Перейти до вмісту

Будинок «Слово» (фільм, 2021)

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Про будівлю див. Будинок «Слово».
Про документальний фільм див. Будинок «Слово» (фільм, 2017).
Будинок «Слово»: Нескінчений роман
Жанрісторична драма, детектив
РежисерТарас Томенко
ПродюсерЮлія Чернявська,
Олег Щербина,
Пилип Іллєнко,
Ростислав Мартинюк
СценаристТарас Томенко,
Любов Якимчук
У головних
ролях		Довженко В'ячеслав Валерійович, Попенко Геннадій Миколайович, Одинокий Юрій Дмитрович, Ніна Набока, Кошкіна Марина Олександрівна, Роман Ясіновський і Євген Ламах
ОператорМихайло Любарський
КомпозиторАлла Загайкевич
ХудожникШевкет Сейдаметов
КінокомпаніяFRESH PRODUCTION GROUP
Тривалість120 хв.
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Рік2024
Дата виходу2024
Кошторис₴60 млн. ($2.3 млн.)
IMDbID 15485194
Q: Будинок «Слово»: Нескінчений роман у Вікіцитатах

«Будинок „Слово“: Нескінчений роман» (англ. «Slovo» House: Unfinished Novel) — український повнометражний художній фільм режисера Тараса Томенка — драматична історія українських письменників, яких зібрали в одному будинку під одним дахом, щоб змусити їх працювати в ім'я системи. Історія про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло.

Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі. Українська прем'єра фільму відбулась у Чернівцях 17 червня 2022 року на фестивалі Миколайчук OPEN[1]. В прокаті — з 9 травня 2024 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1927 року у Харкові за наказом Сталіна збудовано особливий будинок. Тут оселилися кращі українські митці — поети, письменники, художники та режисери. Сама лише можливість жити тут вже була для тогочасних творців визнанням. Якось у будинку з'являється новенький. Він працює коректором преси та понад усе мріє влитися в когорту провідних письменників. Аби оселитися тут йому дійсно знадобився талант — талант підслуховувати та переповідати все почуте агенту НКВС[2].

У ролях

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Історична драма «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов'ю Якимчук. У 2017 році він зняв документальний фільм «Будинок „Слово“», робота над яким надихнула на подальше дослідження епохи та персоналій. Проєкт художнього фільму став одним з переможців конкурсу від Держкіно та отримав державне фінансування, що покрило половину витрат на виробництво.

За словами сценаристки Любові Якимчук, «Це драма з детективними елементами. (…) У стрічці зображена радянська агентура, таємна система її роботи (ми вивчили це за тодішніми агентурними методичками), міське харківське життя з театрами й кав'ярнями, а в одному епізоді також зображене українське село, що тоді переживало Голодомор»[6]. «Після повномасштабного вторгнення є величезний запит на інформацію про покоління 20-х, про розстріляне відродження, — говорить Якимчук і додає — Можливо, хтось у фільмі вперше почує ці імена літераторів. Я сподіваюсь, що поширення інформації про це покоління будуть продовжуватися. Сподіваюсь, що після фільму люди захочуть прочитати когось з цих авторів»[2].

Кошторис

[ред. | ред. код]

Проєкт картини став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Сума державної фінансової підтримки фільму становить 30 млн 22 тис. 698 грн і є половиною від загальної вартості виробництва[7].

Суспільний резонанс

[ред. | ред. код]

Стрічка викликала ажіотаж на фестивалі Kharkiv MeetDocs у столичному кінотеатрі «Жовтень»: на один сеанс усі квитки були розкуплені, довелося влаштувати додатковий, на який також усе розмели.[8]

24 лютого 2023 року в залі Сейму Литви у Вільнюсі відбувся показ фільму. Ця подія була присвячена річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Стрічку представляли продюсери Пилип Іллєнко, Олег Щербина та Ростислав Мартинюк[9][10].

Кінооглядач Ігор Кромф назвав повнометражний ігровий дебют Тараса Томенка «однією з найліпших історичних драм у сучасному українському кіно»[11]. Юрій Луканов доходить висновку, що «Саме це створює проблему у сприйнятті цього матеріалу. Вигадувати кулуарні епізоди, які неможливо перевірити, але які логічно вписуються у розвиток подій — не викликає заперечень. Та коли вигадуються факти, котрі претендують на роль історичних, які легко перевірити, то це може поставити під питання довіру до всього фільму. Особливо якщо глядачі — люди, котрі не дуже заглиблені в матеріал»[12]. Публіцист Віталій Портников розглядає фільм як привід для обговорення мешканців Будинку як таких, хто «намагався творити й досягти успіху в умовах фактичної втрати державності»[13]. А Віталій Гордієнко, автор каналу «Загін кіноманів», акцентує на тому, що сценарна команда пішла на пожертвування історіями представників Розстріляного відродження заради розкриття вигаданого героя Акімова, й підкреслює незмінність персонажа Миколи Хвильового протягом всього фільму[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

На Міжнародному кінофестивалі у Кошицях, що проходив з 8 до 10 червня 2022 року, фільм отримав нагороду «Найкращий ігровий фільм»[1].

У листопаді 2022 року фільм отримав одразу чотири нагороди на Міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» (Флорида, США)[15].

1 червня 2024 року Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся у своїй резиденції з творцями фільму і відзначив творців та меценатів стрічки церковними нагородами[16].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Поліна ГОРЛАЧ (17 червня 2022). Фільм «Будинок Слово. Нескінченний роман» отримав відзнаку Міжнародного кінофестивалю в Кошице. Суспільне.
  2. ↑ а б "Будинок "Слово". Про що фільм. BBC News Україна (укр.). 10 травня 2024. Процитовано 23 травня 2024.
  3. ↑ а б в г д Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ (2 серпня 2018). Кіборги стали поетами: як знімають ігровий фільм «Будинок „Слово“» про Розстріляне Відродження (укр.). «Детектор медіа». Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  4. ↑ В Україні розпочалися зйомки художнього фільму «Будинок „Слово“». Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 9 березня 2021.
  5. ↑ Наталія КУШНІРЧУК (17 травня 2024). «Я ненавиджу свого персонажа» – Дмитро Олійник про роль у «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» (укр.). «Читомо». Процитовано 17 травня 2024.
  6. ↑ «Слово», завдяки якому з'явилося Українське Відродження. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  7. ↑ У виробництві художній фільм Тараса Томенка «Будинок „Слово“» [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Держкіно, 21/12/2017
  8. ↑ Матриця по-українськи. У фільмі "Будинок "Слово" Хвильовий-Нео стріляє в агента НКВС, схожого на Путіна. ФОКУС (укр.). 8 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  9. ↑ Показ художнього фільму «Будинок «Слово. Нескінчений роман» в залі Сейму Литовської Республіки у Вільнюсі. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
  10. ↑ У Сеймі Литви показали український фільм "Будинок "Слово". Нескінчений роман". lrt.lt (укр.). 28 лютого 2023. Процитовано 3 березня 2023.
  11. ↑ Ігор КРОМФ (9 травня 2024). «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Протистояння молі й генія (укр.). «Лівий берег». Процитовано 17 травня 2024.
  12. ↑ Юрій ЛУКАНОВ (15 травня 2024). «Ложка дьогтю у діжку меду «Будинку “Слово”» (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 17 травня 2024.
  13. ↑ Віталій ПОРТНИКОВ (19 травня 2024). Будинок «Слово» (укр.). «Збруч». Процитовано 22 травня 2024.
  14. ↑ Віталій ГОРДІЄНКО (15 травня 2024). «Будинок Слово» – вразить всіх? Огляд фільму (укр.). «Загін Кіноманів». Процитовано 17 травня 2024.
  15. ↑ «Будинок «Слово. Нескінчений роман» отримав нагороди на I Will Tell International Film Festival. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
  16. ↑ Предстоятель відзначив творців фільму «Будинок „Слово“: Нескінчений роман». OCU (укр.). 1 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будинок_«Слово»_(фільм,_2021)&oldid=43870061