // The Hebrew Union College Annual. — 1942-1943. — С. 1 -152.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Map of the World from Sippar, Iraq. 6th century BCE. British Museum
    Карта світу з Сіппара, Ірак. 6 століття до нашої ери. Британський музей
  • Map of the World from Sippar, Iraq, 6th century BCE. British Museum
    Карта світу з Сіппара, Ірак, 6 століття до нашої ери. Британський музей
  • Map of the World from Sippar, Iraq, 6th century BCE. The British Museum
    Карта світу з Сіппара, Ірак, 6 століття до нашої ери. Британський музей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вавилонська_карта_світу&oldid=43494064