Перейти до вмісту

Будинок «Слово» (фільм, 2021)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Будинок «Слово»: Нескінчений роман
Жанрісторична драма, детектив
РежисерТарас Томенко
ПродюсерЮлія Чернявська,
Олег Щербина,
Пилип Іллєнко,
Ростислав Мартинюк
СценаристТарас Томенко,
Любов Якимчук
У головних
ролях
Довженко В'ячеслав Валерійович, Попенко Геннадій Миколайович, Одинокий Юрій Дмитрович, Ніна Набока, Кошкіна Марина Олександрівна, Роман Ясіновський і Євген Ламах
ОператорМихайло Любарський
КомпозиторАлла Загайкевич
ХудожникШевкет Сейдаметов
КінокомпаніяFRESH PRODUCTION GROUP
Тривалість120 хв.
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Рік2024
Дата виходу2024
Кошторис60 млн. ($2.3 млн.)
IMDbID 15485194
Q: Будинок «Слово»: Нескінчений роман у Вікіцитатах

«Будинок „Слово“: Нескінчений роман» (англ. «Slovo» House: Unfinished Novel) — український повнометражний художній фільм режисера Тараса Томенка — драматична історія українських письменників, яких зібрали в одному будинку під одним дахом, щоб змусити їх працювати в ім'я системи. Історія про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло.

Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі. Українська прем'єра фільму відбулась у Чернівцях 17 червня 2022 року на фестивалі Миколайчук OPEN[1]. В прокаті — з 9 травня 2024 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1927 року у Харкові за наказом Сталіна збудовано особливий будинок. Тут оселилися кращі українські митці — поети, письменники, художники та режисери. Сама лише можливість жити тут вже була для тогочасних творців визнанням. Якось у будинку з'являється новенький. Він працює коректором преси та понад усе мріє влитися в когорту провідних письменників. Аби оселитися тут йому дійсно знадобився талант — талант підслуховувати та переповідати все почуте агенту НКВС[2].

У ролях

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Історична драма «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов'ю Якимчук. У 2017 році він зняв документальний фільм «Будинок „Слово“», робота над яким надихнула на подальше дослідження епохи та персоналій. Проєкт художнього фільму став одним з переможців конкурсу від Держкіно та отримав державне фінансування, що покрило половину витрат на виробництво.

За словами сценаристки Любові Якимчук, «Це драма з детективними елементами. (…) У стрічці зображена радянська агентура, таємна система її роботи (ми вивчили це за тодішніми агентурними методичками), міське харківське життя з театрами й кав'ярнями, а в одному епізоді також зображене українське село, що тоді переживало Голодомор»[6]. «Після повномасштабного вторгнення є величезний запит на інформацію про покоління 20-х, про розстріляне відродження, — говорить Якимчук і додає — Можливо, хтось у фільмі вперше почує ці імена літераторів. Я сподіваюсь, що поширення інформації про це покоління будуть продовжуватися. Сподіваюсь, що після фільму люди захочуть прочитати когось з цих авторів»[2].

Кошторис

[ред. | ред. код]

Проєкт картини став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Сума державної фінансової підтримки фільму становить 30 млн 22 тис. 698 грн і є половиною від загальної вартості виробництва[7].

Суспільний резонанс

[ред. | ред. код]

Стрічка викликала ажіотаж на фестивалі Kharkiv MeetDocs у столичному кінотеатрі «Жовтень»: на один сеанс усі квитки були розкуплені, довелося влаштувати додатковий, на який також усе розмели.[8]

24 лютого 2023 року в залі Сейму Литви у Вільнюсі відбувся показ фільму. Ця подія була присвячена річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Стрічку представляли продюсери Пилип Іллєнко, Олег Щербина та Ростислав Мартинюк[9][10].

Кінооглядач Ігор Кромф назвав повнометражний ігровий дебют Тараса Томенка «однією з найліпших історичних драм у сучасному українському кіно»[11]. Юрій Луканов доходить висновку, що «Саме це створює проблему у сприйнятті цього матеріалу. Вигадувати кулуарні епізоди, які неможливо перевірити, але які логічно вписуються у розвиток подій — не викликає заперечень. Та коли вигадуються факти, котрі претендують на роль історичних, які легко перевірити, то це може поставити під питання довіру до всього фільму. Особливо якщо глядачі — люди, котрі не дуже заглиблені в матеріал»[12]. Публіцист Віталій Портников розглядає фільм як привід для обговорення мешканців Будинку як таких, хто «намагався творити й досягти успіху в умовах фактичної втрати державності»[13]. А Віталій Гордієнко, автор каналу «Загін кіноманів», акцентує на тому, що сценарна команда пішла на пожертвування історіями представників Розстріляного відродження заради розкриття вигаданого героя Акімова, й підкреслює незмінність персонажа Миколи Хвильовог�� протягом всього фільму[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

На Міжнародному кінофестивалі у Кошицях, що проходив з 8 до 10 червня 2022 року, фільм отримав нагороду «Найкращий ігровий фільм»[1].

У листопаді 2022 року фільм отримав одразу чотири нагороди на Міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» (Флорида, США)[15].

1 червня 2024 року Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся у своїй резиденції з творцями фільму і відзначив творців та меценатів стрічки церковними нагородами[16].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Поліна ГОРЛАЧ (17 червня 2022). Фільм «Будинок Слово. Нескінченний роман» отримав відзнаку Міжнародного кінофестивалю в Кошице. Суспільне.
  2. а б "Будинок "Слово". Про що фільм. BBC News Україна (укр.). 10 травня 2024. Процитовано 23 травня 2024.
  3. а б в г д Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ (2 серпня 2018). Кіборги стали поетами: як знімають ігровий фільм «Будинок „Слово“» про Розстріляне Відродження (укр.). «Детектор медіа». Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  4. В Україні розпочалися зйомки художнього фільму «Будинок „Слово“». Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 9 березня 2021.
  5. Наталія КУШНІРЧУК (17 травня 2024). «Я ненавиджу свого персонажа» – Дмитро Олійник про роль у «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» (укр.). «Читомо». Процитовано 17 травня 2024.
  6. «Слово», завдяки якому з'явилося Українське Відродження. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  7. У виробництві художній фільм Тараса Томенка «Будинок „Слово“» [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Держкіно, 21/12/2017
  8. Матриця по-українськи. У фільмі "Будинок "Слово" Хвильовий-Нео стріляє в агента НКВС, схожого на Путіна. ФОКУС (укр.). 8 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  9. Показ художнього фільму «Будинок «Слово. Нескінчений роман» в залі Сейму Литовської Республіки у Вільнюсі. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
  10. У Сеймі Литви показали український фільм "Будинок "Слово". Нескінчений роман". lrt.lt (укр.). 28 лютого 2023. Процитовано 3 березня 2023.
  11. Ігор КРОМФ (9 травня 2024). «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Протистояння молі й генія (укр.). «Лівий берег». Процитовано 17 травня 2024.
  12. Юрій ЛУКАНОВ (15 травня 2024). «Ложка дьогтю у діжку меду «Будинку “Слово”» (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 17 травня 2024.
  13. Віталій ПОРТНИКОВ (19 травня 2024). Будинок «Слово» (укр.). «Збруч». Процитовано 22 травня 2024.
  14. Віталій ГОРДІЄНКО (15 травня 2024). «Будинок Слово» – вразить всіх? Огляд фільму (укр.). «Загін Кіноманів». Процитовано 17 травня 2024.
  15. «Будинок «Слово. Нескінчений роман» отримав нагороди на I Will Tell International Film Festival. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
  16. Предстоятель відзначив творців фільму «Будинок „Слово“: Нескінчений роман». OCU (укр.). 1 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]