Перейти до вмісту

Блейк Лайвлі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лайвлі.
Блейк Лайвлі
Blake Lively
англ. Blake Ellender Lively[1][2]
Ім'я при народженніBlake Christina Lively
(Бле́йк Крісті́на Ла́йвлі)
Народилася25 серпня 1987(1987-08-25) (37 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
ГромадянствоСША США
ДіяльністьАктриса, модель
Alma materБербанкська середня школаd і Halstrom High Schoold
Роки діяльності1998; 2005 — нині
ПартіяДемократична партія США
У шлюбі зРаян Рейнольдс
ДітиДжеймс Рейнольдсd, Інес Рейнольдсd, Бетті Рейнольдсd і Олін Рейнольдсd
БатькиErnie Livelyd
Брати / сестриEric Livelyd, Lori Livelyd, Jason Livelyd і Робін Лайвлі
IMDbnm0515116
Автограф
CMNS: Блейк Лайвлі
Blake Lively у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Бле́йк Е́ллендер Ла́йвлі (англ. Blake Ellender, при народженні Браун, англ. Brown; нар. 25 серпня 1987, Лос-Анджелес, США) — американська актриса та модель.

Народилася в Лос-Анджелесі, вона донькою актора Ерні Лайвлі[en], дебютувала на про��есійному рівні в його режисерському проєкті «Пісочна людина». Вона зіграла роль Бріджит Вріланд у фільмі «Джинси-талісман», а також у його продовженні «Джинси-талісман 2», які досягли комерційного успіху. Вона знялась разом з Джастіном Лонгом у комедії «Нас прийняли» і отримала широке визнання завдяки ролі Серени ван дер Вудсен у підлітковому драматичному телесеріалі «Пліткарка» від CW.

Вона знялася в романтичних комедіях, зокрема «Нью-Йорку, я люблю тебе» і «Приватне життя Піппи Лі». Лайвлі зіграла разом з Беном Аффлеком у кримінальному трилері «Місто» і знялася зі своїм майбутнім чоловіком Раяном Рейнольдсом у «Зелений ліхтар». Вона була в акторському складі «Дикуни» і отримала визнання за роль головної персонажки в романтичному фентезі-фільмі «Вік Адалін». Вона з'явилася у фільмі жахів «Мілина» і психологічній драмі «Все, що я бачу, це ти». Вона зіграла разом з Анною Кендрік у касовому хіті «Проста послуга». Відтоді Лайвлі виступила режисером і знялася в музичному відео Тейлор Свіфт «I Bet You Think About Me».

Біографія

[ред. | ред. код]

Лайвлі при народжені дали ім'я Блейк Елендер Браун. Вона народилась 25 серпня 1987 року в районі Тарзана в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Її мати, Елейн, працювала агентом з пошуку талантів, а батько, Ерні Лайвлі, був актором[6]. Лайвлі назвали на честь брата її бабусі[7][8]. У неї є старший брат Ерік і троє зведених братів і сестер від попереднього шлюбу матері, Лорі, Робін і Джейсон. Її батьки, брати і сестри працювали в індустрії розваг[9].

У дитинстві Лайвлі супроводжувала батьків на курси акторської майстерності, які вони викладали, оскільки вони не хотіли залишати доньку з нянею. Вона сказала, що спостереження за навчанням батьків допомогло їй навчитися «вправам» і набути впевненості, коли вона подорослішала й почала працювати в даній галузі[10][11]. Вона дебютувала в кіно у 10 років, коли знялася у фільмі «Пісочна людина», який зняв її батько. Вона описує свою роль як «невелику роль». Спочатку вона не особливо цікавилася акторською майстерністю і хотіла вступити до Стенфордського університету[7].

Вона відвідувала середню школу Бербанка, яку закінчила в 2005 році[12], де була вболівальницею, учасницею чемпіонського хору та президентом класу[13]. Її старший брат попросив свого агента з пошуку талантів відправити її на кілька прослуховувань влітку[6]. Згодом її взяли на роль Бріджит у фільмі «Джинси-талісман». Знімала її сцени між молодшими та старшими класами середньої школи[14].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

2005—2006: Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

У 2005 році вийшов фільм «Джинси-талісман». Гра Лайвлі принесла їй номінацію на премію Teen Choice Awards за «Прорив - жіноча роль»[15]. 2006 року Лайвлі знялася разом з Джастіном Лонгом у фільмі «Нас прийняли», а також мала другорядні ролі у фільмі жахів «Саймон говорить». «Нас прийняли» не був добре оцінений критиками, але гра Лайвлі принесла їй «Прорив» від Hollywood Life. Лайвлі знялася у фільмі «Елвіс і Анабелль» у ролі Анабелль, хворої на булімію дівчини, яка сподівалася виграти конкурс краси. Про втілення в роль вона сказала, що «серйозно скинула вагу» для свого зросту. Вона заявила, що цей процес був для неї важким, тому що їжа - це «любов №1 мого життя»[16]. «MovieLine.com» високо оцінив її гру у фільмі та назвав її «проривною роллю»[17].

2007—2012: «Пліткарка»

[ред. | ред. код]

Лайвлі взяла участь у серіалі The CW «Пліткарка», заснованому на однойменному романі Сесилі фон Цигезар, прем'єра якого відбулася у вересні 2007 року. Уже відклавши навчання в коледжі на рік, Лайвлі мала намір відмовитися від ролі та стати студенткою, але їй сказали, що вона може відвідувати коледж неповний робочий день під час знімання шоу (вона пізніше сказала: «Це порада для будь-кого: коли вони кажуть: „Ми обіцяємо, але ми не можемо описати це“, є причина вони не можуть викласти це письмово»)[18]. Вона грала роль Серени ван дер Вудсен у підлітковій драмі до 2012 року, до самого закриття сер��алу[19]. Її першою обкладинкою журналу був випуск «Cosmogirl» за листопад 2007 року, де вона розповідала про свій час у середній школі та свою кар'єру до «Пліткарки».

У 2008 році Лайвлі повторила роль Бріджит у продовженні «Джинси-талісман 2». Як і в першому фільмі, критики позитивно сприйняли гру Лайвлі[20][21]. Станом на листопад 2008 року фільм заробив понад 44 мільйони доларів у прокаті[22]. 2009 року вона з'явилася в ролі Габріель ДіМарко в романтичній комедії «Нью-Йорку, я люблю тебе», продовженні фільму «Париже, я люблю тебе». Попри позитивні відгуки критиків, фільм провалився в прокаті[23][24].

Лайвлі зобразила молодшу версію головної персонажки у фільмі «Приватне життя Піппи Лі», який отримав схвалення критиків[25]. Пол Бірнс з Brisbane Times описав її гру у фільмі як «сенсаційну»[26]. У жовтні 2009 року вона почала знімати свої сцени для ролі Крістіни «Кріс» Кофлін у фільмі «Місто», заснованому на романі Чак Гоґана «Принц злодіїв»[27]. Фільм, режисером якого був Бен Аффлек, вийшов у прокат у США 17 вересня 2010 року. Про її виступ Variety написали, що Лайвлі була «майже невпізнанною [і] переживала жорстокі, болісні моменти в ролі мати-одиначка»[28]. У грудні того ж року вона знялася в музичному кліпі «I Just Had Sex» гурту «The Lonely Island» разом з Джессікою Альбою[29]. Лайвлі зіграла Керол Ферріс, головну жіночу роль у фільмі про супергероїв «Зелений Ліхтар», який вийшов на екрани в червні 2011 року[30]. Фільм зібрав у світовому прокаті 219 851 172 доларів[31]. 2011 року її помістили ​​в список впливових людей у щорічному журналі «Time 100»[32]. Крім того, AskMen.com назвав її найбажанішою жінкою 2011 року[33], а журнал «People» назвав її однією з найкрасивіших у 2012 році в будь-якій віковій категорії[34].

У 2012 році Лайвлі зіграла головну роль у фільмі Олівера Стоуна «Дикуни» разом з Тейлором Кітчем, Аароном Тейлором-Джонсоном, Сальмою Хайєк і Джоном Траволтою. Вона замінила Дженніфер Лоуренс, оскільки вона почала грати у фільмі «Голодні ігри»[35]. Того ж року вона була обрана обличчям нового аромату Gucci, Gucci Premiere. Вона з'явилася в короткометражному фільмі для аромату, який зняв Ніколас Віндінґ Рефн.

2013–нині: Кінокар'єра

[ред. | ред. код]

У жовтні 2013 року Лайвлі назвали новим обличчям L'Oreal, це стало її першою великою кампанією макіяжу. Вона зіграла головну роль у фільмі « Вік Адалін», разом з Міхілєм Гаусманом і Гаррісоном Фордом. Вона зіграла жінку, у якої «зупиняється процес старіння після майже смертельної аварії». Фільм мав скромний комерційний успіх, зібравши 65,7 мільйонів доларів з бюджето в 25 мільйонів доларів[36][37][38]. Atlantic заявив, що вона продемонструвала свій «потенціал головної ролі» головним чином у другій половині фільму, посилаючись на її «відрізану подачу та стриманість»[39]. 2016 року Лайвлі знялася у фільмі жахів про виживання «Мілина»[40]. Вона отримала позитивні відгуки, а її гру високо оцінили критики. Того року вона також зіграла головну роль у романтичній комедії Вуді Аллена «Світське життя», прем'єра якої відбулася на 69-му Каннському кінофестивалі та отримала схвальні відгуки критиків. Лайвлі сподобався її досвід роботи з Алленом, вона заявила: «Це дійсно круто працювати з режисером, який зробив так багато, тому що він точно знає, чого він хоче», додавши, що він «дає сили»[41].

Лайвлі знялася разом із Джейсоном Кларком у психологічній драмі «Все, що я бачу, це ти», прем'єра якої відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто та отримала неоднозначні відгуки[42]. 2018 року вона зіграла головну роль у містичному трилері «Проста послуга» разом з Анною Кендрік і Генрі Голдінгом, режисер картини став Пол Фіґ[43].  ​​Фільм вийшов на екрани 14 вересня, і гра Лайвлі була оцінено добре[44][45]. Далі Лайвлі зіграла головну роль у фільмі «Ритм-секція», екранізації однойменного роману Марка Бернелла, продюсерами якого виступили Барбара Брокколі та Майкл Г. Вілсон, а режисером став Рід Морано[46]. Фільм випустила компанія Paramount Pictures 31 січня 2020 року. Variety відзначили, що гра Лайвлі «відображає реалістичну майже некомпетентність перед обличчям небезпеки»[47][48].

У травні 2021 року було оголошено, що Лайвлі зіграє головну героїню Джозі Шуллер у фільмі «Леді Вбивця»[49]. Вона дебютувала в ролі режисерки музичного кліпу на пісню Тейлор Свіфт «I Bet You Think About Me» за участю американського співака і автора пісень Кріса Степлтона, що вийшов 15 листопада 2021 року з перезапису альбом Свіфт Red (Taylor's Version)[50]. У січні 2023 року було оголошено, що вона зіграє головну роль Лілі Блум в екранізації роману Коллін Гувер «Покинь, якщо кохаєш…»[51].

Скандал

[ред. | ред. код]

23 березня 2024 році Блейк пожартувала у Instagram з принцеси Кейт Мідолтон назвавши втечу принцеси фотошопом але коли виявилась що вона хвора на рак, то вибачилась у своїх сторіз.[52]

Активізм

[ред. | ред. код]

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни, актриса висловила підтримку України в соцмережах, фінансово допомогла фонду «USA for UNHCR», що зокрема допомагав українським біженцям, та закликала читачів до пожертв[53].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1998 ф Пісочна людина Sandman Тріксі / Зубна фея
2005 ф Джинси-талісман The Sisterhood of the Traveling Pants Бріджит Вріленд
2006 ф Нас прийняли Accepted Моніка Морленд
2006 ф Саймон говорить Simon Says Дженні
2007 ф Елвіс і Анабелль Elvis and Anabelle Анабель Лі
2008—2010 с Суботнього вечора у прямому ефірі Saturday Night Live подруга / транссексуал / себе
2008 ф Джинси-талісман 2 The Sisterhood of the Traveling Pants 2 Бріджит Вріленд
2008 ф Нью-Йорку, я люблю тебе New York, I Love You Габріель ді Марко
2009 ф Приватне життя Піппи Лі The Private Lives of Pippa Lee Молода Піппа Лі
2010 ф Місто The Town Кріста Кафлін
2011 ф ��елений ліхтар Green Lantern Керол Ферріс
2011 ф Провінціалка Hick Гленда
2012 ф Особливо небезпечні Savages Офелія
2012 кф Особливо небезпечні: Допити Savages: The Interrogations Офелія
2007—2012 с Пліткарка Gossip Girl Серена ван дер Вудсен
2015 ф Вік Адалін The Age of Adaline Адалін Боуман
2016 ф Світське життя Café Society Вероніка Гаєс
2016 ф Мілина The Shallows Ненсі Адамс
2016 ф Бачу тільки тебе All I See Is You Джина
2018 ф Проста послуга A Simple Favor Емілі Нельсон
2020 ф Ритм-секція The Rhythm Section Стефані Патрік
2024 ф Уявні друзі IF восьмикіт (озвучення)
2024 ф Д��дпул і Росомаха Deadpool & Wolverine Леді Дедпул

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.elpais.com.uy/sabado-show/anos-blake-lively-cinco-anecdotas-estrella-queria-actriz.html
  2. ↑ https://www.msn.com/pt-br/entretenimento/noticias/blake-lively-faz-35-anos-confira-5-trabalhos-da-atriz/ss-AA115Awp?li=AAggXC1
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #142902799 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  6. ↑ а б Blake Lively: Actor and Betty Buzz Founder. Biography (амер.). 28 лютого 2023. Процитовано 19 листопада 2023.
  7. ↑ а б RadioFree.com Interviews: Blake Lively, Accepted. www.radiofree.com. Процитовано 19 листопада 2023.
  8. ↑ Russell, Doris McAlpin (1990). McAlpin(e) Genealogies, 1730-1990: Alexander McAlpin of South Carolina and Georgia and His Descendants, Plus Other McAlpin(e) Families of North America (англ.). Gateway Press.
  9. ↑ Celebrity Sibling Photos - Celeb Family Pictures (Glamour.com UK). web.archive.org. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 28 грудня 2010. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2010-12-28 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Blake Lively Interview - Gossip Girl's Blake Lively - Marie Claire. web.archive.org. 7 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 19 листопада 2023.
  12. ↑ Vogue. web.archive.org. 4 грудня 2021. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.
  13. ↑ Blake Lively Interview. Cosmopolitan (амер.). 11 серпня 2008. Процитовано 19 листопада 2023.
  14. ↑ Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 14 березня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2009-03-14 у Wayback Machine.]
  15. ↑ The Teen Choice Awards. web.archive.org. 8 січня 2006. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2008-02-05 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 12 березня 2009. Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2009-03-12 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Remembering Elvis and Anabelle: Blake Lively's Real Breakthrough. Movieline (амер.). 9 вересня 2009. Процитовано 19 листопада 2023.
  18. ↑ Nast, Condé (30 серпня 2017). When Gossip Girl Ruled the World. Vanity Fair (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  19. ↑ ‘Gossip Girl’ Two Hour Series Finale Will Air Monday, December 17 on the CW - Ratings | TVbytheNumbers. web.archive.org. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2013-05-18 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Review: “The Sisterhood of the Traveling Pants 2” - The Screening Log - one-minute movie reviews with style. web.archive.org. 19 серпня 2008. Архів оригіналу за 19 серпня 2008. Процитовано 19 листопада 2023.
  21. ↑ Archive, View Author; Author, Email the; Twitter, Follow on; feed, Get author RSS (6 серпня 2008). SEQUEL WEARS WELL (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  22. ↑ The Sisterhood of the Traveling Pants 2. Box Office Mojo. Процитовано 19 листопада 2023.
  23. ↑ 'New York, I Love You': Out-Of-Towners, By Kurt Loder - Movie News Story | MTV Movie News. web.archive.org. 28 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2010-04-27 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Movie Review: “New York, I Love You” - The Screening Log - blogging film. web.archive.org. 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 19 листопада 2023.
  25. ↑ At the Movies: The Private Lives of Pippa Lee. web.archive.org. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 19 листопада 2023.
  26. ↑ Byrnes, Reviewed by Paul (20 жовтня 2009). The Private Lives Of Pippa Lee. Brisbane Times (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.
  27. ↑ Blake Lively Goes to ‘Town’ for Ben Affleck - Film School Rejects. web.archive.org. 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2009-09-04 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Chang, Justin (9 вересня 2010). The Town. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  29. ↑ The Lonely Island. www.thelonelyisland.com (амер.). 23 травня 2019. Процитовано 19 листопада 2023.
  30. ↑ Blake Lively Brightens Up Green Lantern - E! Online. web.archive.org. 17 квітня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 19 листопада 2023.
  31. ↑ Green Lantern. Box Office Mojo. Процитовано 19 листопада 2023.
  32. ↑ Blake Lively - The 2011 TIME 100 - TIME. web.archive.org. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 19 листопада 2023. [Архівовано 2013-08-24 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Blake Lively - Top 99 Women - AskMen. web.archive.org. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 3 серпня 2011. Процитовано 19 листопада 2023.
  34. ↑ Elle Macpherson, J.Lo, Sandra Bullock: Hollywood Beauties : People.com. web.archive.org. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 19 листопада 2023.
  35. ↑ Entertainment. UPROXX (амер.). 25 серпня 2023. Процитовано 19 листопада 2023.
  36. ↑ Review: In 'The Age of Adaline', ageless Blake Lively gets old fast. Tampa Bay Times (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.
  37. ↑ Hammond, Pete (22 квітня 2015). ‘The Age Of Adaline’ Review: Blake Lively’s Love Story For The Ages. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  38. ↑ Jr, Mike Fleming (17 жовтня 2013). Blake Lively, Ellen Burstyn Set To Star In ‘The Age Of Adaline’. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  39. ↑ Gilbert, Sophie (24 квітня 2015). 'The Age of Adaline' Is a Gorgeous Film With a Preposterous Premise. The Atlantic (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.
  40. ↑ Tartaglione, Nancy (4 травня 2016). ‘The Shallows’ Trailer: Blake Lively Stranded In The Deep With Deadly Great White. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  41. ↑ Nast, Condé (29 червня 2016). Blake Lively Calls Woody Allen “Very Empowering”. Vanity Fair (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  42. ↑ All I See Is You. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.
  43. ↑ McNary, Dave (26 липня 2017). ‘Crazy Rich Asians’ Star Henry Golding Joins Blake Lively, Anna Kendrick’s ‘A Simple Favor’. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  44. ↑ McClintock, Pamela (26 лютого 2018). Lionsgate’s ‘Robin Hood’ Relocates to Thanksgiving. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  45. ↑ A Simple Favour is an irresistible mystery thriller. Digital Spy (брит.). 20 вересня 2018. Процитовано 19 листопада 2023.
  46. ↑ Bond producers to make Blake Lively thriller. BBC News (брит.). 13 липня 2017. Процитовано 19 листопада 2023.
  47. ↑ Debruge, Peter (29 січня 2020). ‘The Rhythm Section’: Film Review. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  48. ↑ Kit, Borys (16 серпня 2017). Blake Lively Spy Thriller ‘The Rhythm Section’ Picked Up by Paramount. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  49. ↑ Jr, Mike Fleming (5 травня 2021). Netflix Sets Blake Lively To Star, Diablo Cody To Write ‘Lady Killer,’ Adaptation Of Dark Horse Comic. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  50. ↑ Nast, Condé (14 листопада 2021). Taylor Swift Teamed Up With Blake Lively on Her Next Music Video. Teen Vogue (амер.). Процитовано 19 листопада 2023.
  51. ↑ France, Lisa Respers (27 січня 2023). 'It Ends With Us' movie casts Blake Lively and Justin Baldoni. CNN (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.
  52. ↑ "Згораю з сорому": Блейк Лайвлі після звістки про хворобу Міддлтон публічно вибачилася за насмішку над нею. ТаблоID (укр.). Процитовано 23 березня 2024.
  53. ↑ Вхід • Instagram. www.instagram.com. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Блейк Лайвлі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блейк Лайвлі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Блейк_Лайвлі&oldid=44091124