Перейти до вмісту

Загайкевич Алла Леонідівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Алла Загайкевич)
Алла Загайкевич
Зображення
Зображення
Алла Загайкевич на Одеському міжнародному кінофестивалі, 2014
Основна інформація
Дата народження17 грудня 1966(1966-12-17) (58 років)
Місце народженняХмельницький, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіякомпозитор
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанракадемічна музика, електронна музика
КолективиElectroacoustic's Ensemble
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблNexsound
Нагороди
Офіційний сайт
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Алла Леонідівна Загайке́вич (нар. 17 грудня 1966(19661217), Хмельницький) — українська композиторка, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі. Авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні ��а за кордоном. Володарка багатьох ґрантів і нагород. Поєднує роботу в академічних концертних жанрах (симфонічна, камерна, електроакустична музика, камерна опера) та в сучасних мультидисциплінарних проєктах (аудіо-візуальні інсталяції, перформанси, музика до кінофільмів і театральних вистав). В електроакустичних перформансах виступає з виконавцями нової імпровізаційної музики.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Навчалася в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі професора Юрія Іщенка (19851990) та в Інституті дослідження й координації акустики/музики (IRCAM) у Парижі (19951996). У 19861999 роках була учасницею гурту «Древо» (керівник Є. Єфремов).

З середини 90-х років активно пропагувала академічну електроакустичну музику в Україні, співпрацювала з музикантами експериментальної електронної музики.

З 1998 року викладає на кафедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» заснувала студію електроакустичної музики.

Алла Загайкевич є кураторкою міжнародних проєктів електроакустичної музики «Електроакустика» (з 2003), «ЕМ-візія» (з 2005), головою Асоціації електроакустичної музики при Київській організації СКУ (з 2010)[1].

2004 року за музику до фільму Олеся Саніна «Мамай» була нагороджена Національною премією України ім. Олександра Довженка[2].

У 2009 року заснувала міжнародний проєкт Electroacoustic's ensemble, де виступила як композиторка, програмістка, виконавиця на електроакустичних інструментах.

У 2021 році композиторка присвятила концерт пам'яті викладача консерваторії Олексія Босенка, який вплинув на формування її світогляду.[3].

У 2023 оголосила про звільнення з НМАУ через незгоду із рішенням керівництва закладу зберегти ім'я російського композитора П. Чайковського в його назві на тлі російської агресії[4]

Список основних творів

[ред. | ред. код]
Марек Холоневський, Алла Загайкевич і Панайотіс Кокорас. Київ, 8 квітня 2017

Алла Загайкевич є авторкою симфонічної та камерної музики, камерної опери, електроакустичних і мультимедійних творів, музики до кінофільмів тощо.

Опера

[ред. | ред. код]
  • 1997 — «Числа і вітер» («Малюнки з пам'яті»), камерна опера за поезією та живописом Миколи Воробйова, 50’

Оркестрові твори

[ред. | ред. код]
  • 1990 — Симфонія на поезію В.Маяковського (російською мовою) для баритона та симфонічного оркестру, 20’
  • 1993 — Intermezzo для симфонічного оркестру, 12’
  • 1995 — «Musique Aveugle» («Сліпа музика») для фортепіано та струнного оркестру, 15’
  • 2007 — Концерт для віолончелі з оркестром в двох частинах, 17’
  • 2010 — «Cantos: Island» для трьох віолончелей та п'ятнадцяти струнних, 12’

Камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори

[ред. | ред. код]
  • 1991 — Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, 14’
  • 1994 — «Не відриваючись від землі» для скрипки, гітари та баяна, 14’
  • 1997 — «Маре-X-невідомість» для сопрано та фортепіано на візуальну поезію Андрія Чужого, 12’
  • 1998 — Interlude для флейти, кларнету, фаготу, валторни, тромбону, перкусії, фортепіано, скрипки, альта, віолончелі та контрабасу, 11’
  • 1998 — «Подорожі тіней» для тромбона, перкусії та контрабасу, 11’
  • 2001 — «Гравітація» для двох віолончелей, 7’
  • 2004 — «Вітер, каміння, квіти» для баяну соло, 7’
  • 2005 — «Повітряна механіка» для флейти, кларнету, перкусії, фортепіано, скрипки, віолончелі, 17’
  • 2007 — Терцет для кларнета, скрипки та віолончелі, 10’
  • 2008 — «Підземною рікою» для флейти, кларнета, гобоя, фортепіано, 11’
  • 2009 — Струнний квартет, 12’
  • 2010 — «Blicke der Verliebten» (for Recherche Ensemble) для восьми виконавців, 7’

Електроакустичні та мультимедійні твори

[ред. | ред. код]
  • 1996 — «І поволі кружляючи я увійду в небесний став» (музика після вірша «Короп» Олега Лишеги) для кларнета/бас-кларнета, фагота, контрабаса та електронного запису, 13’
  • 2000 — «COSI FAN TUTTI» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк, 46’
  • 2002 — «Геронея» — електроакустичний твір для фагота, фортепіано, скрипки, віолончелі та електронного запису, 12’
  • 2002 — «Тікати. Дихати. Мовчати.» — електроакустичний перформанс для скрипки, голосу, фортепіано, електронного запису та обробки в реальному часі, 45’
  • 2003 — «PAGODE» — електроакустичний твір для блок — флейти, електронного запису та обробки в реальному часі, 9’
  • 2003 — «MOTUS» для електронного запису, 10’
  • 2004 — «Пори року на Майдані» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк; у творі використано вірші Юрія Андруховича у виконанні автора, 15’
  • 2005 — «LABORINTUS — EXITUS» — електроакустичний твір для кларнету та електронного запису, 10’
  • 2006 — «TRANSPARENCY» — електроакустичний твір для скрипки та електронного запису, 9’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2006 — «PAGODE — VISION»- електроакустичний твір для квартету блок-флейт та електронного запису, 9’
  • 2008 — «VENEZIA» — електроакустичний твір для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 16’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2008 — «VENEZIA — VISION» — електроакустичний перформанс для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2009 — «GO» — електроакустичний твір для шенгу, ерху, перкусії та електронного запису, 10’
  • 2009 — «SUD/EST» — електроакустичний аудіо-візуальний перформанс для змінного складу виконавців, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2009 — «.засинаючи: прокидатися.. злітаючи: занурюватися» — електроакустична інсталяція до проєкту «МАВКА» (художник — Майкл Мерфенко), 46’
  • 2010 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) — електроакустичний перформанс для Electroacoustic's Ensemble, 15’
  • 2010 — «NORD/OUEST» — електроакустичний перформанс для фольклорного голосу, скрипки, сопілки, перкусії, терменвоксу та електроніки, 48’
  • 2011 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) for Kontra-Trio — електроакустичний твір для контрабасової флейти, контрабас-саксофона, туби та електронного запису,15’
  • 2011 — «Mithe IV: KS» (присвячено Karol Symanowski) — електроакустичний твір для скрипки та електроніки, 7’
  • 2011 — «Musique naïve» (присвячено САТ trio) — електроакустичний перформанс для баяну, гітари, терменвоксу та електроніки, 30’
  • 2011 — «Life as Music» — генерована в реальному часі композиція для гобоя, кларнета in B, альт-саксофона, перкусії та контрабасу, 15’
  • 2015 — Друже Лі Бо, для бандури та електроніки

Хорові та вокальні твори

[ред. | ред. код]
  • 1996 — «Ausgesetzt auf den Bergen des Herzens» — камерна кантата для сопрано, органу та струнних на вірші Райнер Марія Рільке, 12’
  • 1999 — «Човен» — мотет для сопрано, меццо-сопрано та баритона на вірші Миколи Воробйова , 12’
  • 2002 — «The Way to the Great River» («Подорож до Великої ріки») на текст Олега Лишеги (англійською мовою) для сопрано та 8-ми інструменталістів, 10’
  • 2004 — «ECCE JUVENTA ANNI» — кантата на вірші Г. Сковороди для сопрано, хору та симфонічного оркестру, 14’

Фортепіанні твори

[ред. | ред. код]
  • 2007 — «Luceo» для фортепіано, 4’ (фортепіанна мініатюра)
  • 2009 — «Cascades» для фортепіано, 5’ (фортепіанна мініатюра)

Музика до кінофільмів

[ред. | ред. код]
  • 1991 — «Сховок» (реж. Неля Пасічник)
  • 1994 — «Тисьмениця» (реж. Неля Пасічник)
  • 2003 — «Мамай» (реж. Олесь Санін)
  • 2005 — «SH» (реж. Ярослав Лупій)
  • 2005 — «Олігарх» (реж. О. Росіч)
  • 2006 — «Ілюзія існування» (реж. Вадим Йович)
  • 2014 — «Поводир» (реж. Олесь Санін)
  • 2017 — «Будинок „Слово“» (реж. Тарас Томенко)
  • 2023 — «Довбуш» (реж. Олесь Санін)

Примітки та посилання

[ред. | ред. код]
  1. Національна спілка композиторів України, стаття Загайкевич Алла Леонідівна [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Офіційний сайт Верховної ради України, Указ Президенка України № 920/2004 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2004 року», редакція від 18.08.2004.
  3. Алла Загайкевич «…І теж шукаю свободу». kyivdaily. 2021
  4. З київської консерваторії звільнилася композиторка Алла Загайкевич. Громадське радіо (укр.). Процитовано 8 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Бондаренко А. ІВиявлення і аналіз акустичних подій в електронній музиці (на прикладі «мотус» А. Загайкевич) [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання культурології: зб. наук. праць. Вип. 31 / М-во освіти і науки України, М-во культури України, Київ.нац.ун-т культури і мистецтв. — Київ: Видав. центр КНУКіМ,2015. — с.22-28
  • Колесник Н. Віртуальні сурогати // Україна молода. — 1997. — 25 квіт;
  • Лебедева К. Деталі звуку // Веч. Київ. — 2005. — 7 трав.
  • Макаренко О. Хто вони — творці фільму «Мамай»? // КіЖ. — 2004. — 14 січ.;
  • Ракунова И. Н. Особенности формирования образной сферы в «Пагоде» А.Загайкевич / И. Н. Ракунова // Науковий вісник Національноï музичноï академіï Украïни iм. П.I.Чайковського: Художня цілісність як феномен музичноі творчості та виконавства: зб. ст. / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2005. — Вип.48. — С. 192—199.
  • Ракунова И. «Геронея» Аллы Загайкевич — образное воплощение / И. Н. Ракунова // Наук.вісник НМАУ. Вип.41, кн.2. : Зб.статей. — К., 2006. — С.247-257.
  • Ракунова И. Новые композиторские технологии (на примере творчества Аллы Загайкевич) [Текст] … творчество Аллы Загайкевич / И. Н. Ракунова. — К. : Феникс, 2010. — 205 с.

Посилання

[ред. | ред. код]