Вавилонська вежа

Вавилонська вежа
Відомий під іменем	torre di Nebrot[1] і Tour de Babel[2]
Названо на честь	tower of Babeld
Країна	Вавилонія і  Ірак[3]
Головний предмет твору	tower of Babeld, мова, гібрис, Консолідація[d] і хаос[d]
Події розгортаються в місцевості	tower of Babeld
Описано за адресою	jw.org/en/library/magazines/wp20130901/did-languages-come-from-the-tower-of-babel/​(англ.)
Зображений на	Tower of Babeld
Вавилонська вежа у Вікісховищі

Вавилонська вежа++ — символ сум'яття і безладу. Згадується у Книзі Буття в 11 главі. На думку сучасних вчених, таких, як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.^[5]

За стародавньою історією з Біблії про Вавилонське стовпотворіння^[6], понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможно. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, занедбали будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.

На думку сучасних вчених, таких як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.^[5] Зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі») був побудований в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувався і знов відбудовувався. Остання реконструкція Етеменанкі здійснилася в VII–VI століттях до нашої ери. Цей зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і 91-метровою висотою.

• Будівля Європарламенту спроектована у вигляді недобудованої Вавилонської вежі за картиною Пітера Брейгеля Старшого «Зведення Вавилонської вежі».
• На знайденій у 2017 р. стародавній пластині, яка належить до VI століття до нашої ери, зображений Навуходоносор II, правитель Месопотамії, і Вавилонська вежа.^[7]
• Під час зведення Вавилонської вежі (й багатьох інших споруд міста Вавилону, у перекладі – «Брама Бога») застосовувалися бітумні в’яжучі матеріали: «І стала в них цегла замість каменів, а земляна смола замість вапна» («Перша книга Мойсея», 11:3).

• 
  Ілюстрація до книги Джона Касселля Ілюстрована історія Англії, том 1
• 
  Ілюстрація до книги Абрагама Саура "Theatrum Urbium. Warhafftige Contrafeytung...", (1610)
• 
  Ілюстрація до книги Alain Manesson Mallet "Description de L'Universe", (1683)
• 
  Невідомий автор, Кінець XVI ст., Німецький національний музей
• 
  Фрідріх Брентель (Friedrich Brentel), близько 1630
• 
  Фрідріх Брентель, 1631
• 
  Пітер Брейгель старший, 1563, (Музей історії мистецтв, Відень)
• 
  Пітер Брейгель старший, (Музей Бойманса — ван Бенінгена, Роттердам)
• 
  Лукас ван Фалькенборх, 1594, (Лувр, Париж)
• 
  Лукас ван Фалькенборх, 1595, (Mittelrhein-Museum, Кобленц, Німеччина)
• 
  Лукас ван Фалькенборх. (Стара Пінакотека, Мюнхен)
• 
  Лукас ван Фалькенборх. (Університет Брока, Сент-Кетерінс, Канада)
• 
  Лукас ван Фалькенборх ?, близько 1620, Женевський музей мистецтва і історії
• 
  Мартен ван Фалькенборх (Marten Van Valckenborch) (*1535 - †1612), Museo Nacional de Bellas Artes. Гавана
• 
  Hendrick van Cleve III. (Fondation Custodia, Париж)
• 
  Jan Christiaensz Micker, (1650)
• 
  Jan Christiaensz Micker, (1650)
• 
  Тобіас Вергахт, між 1585 та 1600, Музей-замок та художня галерея, (Норвіч, Велика Британія)
• 
  Тобіас Вергахт, Палац витончених мистецтв, Лілль
• 
  Тобіас Вергахт, Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)
• 
  Йоос де Момпер, між 1595 та 1605, (Національний музей старовинного мистецтва, Лісабон)
• 
  Абель Ґріммер (Abel Grimmer), 1604
• 
  Антон Моцарт (Anton Mozart) (*1573 - †1625)
• 
  Pieter Schaubroeck, роки творчості з 1595 до 1607
• 
  Невідомий автор (Нідерланди), XVII ст.
• 
  Антон Жозеф фон Преннер (Австрія), 1728
• 
  Benedek Jenő молодший, 2000
• 
  Поль Ґосселін (Paul Gosselin), 2011

• Борсіппа
• Вежа мовчання

• Вавилонська вежа [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Чи мови народів світу зародилися під час будівництва Вавилонської вежі? // JW.ORG

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вавилонська вежа