Перейти до вмісту

Хан Ґан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:05, 8 грудня 2024, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської (чи іншої іноземної мови) на українську)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хан.
Хан Ґан
кор. 한강
кор. 韓江
Народилася27 листопада 1970(1970-11-27)[1][2][3] (54 роки)
Кванджу, Південна Корея[4]
Країна Південна Корея
Діяльністьписьменниця, письменниця-романістка, авторка оповідань, поетеса
Сфера роботиКорейська література[5] і Корейська поезія[5]
Alma materУніверситет Йонсеd (1993)
ЗакладСеульський інститут мистецтвd
Мова творівкорейська
Роки активності1995 — тепер. час
Жанрроман, оповідання і есей
Magnum opusВегетаріанкаd, Human Actsd, Greek Lessonsd і The White Bookd
БатькоХан Син Вонd[4]
Автограф
Нагороди
Сайт: han-kang.net
CMNS: Хан Ґан у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Хан Ґан (кор. 한강) — південнокорейська письменниця.[7][8] 2016 року стала лауреаткою Міжнародної Букерівської премії за роман «Вегетаріанка», що розповідає про рішучу відмову жінки від м'ясних продуктів та про руйнівні наслідки такого рішення.[9]

Отримала Нобелівську премію з літератури 2024 року за «її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя»,[10][11] ставши першою південнокорейською письменницею та першою письменницею з Азії, яка отримала Нобелівську премію з літератури.[12][13]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 27 листопада 1970 року у Кванджу, Південна Корея. Дочка південнокорейського письменника Хан Син Вона.[14] У десятирічному віці переїхала до Саюрі, один із районів Сеула, про який з приязню згадує у романі «Уроки греки». Вивчала корейську літературу в Університеті Йонсе.[15] Має брата Хан Дон Ріма, який також став письменником. Розпочала свою письменницьку кар'єру з публікації віршованого твору в одному з зимових випусків періодичного видання «Література і суспільство». Вже наступного року здійснила офіційний літературний дебют, коли її оповідання «Шарлатовий якір» здобуло перемогу у Сеульському весняному літературному конкурсі імені Шінмуна. З того часу письменниця отримала низку інших нагород: Літературний приз імені Ї Санг (2005), Премію сьогоденного молодого митця, Корейську літературну премію за найкращий роман тощо. З літа 2013 рок у Хан викладає креативне письмо у Сеульському інституті мистецтв та не перестає публікувати нові оповідання та романи.[15]

За словами Хан, вона страждає від мігреней, які, однак, допомагають їй «зберігати скромність». Вона також стверджує, що якби не її мігрені, вона, можливо, б ніколи не вирішила стати письменницею.[16]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1995 року письменниця опублікувала твір «Кохання Йосу», який привернув до себе увагу завдяки чіткій та насиченій оповіді. Хан написала романи «Вегетаріанка» та «Монгольський слід» від руки, оскільки надмірне використання клавіатури пошкодило її зап'ястя.[17][14] Стало відомо, що у свої студентські роки Ган вразив такий рядок з поезії Ї Санга: «Вважаю, що людям слід стати рослинами», який згодом надихнув її на створення роману «Вегетаріанка», що став першим її твором, який перекладено англійською мовою. Втім, письменниця встигла привернути до себе увагу світового загалу ще до того, як Дебора Сміт переклала її роман.[18] Переклад викликав певну дискусію, оскільки читачі віднайшли певні неточності, зокрема деякі діалоги приписано не тим персонажам. Поп��и це, англійська версія роману принесла Міжнародну Букерівську премію 2016 року обом — авторці й перекладачці. Крім того, Хан Ган стала першою корейською письменницею, яку номіновано на цю премію. «Нью-Йорк Таймс Бук Рев'ю» назвав твір однією з «10 найкращих книг 2016 року».[19] Вдруге письменницю номіновано на Букерівську премію у 2018 році, цього разу за роман «Біла книга»,[20] у якому письменниця концентрує свою увагу на втраті старшої сестри, яка померла немовлям вже через дві години після народження.[16]

Поетична кар'єра Хан розпочалася з публікації п'яти віршів, зокрема «Зими в Сеулі», який ввійшов до зимового випуску журналу «Література і суспільство» (1993). Наступного року світ побачив її перший прозовий твір «Червоний якір», який здобув перемогу в Сеульському весняному літературному конкурсі імені Шінмун. 1995 року опублікувала свою дебютну збірку «Кохання Йосу». 1998 року Хан взяла участь у Міжнародній письменницькій програмі Університету Айова.[21] Серед її творів: оповідання «Моя жінка» (2000) та «Вогняний Саламандр» (2012); романи «Чорний олень» (1998), «Твоя холодна рука» (2002), «Вегетаріанка» (2007), «Подих боротьби» (2010), «Уроки грецької» (2011), «Людські діяння» (2014) та «Біла книга» (2016); поетична збірка «Я кладу вечір до шухляди» (2013); книги есеїв «Кохання та все, що навколо кохання»(2003), «Тихо проспівані пісні» (2007).

Хан також музикантка та пошановувачка образотворчого мистецтва, що часто відбивається у її творах.[15] Наприклад, роман «Твоя холодна рука» розповідає історію скульптора та його моделі. Коли Хан опублікувала збірку есеїв «Тихо проспівані пісні» (2007), вона випустила також й CD-диск з піснями власного написання і виконання.[22]

Повість «Немовля Будда» та роман «Вегетаріанка» стали основою для однойменних кінофільмів.

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Хан Ган. Вегетаріанка. — К. : КМ-Букс, 2016. — 176 с. — ISBN 978-617-7409-88-4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б “딸이 쓴 문장에 질투심이 동했다”...아버지 한승원 작가의 고백 — Maeil Business Newspaper.
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  7. ↑ Eyes that Pierce into the Hinterland of Life Novelist Han Kang. Korean Literature Now (кор.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25 липня 2018. [Архівовано 2019-09-22 у Wayback Machine.]
  8. ↑ "한강 " biographical PDF available at: http://klti.or.kr/ke_04_03_011.do# [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Alter, Alexandra (17 May 2016), Han Kang Wins Man Booker International Prize for Fiction With ‘The Vegetarian’, The New York Times, процитовано 17 May 2016
  10. ↑ The Nobel Prize in Literature 2024. Nobel Media AB (амер.). Процитовано 10 жовтня 2024.
  11. ↑ The Nobel Prize in Literature 2024 - Press release. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 10 жовтня 2024.
  12. ↑ Creamer, Ella (10 жовтня 2024). South Korean author Han Kang wins the 2024 Nobel prize in literature — через The Guardian.
  13. ↑ Лауреатом Нобелівської премії з літератури у 2024 році стала південнокорейська письменниця Хан Ган.
  14. ↑ а б Humans As Plants. english.donga.com. Процитовано 13 січня 2019.
  15. ↑ а б в Sunday meeting with Han Kang (한강) author of The Vegetarian (채식주의자), Korean Modern Literature in Translation, 11 June 2013
  16. ↑ а б Beckerman, Hannah (17 грудня 2017). Han Kang: ‘I was looking for answers to fundamental questions, then I realised so is every writer’. the Guardian (англ.). Процитовано 22 квітня 2018.
  17. ↑ Montgomery, Charles (15 November 2015). Review of Han Kang’s (한강) "The Vegetarian". www.ktlit.com. KTLit. Процитовано 7 April 2016. Han revealed in an interview at the Seoul ABC book club (7 November 7, 2015) that she wrote this work in longhand, because too much keyboarding had injured her wrist.
  18. ↑ Khakpour, Porochista (2 лютого 2016). The Vegetarian, by Han Kang. The New York Times. Процитовано 5 лютого 2016.
  19. ↑ The 10 Best Books of 2016. 1 грудня 2016. Процитовано 13 січня 2019 — через NYTimes.com.
  20. ↑ yonhapnews. 작가 한강, '흰'으로 또 맨부커 후보 올라.
  21. ↑ HAN Kang | The International Writing Program. iwp.uiowa.edu. Процитовано 8 березня 2019.
  22. ↑ 가만가만부르는노래.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хан_Ґан&oldid=44114373